Рішення № 40733464, 30.09.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 р. Справа № 909/803/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс", вул. Академіка Туполєва, 17, м. Київ, 04128; поштова адреса: б-р Лепсе, 4, м. Київ, 03680;

до відповідача: Приватного підприємства "Лардо Трейд", вул. Отця І.Блавацького, 2, м. Івано-Франківськ, 76011; вул. Запорізька, буд. 37, м.Луцьк, Волинська область, 43008 ;

про стягнення 580662 грн. 04 коп. боргу;

за участю представників сторін:

Від позивача: Стамбурська І. О. - представник, довіреність (№ 482 від 17.07.13);

Від відповідача: Уманець В. В. - представник, довіреність (№ б/н від 11.09.14).

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Лардо Трейд" про стягнення 891704 грн. 90 коп. боргу. Заявою вих. №627 від 06.08.14 (вх. №12374/14 від 07.08.14) позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми боргу, просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 580662 грн. 04 коп. Ухвалою від 15.09.14 суд прийняв подану позивачем заяву вих. № 627 від 06.08.14 (вх. №12374/14 від 07.08.14) про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою вих. № 627 від 06.08.14 (вх. №12374/14 від 07.08.14).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, подав суду відзив на позовну заяву вих. №178 від 12.09.14 (вх.№14117/14 від 15.09.14), в якому зазначає про те, що відповідачем було вчинено всі необхідні дії щодо повернення нереалізованого товару на вимогу позивача, однак, саме позивач не виконує свої зобов'язання у повному обсязі щодо повернення товару.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

22.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" та Приватним підприємством "Лардо Трейд" укладено договір поставки №PS-02-530 (з погодженим протоколом розбіжностей від 22.06.12), додаткову угоду №1 від 22.10.2013 р. до договору.

Згідно умов п. 1.1. договору позивач зобов'язується передавати у власність відповідача товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов'язується приймати та проводити оплату за товар на умовах договору.

Згідно п. 1.2. договору, ціна договору є сумою, що визначається виходячи із загальної вартості поставленого згідно умов договору товару, зазначеної у видаткових накладних на товар, які мають силу специфікацій.

Відповідно до п.2.1. договору, зобов'язання по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення відповідача.

Відповідно до п. 4.7. договору, перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі чи пошкодження відбувається в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної. Факт підписання накладної засвідчує повне виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем, зокрема щодо відповідності поставки товару за асортиментом, кількістю і якістю (крім прихованих недоліків) замовленню відповідача, наявності на товар всіх необхідних супровідних документів (сертифікатів якості, сертифікатів відповідності).

Згідно п. 6.1. додаткової угоди до договору, оплата за товар здійснюються в міру його реалізації відповідачем кінцевим споживачам протягом 14 календарних днів з моменту надання відповідачем позивачу звіту про реалізований товар за який здійснюється оплата, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок позивача.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар на загальну суму 1149791 грн. 56 коп. згідно видаткових накладних:

ВН № ТО-0007753 від 25 грудня 2012 року на суму 13921,03 грн.;

ВН № ТО-0007800 від 25 грудня 2012 року на суму 13365,89 грн.;

ВН № ТО-0000209 від 24 січня 2013 року на суму 17076,05 грн.;

ВН № ТО-0000237 від 25 січня 2013 року на суму 5961,71 грн.;

ВН № ТО-0000436 від 08 лютого 2013 року на суму 11524,96 грн.;

ВН № ТО-0000866 від 25 лютого 2013 року на суму 32394,89 грн.;

ВН № ТО-0000894 від 26 лютого 2013 року на суму 23993,93 грн.;

ВН № ТО-0000909 від 26 лютого 2013 року на сума 10497,19 грн.;

ВН № ТО-0000962 від 27 лютого 2013 року на суму 13614,85 грн.;

ВН № ТО-0001194 від 15 березня 2013 року на суму 13823,39 грн.;

ВН № ТО-0001292 від 19 березня 2013 року на суму 242,3 5 грн.;

ВН № ТО-0001662 від 15 квітня 2013 року на суму 18750,88 грн.;

ВН № ТО-0001664 від 15 квітня 2013 року на суму 21183,72 грн.;

ВН № ТО-0001665 від 15 квітня 2013 року на суму 27394,08 грн.;

ВН № ТО-0001840 від 22 квітня 2013 року на суму 10398,64 грн.;

ВН № ТО-0001929 від 24 квітня 2013 року на суму 18193,07 грн.;

ВН№ ТО-0001931 від 24 квітня 2013 року на суму 11673,17 грн.;

ІВН № ТО-0002083 від 30 квітня 2013 року на суму 8139,37 грн.;

ВН № ТО-0002288 від 20 травня 2013 року на суму 9999,08 грн.;

ВН № ТО-0002306 від 20 травня 2013 року на суму 11150,59 грн.;

ВН № ТО-0002313 від 22 травня 2013 року на суму 7002,06 грн.;

ВН № ТО-0002339 від 23 травня 2013 року на суму 5720,59 грн.;

ВН № ТО-0002442 від 03 червня 2013 року на суму 1514,94 грн.;

ВН № ТО-0002448 від 03 червня 2013 року на суму 2013,06 грн.;

ВН № ТО-0002569 від 14 червня 2013 року на суму 27298,12 грн.;

ВН № ТО-0002600 від 18 червня 2013 року на суму 166,86 грн.;

ВН № ТО-0002631 від 25 червня 2013 року на суму 41776,50 грн.;

ВН № ТО-0002652 від 26 червня 2013 року на суму 5967,72 грн.;

ВН № ТО-0002654 від 26 червня 2013 року на суму 7293,74 грн.;

ВН № ТО-0002694 від 27 червня 2013 року на суму 14014,79 грн.;

ВН № ТО-0004084 від 09 жовтня 2013 року на суму 29832,20 грн.;

ВН № ТО-0004085 від 09 жовтня 2013 року на суму 32102,10 грн.;

ВН № ТО-0004086 від 09 жовтня 2013 року на суму 54178,79 грн.;

ВН № ТО-0004088 від 09 жовтня 2013 року на суму 43376,94 грн.;

ВН № ТО-000433 8 від 25 жовтня 2013 року н суму 31534,51 грн.;

ВН № ТО-0004339 від 25 жовтня 2013 року на суму 31607,17 грн.;

ВН № ТО-0004340 від 25 жовтня 2013 року на суму 23093,14 грн.;

ВН № ТО-0004385 від 29 жовтня 2013 року на суму 46452,68 грн.;

ВН № ТО-0005069 від 25 листопада 2013 року на суму 45697,08 грн.;

ВН № ТО-0005063 від 26 листопада 2013 року на суму 33539,65 грн.;

ВН № ТО-0005064 від 26 листопада 2013 року на суму 30493,62 грн.;

ВН № ТО-0005097 від 26 листопада 2013 року на суму 42772,87 грн.,

ВН № ТО-0005117 від 27 листопада 2013 року на суму 20146,69 грн.;

ВН № ТО-0005357 від 03 грудня 2013 року на суму 8924,04 грн.;

ВН № ТО-0005475 від 04 грудня 2013 року на суму 24,98 грн.;

ВН № ТО-0005521 від 10 грудня 2013 року на суму 60104,68 грн.;

ВН № ТО-0005529 від 10 грудня 2013 року на суму 39777,23 грн.;

ВН № ТО-0005530 від 10 грудня 2013 року на суму 51827,05 грн.;

ВН № ТО-0005540 від 10 грудня 2013 року на суму 20474,87 грн.;

ВН № ТО-0005679 від 16 грудня 2013 року на суму 917,50 грн.;

ВН № ТО-0005967 від 23 грудня 2013 року на суму 42666,46 грн.;

ВН № ТО-0005969 від 23 грудня 2013 року на суму 18219,08 грн.;

ВН № ТО-0005971 від 23 грудня 2013 року на суму 9931,70 грн.;

ВН № ТО-0005975 від 23 грудня 2013 року на суму 7269,05 грн.

Пунктом 9.2.3. договору, передбачено, що відповідач зобов'язаний надати позивачу звіт про реалізований товар кожного 1-го та 15-го числа кожного місяця, а якщо на ці числа припадає вихідний або неробочий день відповідно до чинного законодавства України - у перший офіційно робочий день після настання зазначений вище дат.

