Рішення № 40738115, 30.09.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/9317/13-ц

пр. № 2/333/2771/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

26 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі Бабенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.07.2006 року ОСОБА_1 24.07.2006 року отримав кредит у розмірі 3900 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення. У порушення зазначених вимог відповідач зобовґязання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 30.09.2013 року має заборгованість -14657.16грн., яка складається з наступного:

- 4076, 81 грн.,- заборгованість за кредитом;

- 9406, 20 грн., - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 674,15 грн. - штраф (процентна складова);

У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14657 грн. 16 копійок, та судові витрати.

Представник позивача Пшенична К.О. в судовому засіданні наполягала на позові,надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснивши суду, що відповідач з жовтня 2009 року не користується кредитною карткою, тому строк позовної давності сплинув, а тому необхідно відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.07.2006 року ОСОБА_1 24.07.2006 року отримав кредит у розмірі 3900 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення. У порушення зазначених вимог відповідач зобовґязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення , незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користуванням чужими грошовими коштами боржник зобов' язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 610, 623 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобовязання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день предявлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обовґязок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів належних йому відповідно до договору.

Відповідно до ч.2 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку , що встановлені договором.

Пунктом 7 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257, 261, 265 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України закінчення строку позовної давності (спливу позовної давності) до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Проте, суд не застосовує до спірних правовідносин строк позовної давності, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що згідно п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

За п. 4.8 вищевказаних Умов банк зобов'язаний подовжити строк дії картки з новою датою закінчення строку дії, при наявності коштів в межах платіжного ліміту на відповідному картрахунку для оплати послуг з виконання розрахункових операцій по картрахунку.

За змістом п. 9.3 Умов та правил надання банківських послуг картрахунок відкритий на невизначений час, за виключенням настання подій, визначених у п.п. 9.6, 9.7, зокрема при нульовому залишку коштів на неактивному рахунку.

Строк дії картки згідно п.3.1.3. Умов та правил надання банківських послуг по закінчення строку дії автоматично продовжується на новий термін, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява Держателя про закриття Картрахунку.

Після жовтня 2009 року відповідач кредит не погашав. Письмову заяву про закриття Картрахунку до банку не подавав. Платіжна картка, при продовжуваних зобов'язальних відносинах, що не завершились належним виконанням, активна на погашення і не закрита.

Таким чином, у зв'язку з незаявленням відповідачем ОСОБА_1 вимог про розірвання або про закінчення дії кредитного договору, він не припинив свою дію, строк договору було продовжено сторонами конклюдентними діями, з огляду на узгоджені умови, а тому позивачем не було пропущено строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст. ст. 526,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.07.2006 року у розмірі 14 657, 16 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судові витрати у розмірі 229 грн. 40 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.Р.Піх