Рішення № 40733174, 24.09.2014, Личаківський районний суд м.Львова

463/5316/13-ц

2/463/625/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі - Заверуха О.Б.

з участю прокурора - Ружицького Р.О.

представника позивача - Поповича Я.Д.

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника відповідача ЛРА ЛМР - Бойко Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_2, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Львівського міського управління юстиції, третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації права власності, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач прокурор Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачів, позовні вимоги у встановленому законом порядку уточнив, в кінцевому просить ухвалити про визнання недійсною з моменту її вчинення та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, яка здійснена 05.07.2006р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №999 від 27.06.2006р. визнати незаконним та скасувати в частині передачі квартири АДРЕСА_1 площею 34,5 кв.м. у власність ОСОБА_5; свідоцтво №Л16983 про право власності на квартиру від 27.06.2006р., згідно з яким квартира АДРЕСА_1 площею 34,5 кв.м. належить ОСОБА_5 - визнати недійсним; державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, яка здійснена 29.06.2006р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - визнати недійсною з моменту її вчинення та скасувати.

В судовому засіданні прокурор та представник Львівської міської ради Попович Я.Д., по належній довіреності від 06.09.2013р., позовні вимоги підтримали. Мотивують тим, що вироком Личаківського районного суду м. Львова від 10.07.2009р. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 3, ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що шляхом вчинення шахрайських дій вони заволоділи квартирою АДРЕСА_1, власником якої є Львівська міська рада, оформивши право власності на неї за ОСОБА_5, яку в подальшому вона продала ОСОБА_2 Оскільки правочини вчинені відносно квартири є нікчемними, просять позов задоволити. У підтвердження вимог покликаються на копію розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, копію заяви ОСОБА_5, копію свідоцтва про одруження, копію свідоцтва про право власності та інші долучені до справи документи, які просить вважати вичерпними в підтвердження позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, по належній довіреності від 28.04.2014р., проти задоволення позову заперечив, вважає що наслідки недійсності правочину не можуть застосовуватись до ОСОБА_2, оскільки остання є добросовісним набувачем спірної квартири. Позивач ніякими доказами не підтвердив які саме протиправні дії вчинено покупцем квартири ОСОБА_2, так як квартиру придбано за її кошти, отже вона є добросовісним набувачем вказаного майна. Оскільки будь-яких неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 не встановлено, тому вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Представник відповідача ЛРА ЛМР - Бойко Я.А., по належній довіреності від 01.04.2014р., в судовому засіданні у вирішенні спору покладається на розгляд суду.

Інші відповідачі та треті особи у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату судового розгляду, про причини неявки не повідомили. З врахуванням зібраних доказів, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 10 липня 2009 року /а.с.4-10 том 1/, що в силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України є преюдиційним для даної справи, встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 шляхом вчинення шахрайських дій, у тому числі й щодо приватизації, заволоділи квартирою АДРЕСА_1, власником якої є Львівська міська рада, а квартиронаймачем - ОСОБА_6, оформивши право власності на ОСОБА_5 20 червня 2006 року ОСОБА_5 надала довіреність маклеру ОСОБА_7 на продаж вказаної квартири. Діючи на підставі цієї довіреності, ОСОБА_7 03 липня 2006 року уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_2, яка згодом зареєструвала право власності на квартиру та отримала відповідне свідоцтво. /а.с.55 том2/

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з листом Верховного Суду від 24.11.2008року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» стосовно положення ч. 2 ст. 215 ЦК про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, вбачається, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо. Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. У відповідності до ч.2 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З урахуванням роз'яснень, що містяться у п.10 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суд приходить до висновку про необхідність задоволення обґрунтованого позову.

При цьому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у зв'язку з тим, що позивача, згідно чинного законодавства, звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 216, 228, 236, 1212 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд -

в и р і ш и в:

Позов прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради - задоволити в повному обсязі.

Визнання недійсною з моменту її вчинення та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, яка здійснена 05.07.2006р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №999 від 27.06.2006р. визнати незаконним та скасувати в частині передачі квартири АДРЕСА_1 площею 34,5 кв.м. у власність ОСОБА_5; свідоцтво №Л16983 про право власності на квартиру від 27.06.2006р., згідно з яким квартира АДРЕСА_1 площею 34,5 кв.м. належить ОСОБА_5 - визнати недійсним; державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, яка здійснена 29.06.2006р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - визнати недійсною з моменту її вчинення та скасувати.

Стягнути солідарно з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ч.1 ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Нор Н. В.