Рішення № 40736706, 29.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16706/14 29.09.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про стягнення 11 416,53 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Вонсович Д. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" заборгованості за Договором № 76-28/110107233 від 28.01.2011 в розмірі 11 416,53 грн., в тому числі 10 957,50 грн. основного боргу, 216,26 грн. пені, 211,85 грн. інфляційних збитків, 30,92 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 порушено провадження по справі № 910/16706/14, розгляд справи призначено на 08.09.2014.

08.09.2014 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 76-28/110107233 від 28.01.2011 в розмірі 7936,59 грн., в тому числі 7305,00 грн. основного боргу, 320,08 грн. пені, 255,68 грн. інфляційних збитків, 55,83грн. 3% річних.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник позивача в судове засідання 29.09.2014 з'явився та через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 76-28/110107233 від 28.01.2011 в розмірі 4383,71 грн., в тому числі 3652,50 грн. основного боргу, 351,35 грн. пені, 6574 грн. інфляційних збитків, 314,12 грн. 3% річних.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.09.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

21.01.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (тепер - ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком") та Дочірнньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» укладено договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 76-28/110107233 (надалі договір).

Згідно умов договору орендодавець (позивач) передав, а орендар, відповідач прийняв у строкове платне користування частину нерухомого майна - 2 антенно-місця (далі - майно), розташоване, за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Леніна, 35, для установки 2-х антенно-фідерних пристроїв (п. 1.1 договору).

Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (п. 2.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.01.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору в строкове платне користування частину нерухомого майна - 2 антенно-місця, за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Леніна, 35, для установки 2-х антенно-фідерних пристроїв.

Орендна плата виставляється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які вставляються орендодавцем не пізніше, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа, що настає за розрахунковим (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.

Цей договір набирає чинності з 01.01.2011 та діє до 30.11.2013. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки: № 058107/14-266 від 30.04.2014, № 058107/14-338 від 31.05.2014, № 058107/14-409 від 30.06.2014, № 058107/14-482 від 31.07.2014, № 058107/14-510 від 31.08.2014 на загальну суму 18 262,50 грн., які відповідачем оплачені в розмірі 14610,00 грн.

Не сплаченим залишився борг у розмірі 3625,50 грн.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки: № 058107/14-266 від 30.04.2014, № 058107/14-338 від 31.05.2014, № 058107/14-409 від 30.06.2014, № 058107/14-482 від 31.07.2014, № 058107/14-510 від 31.08.2014 на загальну суму 18 262,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив заборгованість перед позивачем в розмірі 14 610,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями доданими до відзиву на позовну заяву.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати на загальну суму 3652,50 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3652,50 грн. орендної плати на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 3652,50 грн. орендної плати.

За прострочення виконання зобов'язання по оплаті оренди за користування майном позивача, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 351,35 грн. пені нарахованої з 28.05.2014 по 29.09.2014 у відповідності до п. 8.2 договору.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Окрім того, за змістом ст. ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; провочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; провочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом, договір набирає чинності з 01.01.2011 та діє до 30.11.2013.

Позивач не надав доказів того, що в період коли виникла заборгованість (квітень 2014 року - липень 2014 року) між сторонами існувала письмова домовленість сторін щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання щодо оплати оренди.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 351,35 грн. пені за несвоєчасну сплату оренди задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 65,71 грн. 3 % річних нарахованих у період з 28.05.2014 по 29.09.2014 та 314,12 грн. збитків від інфляції нарахованих за період з травня 2014 року по серпень 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Перевіривши розрахунки позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 65,71 грн. 3 % річних та 314,12 грн. збитків від інфляції.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікацій код 21560766) в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8; ідентифікаційний код 01182204) 3652,50 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні 50 коп.) основного боргу, 65,71 грн. (шістдесят п'ять гривень 71 коп.) 3% річних, 314,12 грн. (триста чотирнадцять гривень 12 коп.) збитків від інфляції та судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 03.10.2014

Суддя О.А. Грєхова