Постанова № 40735837, 15.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р. Справа № 554/3600/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.05.2014р. по справі № 554/3600/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

24.03.2014 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) зверувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району у м.Полтаві (далі - відповідач), в якому просив суд пновити строк звернення до суду, що пропущений з поважних причин; визнати протиправними дії та відмову відповідачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.07.2013 року в розмірах та виплаті пенсії позивачу з 01.07.2013 року в розмірах, визначених ст.50,ч.4 ст. 54, ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та ст.28 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування";

визнати за позивачем право на призначення та отримання пенсії в розмірах, визначених ст.50, ч.4 ст.54. ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадня, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататстрофи", та із застосуванням ст.28 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування", та у подальшому утримуватись від даного порушення;

зобов"язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивачу з 01.07.2013 року по 01.07.2014 року по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, відповідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та із застосуванням ст.28 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" з виконанням приписів ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і призначити з 01.04.2014 року позивачу основну пенсію по 1 групі інвалідсноті в розмірі - 10 мінімальних пенсій за віком, відповідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням ст.28 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" з виконанням приписів ст.64 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та і подальшому утримуватись від даного порушення;

стягнути з відповідача на користь позивача різницю між виплаченою основною пенсією, та тією, що позивач повинен був отримати по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, з 01.07.2013 року по 01.04.2014 року що становить - 67781,20 грн.;

зобов"язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу з 01.07.2013 року по 01.04.2014 року по 1 групі інвалдіності - 100 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням ст.28 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування " з виконанням приписів ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначити з 01.04.2014 року позивачу додаткову пенсію по 1 групі інвалідності у розмірі - 100% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням ст.28 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування з виконанням приписів ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у подальшому утримуватись від даного порушення;

стягнути з відповідача на користь позивача різницю між виплаченою додатковою пенсією, та тою що позивач повинен отримати по 1 групі інвалідності - 100 % мінімальної пенсії за віком, з 01.07.2013 року по 01.04.2014 року, що становить - 4133,00 грн.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 13.05.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 із 17.07.2013 року по 13.05.2014 року в розмірах визначених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок та провести виплати основної пенсії ОСОБА_1, як інваліду I групи,внаслідок захворювання,пов'язаного з Чорнобильською катастрофи першої категорії, відповідно до положень ч.4 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком на момент виплат, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком,визначеного ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням ч.3 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 17.07.2013 року по 13.05.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок та провести виплати додаткової пенсії ОСОБА_1, як інваліду I групи,внаслідок захворювання,пов'язаного з Чорнобильською катастрофи першої категорії, відповідно до положень ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 100%мінімальної пенсії за віком на момент виплат, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком,визначеного ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням ч.3 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 17.07.2013 року по 13.05.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, є отримувачем пенсії як особа, що має статус інваліда та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 1 групи по захворюванню, що пов'язано з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зробив висновок про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов"язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у визначених наведеним вище законом розмірі за період часу з 17.07.2013 року по 13.05.2014 рік, та відмовив у стягненні визначених позивачем сум, з посиланням про неможливість перебирання судом на себе функцій пенсійного органу.

Колегія суддів, частково погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

- по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

- по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

- по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

- дітям - інвалідам -3 мінімальних пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам І групи -100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хвороби внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 1 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є висновки суду про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 10 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст.46 Конституції України).

Колегія суддів зауважує про те, що судом першої інстанції правильно застосовані приписи статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зі ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення позивачем приписів ст.ст.99,100 КАС України, та пропуску строку звернення до суду без поважних причин, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 4 вказаної вище статті каже, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Чинними положеннями частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду 24.03.2014 року та просив про поновлення його прав за період часу з 01.07.2013 року, тоді як отримувачем відповідних пенсій, призначених на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є з 17.07.2013 року.

Пенсії є щомісячними виплатами, тому про розмір призначеної пенсії не у відповідності до вимог статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач дізнався вже у серпні 2013 року, про що він каже у своєму листі від 03.09.2013 року адресованому відповідачу (аркуш справи 12).

Позивач як на поважність пропуску строку звернення до суду вказує зкористання ним можливістю досудового урегулювання спору.

На підставі ст. 105 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.

Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.

Оскарження дій страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється в разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов'язки, які не передбачені цим Законом.

Як свідчать матеріали справи відповідь на заяву про здійснення перерахунку пенсії позивач отримав 12 вересня 2013 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про порушення позивачем без поважних причин строків звернення до суду.

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, тому судове рішення в частині задоволення позову за період часу з 17.07.2013 року по 24.09.2013 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині задоволення позову за період часу з 17.07.2013 року по 24.09.2013 рік підлягають залишенню без розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про необхідність стягнення фіксованих сум пенсійної заборгованності з відповідача та необгрунтованого обмеження судом першої інстанції періоду здійснення перерахунку, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.45 зазначеного Закону пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Положення статтей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",згідно з якими позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю,не містять обмежень щодо строку,протягом якого пенсіонер має право на їх виплату.

Враховуючи вищевказане,колегія суддів дійшла висновку,що зазначені вище щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі,один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу,а тому у разі виникнення підстав для перерахунку розмірів таких пенсій визначається лише дата,з якої особа має право на її перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду,протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону,є безпідставними та суперечать вимогам ст. 19 Конституції України.

За таких підстав колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції в частині,якою позовні вимоги задоволені з обмеженням кінцевою датою - 13.05.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.05.2014р. по справі № 554/3600/14-а скасувати в частині задоволення позову про визнання дій Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо відмови у здійсненні перерахунку за період з 17.07.2013 року по 24.09.2013 року та зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірі встановленому ст.ст. 54,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період часу з 17.07.2013 року по 24.09.2013 року, і в цій частині позов залишити без розгляду.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.05.2014р. по справі № 554/3600/14-а скасувати в частині,якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені з обмеженням кінцевою датою - 13.05.2014 року.

В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.05.2014р. по справі № 554/3600/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст постанови виготовлений 19.09.2014 р.