Постанова № 40736401, 02.10.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/2932/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - Данича О.С.,

представника відповідача - Ананка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АПТК" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09.09.2014 року звернувся з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки № 423/22-38615098 від 26.06.2014р. про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань за листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 33058,67 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Комплекс Агромарс»;

визнати протиправними дії Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Чернігівській області щодо висновків, викладених в акті перевірки № 423/22- 38615098 від 26.06.2014р. про завищення ПП «АПТК» податкового кредиту за листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 32844,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Астера Торг»;

зобов'язати Прилуцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області відновити у базі «Податковий блок»/системі автоматизованого співставлення податкових-зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності з ПДВ за листопад 2013 року, який існував до проведення по особовому рахунку ПП«АПТК» висновків, викладених в акті перевірки № 423/22-38615098 від 26.06.2014 року;

стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АПТК» судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м. Чернігові під час проведення зустрічної звірки позивача було порушено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, а саме вимоги щодо того, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час проведення перевірки платника податків виникають сумніви, стосовно факту здійснення господарських операцій. Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації. Отже, складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту. Податкове законодавство не робить виключень із зазначених правил, оскільки, навіть, встановлення відсутності за юридичною адресою посадових осіб ТОВ «Астера Торг» в конкретний момент часу, не може свідчити про неможливість отримання ними документів засобами поштового зв'язку. Висновки, викладені перевіряючими ДПІ в м. Чернігові в акті перевірки № 423/22-38615098 від 26.06.2014р. було вчинено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Астера Торг», однак позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки на його думку, складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено чинним законодавством. Щодо зазначення в акті про порушення норм Цивільного кодексу України та встановлення нікчемності правочинів, а також фактично позасудового застосування наслідків нікчемного правочину, то Прилуцька об'єднана ДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області взагалі вийшла за межі повноважень, наданих їй чинним законодавством, та підмінила собою судовий орган, чим грубо порушила норми чинного законодавства. ПП «АПТК» в обґрунтування позовних вимог також зазначає, що оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства. У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг). Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи. Відомості, що містяться в єдиному реєстрі, є достовірними, а тому твердження ревізора-інспектора про незнаходження підприємства за місцем реєстрації є неправдивою інформацією, що не підтверджена відповідними доказами. Позивач наполягає на реальності здійснених господарських операцій з контрагентом, що підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що дії Прилуцької об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, щодо внесення висновків про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та внесення відповідних відомостей до АІС «Податковий блок» є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що на адресу Прилуцької ОДПІ надійшов акт ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 07.04.2014 року № 123/22-03/38930551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Астера Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року». В зазначеному акті зазначено про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Астера Торг» за листопад 2013 року. Таким чином, Прилуцька ОДПІ вважає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Астера Торг». Податкові накладні виписані ПП «АПТК» за листопад 2013 року в результаті взаємовідносин з ТОВ «Комплекс Агромас», не можуть розглядатися в якості їх належного підтвердження. Отже, виходячи із наведеного, позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання за листопад 2013 року. Стосовно правомірності дій відповідача по коригуванню податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Астера Торг» на підставі акту перевірки в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» зазначив, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи (органи доходів і зборів) мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Стосовно коригування податковим органом відомостей в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зазначив, що дана система використовується лише підрозділами податкових органів у своїй роботі. Здійснене відповідачем за результатами документальної перевірки коригування - зменшення обсягу податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Астера Торг", в даній підсистемі, не призвело до настання будь-яких негативних наслідків для позивача. Враховуючи зазначене, Прилуцька ОДПІ просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, відповідно до наказу від 14.04.2014 року за № 303 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «АПТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Астера Торг» за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р.

За результатами перевірки складено акт № 423/22-38615098 від 26.06.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за листопад 2014 року на загальну суму ПДВ 33058,67 грн.;

п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2014 року на загальну суму ПДВ 32844,00 грн.

Висновки акту перевірки були внесені до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок"/системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України.

В акті перевірки зазначено , що на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ПП «АПТК» безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Астера Торг» за листопад 2013 року на загальну суму 32844,00 грн.

Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку взаєморозрахунків ПП "АПТК" з ТОВ «Астера Торг» встановлено наступне: 04.11.2013 року між ПП «АПТК» та ТОВ "Астера Торг" було укладено договір купівлі-продажу зернової продукції № 04/11-13 (а.с. 38).

