Рішення № 40738147, 30.09.2014, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1386/14-ц

Провадження №2/323/481/14

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

30.09.2014 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Шудрика А.А., при секретарі Безштанківській О.Д., за участю представника позивача Богуславського В.В., представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 24.04.2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до укладеного кредитного договору №ZPN0GК00001150 від 12.02.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 12000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.02.2017 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється періодичними платежами, які складаються із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.

На забезпечення виконання зобов'язань за указаним кредитним договором банк та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки №ZPN0GК00001150 від 12.07.2007 року, відповідно до якого відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 45,90 мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу. ОСОБА_3 порушила умови погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27.03.2014 року за розрахунками банку складає 13454,56 доларів США, яка складається з наступного: 8098,03 доларів США - заборгованість за кредитом; 2834,28 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 648,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1874,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPN0GК00001150 від 12.02.2007 року, в розмірі 13454,56 доларів США, що за курсом 10,67 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.03.2014 року складає 143560,16 грн.:

- звернути стягнення на квартиру загальною площею 45,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ZPN0GК00001150 від 12.07.2007 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_3. ;

- стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного кредитного договору № ZPN0GК00001150 від 12.07.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 12000,00 доларів США на придбання квартири, а також 5481,00 доларів США на сплату страхових платежів. Проценти за користування кредитом встановлені у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом до 10.02.2017 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється періодичними платежами (а.с. 13-15).

На забезпечення виконання зобов'язань за указаним кредитним договором банк та відповідач уклали іпотечний договір № ZPN0GК00001150 від 12.07.2007 року, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: квартиру загальною площею 45,90 мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить йому (а.с.18-19).

Однак ОСОБА_3 порушив умови погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27.03.2014 року за розрахунками банку складає 13454,56 доларів США (а.с. 5-7).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 6 Закону України « Про іпотеку», якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко-держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, крім іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

7 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до п.1.1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Предмет іпотеки - однокімнатна квартира, загальною площею 45,90 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5, не використовується як місце постійного проживання ОСОБА_3, так як він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 (а.с. 31), яка зазначена ним і в договорі №16-05-01 про надання правової допомоги від 16.05.2014 р. (а.с. 37), і в заявах його представника (а.с.52, 58). Крім того, в довідці Комунального підприємства «Оріхівський комунальник» Оріхівської міської ради №415 від 20.05.2014 року також зазначено, що наймачем квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45). Тому підстав для застосування ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» при вирішенні даного спору суд не вбачає.

Відповідно до вимог закону банк має право на задоволення своїх вимог за рахунок реалізації предмета іпотеки з виселенням ОСОБА_4 з указаної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Враховуючи указане вище, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 6, 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб задовольнити в повному обсязі.

Звернути стягнення на квартиру загальною площею 45,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ZPN0GК00001150 від 12.07.2007 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір в сумі 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його винесення до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Суддя Оріхівського районного суду: А.А.Шудрик