В порушення договірних зобов'язань відповідач звіти про реалізований товар позивачу не надавав, за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався. Відповідачем здійснено часткові оплати на суму 137100 грн. та здійснено повернення товару на підставі накладних на повернення № ВП-00000838 від 12 травня 2014 року, № ВП-00000839 від 12 травня 2014 року, № ВП-00000917 від 26 травня 2014 року, № ВП-00000920 від 26 травня 2014 року, № ВП-00000955 від 10.06.14, № ВП-00000922 від 10.06.14, № ВП-00000921 від 11.06.14, № ВП-00000918 від 11.06.14, № ВП-00000956 від 13.06.14, № ВП-00000954 від 13.06.14, № ВП-00000957 від 16.06.14, № ВП-00000987 від 27.06.14, № ВП-00000988 від 27.06.14, № ВП-00000984 від 09.07.14, № ВП-00000985 від 09.07.14, № ВП-00000995 від 09.07.14, № ВП-00000996 від 09.07.14.

Таким чином, сума не оплаченого відповідачем товару станом на день розгляду справи становить 580662 грн. 04 коп.

У відповідності до п. 11.3. договору, сторони можуть розірвати договір достроково у будь-який момент, повідомивши іншу сторону про свій намір не пізніше ніж за 30 днів до передбачуваного розірвання. Повідомлення про розірвання має бути надіслане рекомендованим листом з повідомленням про отримання. У випадку такого розірвання сторони зобов'язуються протягом зазначених 30 днів здійснити перевірку взаєморозрахунків і розрахуватись за поставлений та реалізований товар у повному обсязі та здійснити повернення нереалізованого товару на умовах передбачених договором. Передбачений у даному пункті порядок не вимагає від сторін укладення двосторонньої угоди про дострокове припинення договору.

З огляду на порушення договірних умов зі сторони відповідача, позивач 28.01.14 надіслав відповідачеві повідомлення про розірвання договору №РS-02-530 від 22.06.2012 р. (вих.№79 від 28.01.14) із посиланням на умови п. 11.3. договору, згідно яких сторони зобов'язуються протягом 30 днів провести звірку взаєморозрахунків, розрахуватися за поставлений та реалізований товар у повному обсязі, здійснити повернення нереалізованого товару.

У відповідь на повідомлення позивача про розірвання договору №РS-02-530 від 22.06.2012 р. відповідачем надіслано лист вих.№48 від 27.02.14, в якому зазначає, що заперечень щодо розірвання договору та проведення всіх розрахунків не має, та зобов'язується повернути нереалізований товар та розрахуватися за реалізований товар до 13.03.14.

Однак, відповідачем зобов'язання щодо здійснення перевірки взаєморозрахунків та проведення розрахунків за поставлений та реалізований товар, повернення нереалізованого товару протягом 30 днів згідно умов договору, не виконано.

Таким чином, з урахуванням надіслання позивачем повідомлення про розірвання договору 28.01.14, у відповідності до п. 11.3. договору, договір вважається розірваним 27.02.14.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 Цивільного Кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно п. 12.4. договору, у випадку прострочення відповідачем оплати за реалізований товар та/або надання звіту про реалізований товар більше ніж на 14 календарних днів позивач має право вимагати повернення відповідачем нереалізованого товару, а відповідач зобов'язаний виконати таку вимогу протягом 30 робочих днів з моменту її отримання. При цьому якість товару, що підлягає поверненню має бути такою самою, що і на момент його поставки відповідачу, товар повинен бути упакований відповідно до вимог виробника і чинного законодавства України, на товарі, тарі тощо повинні бути відсутні та будь-який чином до них не прикріплені ярлики, бірки, позначки, цінники, штрих-коди, наклейки, технічні пристрої для запобігання крадіжкам тощо, яких не було на момент постачання товару. Позивач залишає за собою право не приймати товар, який не відповідає вимогам, встановленим у цьому пункті і вимагати відшкодування вартості такого товару. Відповідач повинен відшкодувати вартість неякісного повернутого товару протягом 5 банківський днів з моменту отримання відповідної вимоги від позивача.

Як вже зазначалось вище, позивачем 28.01.14 надіслано відповідачеві повідомлення (вих.№79 від 28.01.14) про розірвання договору №РS-02-530 від 22.06.2012 р. та заявлено вимогу про повернення відповідачем нереалізованого товару протягом 30 днів.

Таким чином, відповідно до умов п. 12.4 договору, повернення позивачеві нереалізованого товару відповідачем мало бути здійснено у строк до 27.02.14 (30 робочих днів з моменту отримання вимоги). Однак, у вказаний строк відповідачем не здійснено повернення нереалізованого товару позивачу.

Згідно п. 12.5. договору, у випадку не повернення відповідачем товару на вимогу позивача, в строки та на умовах відповідно до п. 12.4. договору, весь такий товар вважається реалізованим, не підлягає поверненню позивачу та повинен бути повністю оплачений протягом 45 календарних днів, з дати отримання вимоги позивача про повернення нереалізованого товару.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведені обставини, відповідач не приступив до виконання зобов'язання у строки визначені умовами п.п. 11.3., 12.4., 12.5. договору, чим спричинив прострочення виконання зобов'язання.

Після розірвання договору поставки в період з 04.03.14 по 09.07.14 позивачем в добровільному порядку прийнято до повернення частину товару (згідно вищевказаних накладних на повернення товару). При цьому, позивач не був зобов'язаний здійснювати прийняття нереалізованого товару, оскільки договір поставки розірваний з 27.02.14.

Доводи відповідача щодо вчинення всіх необхідних дій щодо повернення нереалізованого товару на вимогу позивача, та щодо неприйняття позивачем нереалізованого товару, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи те, що з 27.02.14 договір поставки було розірвано, позивач з вказаного моменту не є зобов'язаним перед відповідачем щодо прийняття нереалізованого товару. Крім того, умовами п. 12.4. договору встановлено порядок та строки повернення нереалізованого товару у випадку прострочення оплати, який відповідачем дотримано не було.

Твердження відповідача щодо можливості застосування п. 9.1.5. договору щодо повернення товару у випадку слабкої реалізації є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно п. 9.1.5. договору, у випадку якщо обертовість поставленого за договором товару становить більше 120 календарних днів, позивач зобов'язується на протязі 5 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від відповідача, за власний рахунок забрати такі товари з оформленням відповідних документів. Якщо ж обертовість товару становить менше 120 календарних днів, то відповідач може за окремою письмовою домовленістю з позивачем (допускається листування електронною поштою) повернути останньому поставлений, але не оплачений товар належної якості на умовах визначених відповідною письмовою домовленістю. Під обертовістю товару сторони розуміють тривалість одного обороту товарних залишків у днях, який обраховується за формулою: кількість днів у аналізованому періоді помножити на середній залишок товару протягом аналізованого періоду і поділити на продаж товару за аналізований період. Сторони домовилися, що при розрахунку тривалості одного обороту, використовуватимуться дані про залишки та реалізацію цього товару за останні 120 календарних днів (аналізований період). товар, який повертається відповідно до даного пункту договору, не повинен містити на собі та/або на індивідуальній упаковці будь-яких позначок, ярликів, наклейок, бирок, технічних пристроїв тощо, яких не було під час поставки від позивача відповідачу. Індивідуальна упаковка такого товару повинна бути неушкодженою. У випадку невиконання зазначених умов позивач має право не прийняти товар, що повертається і не здійснювати перерахунку зобов'язань відповідача.

Однак, відповідачем не доведено та не надано жодних документальних доказів на обґрунтування доводів щодо наявності слабкої реалізації товару.

За результатами проведеного звіряння розрахунків 29.09.14, оформленого актом звірки, встановлено, що сума вартості отриманих товарів по обліку відповідача відповідає даним позивача та становить 580662 грн. 04 коп.

З урахуванням вищенаведених обставин, судом встановлено, що відповідачем не виконано умови п.п. 11.3., 12.4., 12.5. договору щодо повернення нереалізованого товару позивачу та не здійснено оплату його вартості. Відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності боргу в сумі 580662 грн. 04 коп., доказів сплати вказаного боргу не надано.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на встановлені судом обставини справи, справи позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 580662 грн. 04 коп. боргу.

У відповідності до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" до Приватного підприємства "Лардо Трейд" про стягнення 580662 грн. 04 коп. боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лардо Трейд", вул. Запорізька, буд. 37, м.Луцьк, Волинська область, 43008 (ідентифікаційний код 36733426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс", вул. Академіка Туполєва, 17, м. Київ, 04128 (ідентифікаційний код 34761734) 580662 (п'ятсот вісімдесят тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 04 коп. боргу, 11613 (одинадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 24 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.14

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 03.10.14