Поставка зернової продукції ПП «АПТК» підтверджується видатковими накладними № 16 від 07.11.2013 року, № 15 від 06.11.2013 року, № 11 від 05.11.2013 року, № 10 від 04.11.2013 року. На суму податкових зобов'язань ТОВ «Астера Торг» було виписано позивачу податкові накладні № 13 від 07.11.2013 року, № 12 від 06.11.2013 року, № 6 від 05.11.2013 року, № 7 від 04.11.2013 року (а.с. 40-47).

Отримання товару відображено в бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2013 року (а.с. 39).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ПП «АПТК» та ТОВ «Астера Торг».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Наявність податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальних поставок товару та послуг між позивачем та його контрагентом ТОВ «Астера Торг» на підставі висновків акту ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 07.04.2014 року № 123/22-03/38930551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Астера Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року».

Суд вважає, акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Астера Торг», не є підставою для встановлення порушення з боку позивача, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, контролюючими органами під час проведення перевірки не було досліджено бухгалтерських документів, складених за результатами взаємовідносин позивача з цими контрагентами, не давалась оцінка реальності господарських операцій між цими суб'єктами. Навпаки, в ході судового засідання позивачем було доведено реальність здійснених ТОВ «Астера Торг» поставок сільськогосподарської продукції.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність формування ПП «АПТК» податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Астера Торг», за наслідками господарських операцій з поставки товару.

Прилуцькою ОДПІ в ході проведеної перевірки ПП «АПТК» зроблено висновки про безпідставність формування позивачем податкових зобов'язань за листопад 2013 року на загальну суму 33058,67 грн., чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, ст.. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Перевіркою було встановлено, що 11.07.2013 року між ПП «АПТК», як постачальником та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем було укладено договір поставки № 13-935/КК-Ю (а.с. 30-34). Відповідно до цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (рослинну олію), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Дані операції були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується карткою рахунку 281 за листопад 2013 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку по рахунку 361 за листопад 2013 року (а.с. 29, 35).

В судовому засіданні встановлено, що поставка товару в листопаді 2013 року здійснювалась відповідно до видаткової накладної № 180 від 08.11.2013 року, та на суму податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Комплекс Агромарс» виписувалась податкова накладна № 3 від 08.11.2013 року (а.с. 36,37).

Відповідно до п.п. а, б п. 185.1 ст. 185 розділу V «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ» ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено реальність закупівлі ПП «АПТК» продукції у ТОВ «Астера Торг»», суд вважає, що позивачем було здійснено господарську операцію з поставки ТОВ «Комплекс Агромарс» сільськогосподарської продукції, в результаті чого позивачем отримано дохід, відтак ПП «АПТК» правомірно сформовано базу оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Комплекс Агромарс». Таким чином, висновки Прилуцької ОДПІ про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 року є протиправними.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про зобов'язання відповідача відновити у базі «Податковий блок»/системі автоматизованого співставлення податкових-зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи все викладене вище, а саме те, що судом встановлено реальність господарських операцій між ПП «АПТК» та ТОВ «Астера Торг», тобто встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту з врахуванням сум ПДВ, сплачених в ціні отриманого товару, встановлено також правомірність формування доходів підприємства та бази оподаткування податком на додану вартість за результатами продажу товару ТОВ «Комплекс Агромарс», суд приходить до висновку про те, що Прилуцька ОДПІ необґрунтовано з порушенням вимог податкового законодавства зробила висновки про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 року про завищення податкового кредиту з ПДВ за листопад 2013 року та незаконно внесла відомості про зазначені порушення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок"/системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити у базі «Податковий блок»/системі автоматизованого співставлення податкових-зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності з ПДВ за листопад 2013 року, який існував до проведення по особовому рахунку ПП«АПТК» висновків, викладених в акті перевірки № 423/22-38615098 від 26.06.2014 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Прилуцької ОДПІ щодо висновків, викладених в акті перевірки № 423/22- 38615098 від 26.06.2014р. про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань за листопад 2013 року та про завищення ПП «АПТК» податкового кредиту за листопад 2013 року, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Податковим кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення ( п. 7 Розділу IV Порядку).

Виходячи з наведеного в сукупності, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Крім того висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі подати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків, при цьому питання щодо здійснення донарахування зобов'язань платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи що проводили перевірку.

Діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, тому як власне акт так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Чернігівській області щодо висновків, викладених в акті перевірки № 423/22- 38615098 від 26.06.2014р. задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відновити у базі "Податковий блок"/системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, який існував до проведення по особовому рахунку Приватного підприємства "АПТК" висновків, викладених в акті перевірки № 423/22-38615098 від 26.06.2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур