Рішення № 40736608, 25.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18114/14 25.09.14За позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 1 366,77 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Дуля Ю.В.(дов. від 20.12.2013)

Від відповідача Цілик А.В.(дов. від 04.04.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (надалі - страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 1 366,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов"язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов"язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2014 порушено провадження у справі №910/18114/14 та призначено до розгляду на 17.09.2014.

17.09.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 25.09.2014 для подання додаткових доказів по справі.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 25.09.2014, надав пояснення по суті справи та подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представник позивача в судове засідання 25.09.2014 з'явився, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2010 між приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (далі - страховик, позивач) та ТОВ «Порше Лізинг Україна»(далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 19G-0350966 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

Як свідчать матеріали справи, 02.12.2013 в м. Одеса по вул. Стуса сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: порушення водієм автомобіля «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 Правил дорожнього руху України, що спричинило механічні пошкодження автомобілю страхувальника «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1.

Факт скоєння ДТП підтверджується Довідкою ДАІ ГУ МВС України про дорожньо-транспортну пригоду № 9311214.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 03.02.2014 у справі № 514/48/14-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

23.12.2013 на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, страхового акту № 000015321 від 19.12.2013 у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку СТО № С-00040789 від 02.12.2013 здійснив виплату страхувальнику коштів у сумі 1866,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10282 від 23.12.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 03.02.2014 у справі № 514/48/14-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4302580, що підтверджується довідкою МТСБУ № 7/2-28/24866 від 11.09.2014.

Вказаним договором (поліс № АС/4302580) передбачено, що франшиза становить 500,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 №16.

В матеріалах справи наявний рахунок СТО № С-00040789 від 02.12.2013, акт виконаних робіт № ТО13-18548 від 26.02.2014, ремонтна калькуляція № 8462 від 24.09.2014, згідно з якими вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 2 403,00 грн.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Стосовно відзиву відповідача на позовну заяву суд зазначає наступне:

1. Відповідач ставить під сумнів дійсність договору, вказуючи на його не оплату. При цьому жодного доказу його не дійсності суду не надає та не клопотав про витребовування таких доказів.

Даний договір страхування є багаторічним, а тому оскільки ДТП сталася протягом дії періоду страхування з 17.05.2013 по 16.05.2014, позивач надав суду докази оплати полісів страхувальником ТОВ «Порше Лізінг Україна» за травень 2013 року. (копія виписки банку додана до матеріалів справи)

2. Відповідач вказує, що позивачем не була надана експертна оцінка щодо вартості відновлювального ремонту. Як зазначив позивач, з огляду на незначну вартість матеріальної шкоди він не замовляв проведення повного товарознавчого дослідження вартості матеріального збитку у незалежного експерта.

3. Щодо надання заяви-повідомлення про настання страхової події від Страхувальника. У відзиві відповідач вказує на те, що позивачем не додано до матеріалів справи заяви-повідомлення від Страхувальника про настання страхового випадку, яка має важливе значення для вирішення справи.

Однак суд зазначає, що до позовної заяви додано лист ПрАТ «УТСК» від 05.06.2014 №1082у щодо розгляду досудової претензії №15321/25дю, в цьому листі така заява-повідомлення відповідачем не витребовувалась. Позивач додав таку заяву- повідомлення, при цьому зазначив, що Страхувальником не було порушено порядку повідомлення страхової компанії про настання події, (копія заяви додається).

4. Щодо правомірності нарахування коефіцієнту фізичного зносу. Відповідачем не надано жодного допустимого та належного доказу щодо правомірності нарахування коефіцієнту фізичного зносу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу складає 2 403,00 грн. та позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 1866,77 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів

Судом було встановлено, що позивачем було направлено відповідачу претензію від 19.03.2014 про добровільну виплату (страхового) відшкодування в порядку регрессу.

Отже, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом № АС/4302580 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1366,77 грн. з урахуванням 500,00 грн. франшизи за полісом.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, відповідач після отримання заяви позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк суми страхового відшкодування на користь позивача не виплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам..

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 71, код ЄДРПОУ 22945712) на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) суму страхового відшкодування у розмірі 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 77 коп. та судовий збір у розмірі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л. Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 30.09.2014