Рішення № 40738006, 29.09.2014, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3238/14-ц

Провадження № 2/314/1087/2014

Повне рішення суду, складено 29 вересня 2014 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 23 вересня 2014 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому вимагає зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, з 1/4 частини доходів до 1/8 їх частини щомісячно.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.07.2004 року, з нього на користь відповідачки були стягнуті щомісячні аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку. Проте, як зазначив позивач, з того моменту його майновий стан суттєво змінився - у нього зв'явилася сім'я та ще двоє неповнолітніх дітей, його нова дружина перебуває у декретній відпустці, також його матір досягла пенсійного віку, зазначені особи також потребують його матеріальної допомоги; враховуючи це, позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Під час судового розгляду справи представник позивача адвокат ОСОБА_4 підтримала позов, пояснивши, що на момент винесення рішення про стягнення аліментів у позивача ще не було інших дітей та його матір не досягла пенсійного віку, але з того часу багато чого змінилося, з'явилося ще двое дітей та матір постарішала, крім того, сам позивач хворіє та потребує операції; враховуючи це, просить у позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, пояснивши суду, що позивач не надає належної фінансової допомоги на утримання сина ОСОБА_3, його виплати носять замалий та нерегулярний характер, вона сама виховує сина, крім того, в неї є інша дитина і немає свого житла, вимушена орендувати квартиру; ОСОБА_3 також хворіє певними хворобами, а матір і дружина позивача мають певний грошовий дохід відповідно від пенсії та від державної допомоги на дитину. У зв'язку з цим відповідачка вважає, що майновий стан відповідача змінився несуттєво, а тому просить у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.07.2004 року, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 були стягнуті щомісячні аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (а.с.3). Після винесення цього рішення позивач одружився, у нього з'явилося ще двоє неповнолітніх дітей (а.с.5-7), його дружина на даний момент доглядає його другу дитину до досягнення нею трьох років (а.с.10), крім того, матір позивача досягла пенсійного віку.

Таким чином, після набрання законної сили рішенням про стягнення аліментів у позивача з'явилося ще 4 утриманці, які потребують постійного та тривалого надання матеріальної допомоги, більш того, обов'язок надання такої допомоги встановлений відповідними положеннями Сімейного Кодексу України (ст.ст.75, 180, 202 СК України). Таким чином, доводи позивача про зміну його матеріального та сімейного стану є обґрунтованими.

Згідно ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи це, наявні підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідачки. Разом з цим, розмір такого зменшення аж до 1/8 частини заробітку позивача є завеликим.

Так, згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Визначаючи новий розмір аліментів, суд враховує, що позивач проживає постійно разом зі своїми новими дітьми, і має змогу більш оперативно реагувати на їх потреби, тоді як син ОСОБА_3, на якого стягуються аліменти, проживає окремо від нього з однією матір'ю. Вбачається також, що нова сім'я позивача має більшу кількість джерел доходу, аніж сім'я відповідачки, крім того, відповідачка не має у власності власного житла.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 має бути задоволений частково, і розмір щомісячних аліментів має бути зменшений не до 1/8, а до 1/6 частини доходів, з урахуванням нижньої межі, встановленої ст.182 СК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.07.2004 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - з 1/4 частини доходів до 1/6 частини доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

23.09.2014 року

29.09.2014