Постанова № 40737393, 22.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 вересня 2014 р. № 820/15714/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Лисенко Н.В.,

представника відповідача - Пекареніна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення: № 0005810153 від 21.12.2012 р. на суму 4524,16 грн. та № 0005800153 від 21.12.2012 р. на суму 6304,00 грн., на загальну суму 10828,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. На підставі акту перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0005810153 та № 0005800153 від 21.12.2012 року. Вказав, що станом на дату подачі позову в порушення норм податкового законодавства ні зазначений акт перевірки, ні податкові повідомлення-рішення позивачем не отримано, про перевірку позивача повідомлено не було, крім того, зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення не містять розрахунку суми грошового зобов'язання. На підставі викладеного позивач просив суд скасувати вказані податкові повідомлення-рішення, оскільки вони прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету та прийнятих на підставі зазначеного акту податкових повідомлень-рішень. Вказав, що спірна перевірка фактично була камеральною та проведена у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити. Додатково пояснив, що в ході спірної перевірки відповідачем було встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань за податковою декларацією з податку на додану вартість за І квартал 2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" (далі - ПП "НВК "ЕКОДАР"), пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код 35973503, місцезнаходження: пр. Гагаріна, буд. 127 "А", к. 320, м. Харків, 61035, перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС (правонаступником якої на підставі Постанови КМУ р. № 229 від 20.03.2013 року є Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ПП "НВК "ЕКОДАР", за результатами якої складено акт № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року (а.с. 27-29).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0005810153 від 21.12.2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - сумі 4524,16 грн.;

- № 0005800153 від 21.12.2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - сумі 6304,00 грн. (а.с. 31, 32).

Суд, перевіряючи прийняті на підставі акт перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи..

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зі змісту спірного акту перевірки вбачається, що відповідачем невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ПП "НВК "ЕКОДАР" було проведено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Жодних посилань на прийняття керівником контролюючого органу рішення про проведення спірної перевірки та наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, акт спірної перевірки не містить, а також доказів на підтвердження зазначеного представником відповідача суду не надано. Проте відповідно до заперечень представника відповідача - спірна перевірка була камеральною та проводилась у відповідності до вимог ст. 76 Податкового кодексу України, зокрема, без будь-якого спеціального рішення керівника. Суд критично ставиться до вказаних доводів відповідача, оскільки належних доказів в обґрунтування заперечень проти позову у вказаній частині в розумінні ст. 86 КАС України представником відповідача суду не надано.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що податковим органом порушено встановлену законом процедуру проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Також суд зазначає, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм систематизованого викладу доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці. Пунктом 5.2 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, як встановлено судом, в порушення наведених положень акт перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року не містить посилання на податкову звітність чи інші документи, які було досліджено відповідачем в ході спірної перевірки, та на підставі несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, за якими, в ході перевірки встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства.

В обґрунтування того, які саме документи досліджувались відповідачем в ході проведення спірної перевірки, представником відповідача надано суду лише копію податкової декларації з податку на додану вартість ПП "НВК "ЕКОДАР" за 1 квартал 2012 року № 9020485631 від 19.04.2012 року. Однак, як вбачається з таблиці, яка міститься в акті перевірки, то в колонці «дата виникнення податкового боргу» зазначено - 20.08.2012 р. та 21.05.2012 р. Однак, суд зазначає, що на підставі податкової декларації з податку на додану вартість ПП "НВК "ЕКОДАР" за 1 квартал 2012 року № 9020485631 від 19.04.2012 року податковий борг виник 21.05.2012 р. Доказів дослідження іншої податкової звітності в ході спірної перевірки представником відповідача суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що акт перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року складено з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, як судом встановлено, на підставі висновків акту перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року відповідачем в той же день - 21.12.2012 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення: № 0005810153 та № 0005800153 від 21.12.2012 р. прийняті відповідачем з порушенням строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що відповідно до абз. 3 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.11.2012 № 1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447 (далі - Порядок), до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання. Проте, в порушення вказаних норм до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не додано розрахунків штрафних санкцій. Належних пояснень щодо вказаних обставин представником відповідача в судовому засіданні не надано.

Пунктом 3.6. зазначеного Порядку передбачено, що структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 3.7 Порядку).

Суд звертає увагу, що представником відповідача на вимогу суду не надано жодних доказів направлення або вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу.

Таким чином, з урахуванням того, що спірна документальна невиїзна перевірка проведена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, акт перевірки є протиправним, то податкові-повідомлення рішення № 0005810153 та № 0005800153 від 21.12.2012 р. підлягають скасуванню, як прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду обґрунтованих заперечень проти позову та доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0005810153 та № 0005800153 від 21.12.2012 р., прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 4859/15-312/35973503 від 21.12.2012 року, підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0005810153 від 21.12.2012 р., № 0005800153 від 21.12.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" (юридична адреса: пр. Гагаріна, буд. 127 "А", к. 320, м. Харків, 61035, код: 35973503) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко