Постанова № 40733027, 01.10.2014, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2047/14-к

Провадження № 1/396/11/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2014 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у с кладі:

головуючого судді Русіна Алла Анатоліївна

при секретарі - Пицюка І.Г.

за участю прокурора - Вергелеса В.В.

потерпілого - ОСОБА_1

підсудного - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі судових засідань в місті Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Трудолюбівка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, приватного підприємця, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, такий що не має судимості, у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 допустив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам потерпілого ОСОБА_1 за наступних обставин.

Арбітражний керуючий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи в порядку ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» призначеним постановою господарського суду Кіровоградського області № 9/46 від 03.05.2006 ліквідатором боржника - банкрута, товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисавет-Агро» (ТОВ «Єлисавет-Агро»), та згідно вимог ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як ліквідатор боржника - банкрута ТОВ «Єлисавет-Агро», будучи зобов'язаним рішенням господарського суду організовувати здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечувати задоволення вимог кредиторів, для чого був наділеним з дня свого призначення повноваженнями - приймати до свого відання майно боржника, виконувати функції з управління та розпорядження цим майном, виконувати повноваження керівника банкрута, формувати ліквідаційну массу, продавати майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, таким чином, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, усвідомлюючи факт порушення та неналежного виконання своїх службових обов'язків, свідомо припускаючи про можливість завдання шкоди інтересам громадян або держави, не маючи корисливих та інших особистих мотивів, неправомірно розпорядився майном ОСОБА_1 чим допустив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам потерпілого ОСОБА_1

Так, арбітражний керуючий ОСОБА_2 виконуючи рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.01.2005 про стягнення на користь АППБ «Аваль» кредиту в сумі 762 500,00 грн., отриманого банкрутом по кредитному договору № 010-02/500 від 07.04.2004, являючись службовою особою, реалізовував комплекс будівель боржника, в який безпідставно входила і огорожа під № N-N2, котра відповідно до рішень Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.12.2004, апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.2005 та Верховного Суду України від 31.10.2005, про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Єлісавет-Агро» огорожі ЖБІ - належить на праві власності ОСОБА_1, які згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України, вартістю згідно висновку комісійної судово-будівельної експертизи № 5815- 5816/23 від 31.07.2012 - 45 855 грн., та яка згідно договору від 27.10.2004 була помилково передана боржником в іпотеку.

Арбітражним керуючим ОСОБА_2 з метою задоволення вимог кредиторів та на виконання рішення господарського суду 29.08.2006 проведено аукціон, за результатами якого право покупки майна банкрута здобуло ПП «Агрофірма Славутич».

У той же день ОСОБА_2 після проведення аукціону у своєму офісі, розташованому в АДРЕСА_4, отримав від ОСОБА_1 повідомлення та копії рішень Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.12.2004, апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.2005 та Верховного Суду України від 31.10.2005 про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Єлісавет-Агро» огорожі ЖБІ, яка належить на праві власності ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_2 стало достовірно відомо, що розташована навколо будівель банкрута по АДРЕСА_3 огорожа ЖБІ, явно незаконно внесена в договорі іпотеки від 27.10.2004 до складу комплексу будівель боржника, так як не належить банкруту усвідомлюючи факт порушення ним своїх службових обов'язків, свідомо припускаючи про можливість завдання шкоди інтересам громадян - ОСОБА_1 не маючи корисливих та інших особистих мотивів, діючи не у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» ст. ст. 210, 219, 657, 658 ЦК України, після проведення аукціону для задоволення вимог кредиторів, погашення боргу ТОВ «Єлисавет-Агро» перед АППБ «Аваль» та адміністративних витрат в процедурі банкрутства, 31.08.2006 у своєму офісі уклав із ПП «Агрофірма Славутич» в особі директора ОСОБА_4 договір купівлі-продажу № 1 єдиного майнового комплексу ТОВ «Єлисавет-Агро» в якому без відома і проти волі власника - ОСОБА_1 вніс в графу 15 додатку № 1 цього договору і майно потерпілого - огорожу за № N-N2 по ціні 9 998,36 грн.

У подальшому ОСОБА_2 03.09.2006 направив ОСОБА_1 лист про надання належним чином завірених судових рішень на дану огорожу ЖБІ, на який 15.09.2006 отримав від потерпілого копії судових рішень, завірених Бобринецьким райсудом.

Однак, 23.10.2006 ОСОБА_2 усвідомлюючи факт порушення ним своїх службових обов'язків, свідомо припускаючи про можливість завдання шкоди інтересам громадянина - ОСОБА_1 не маючи корисливих та інших особистих мотивів, не вживаючи заходів щодо дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» ст. ст. 210, 219, 657, 658 ЦК України на засіданні третейського суду останній, як продавець єдиного майнового комплексу ТОВ «Єлисавет-Агро», заявив, що немає жодних заперечень щодо дійсності договору купівлі-продажу та правового наслідку його укладення у вигляді припинення для відповідача і переходу до позивача права власності на майно банкрута, в тому числі і огорожі потерпілого та як наслідок рішенням третейського суду від 23.10.2006 визнано право власності на єдиний майновий комплекс ТОВ «Єлисавет-Агро», за ПП «Агрофірма Славутич» до складу якого входила і огорожа № N-N2, що належала потерпілому ОСОБА_1

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінуємого злочину не визанав та показав суду, що відповідно до довідки-характеристики на комплекс будівель ТОВ «Єлесавет-Агро» розташований в АДРЕСА_3, до його складу входила і ЖБІ огорожа, інших відомостей про те, що вказана огорожа належить комусь на праві власності не було, а після проведення вже відкритих торгів ОСОБА_2 отримав копії судових рішень від ОСОБА_1, згідно даних БТІ жодних обмежень на або майнових прав на комплекс будівель у тому числі і ЖБІ огорожу не було.

Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується й дослідженим в судовому засіданні доказами по справі:

- показами потерпілого ОСОБА_6 який посвідчив, що ОСОБА_2 був обізнаним у тому, що ЖБІ огорожа розташована в АДРЕСА_3, на підставі рішень Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.12.2004, апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.2005 та Верховного Суду України від 31.10.2005, про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Єлісавет-Агро» огорожі ЖБІ - належить на праві власності ОСОБА_1 про що останній повідомив ОСОБА_2 шляхом направлення листа поштової кореспонденції з копіями судових рішень, які останній отримав;

- показами свідка ОСОБА_7, який посвідчив, що йому як співробітнику Кіровоградського ООБТІ відомо, що на окремі споруди право власності не реєструвалося. На запит арбітражного керуючого проведено обстеження комплексу будівель розташованих в АДРЕСА_3, про що складено довідку-характеристику, яку надано на запит ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 68-70, Т. 4 а.с. 52).

- показами свідка ОСОБА_8 який посвідчив, що ним як інженером Кіровоградського ООБТІ проводилися вимірювання та обміри комплексу будівель ТОВ «Єлесавет-Агро» розташованого в АДРЕСА_3, відомості про, що внесено до інвентарної справи та довідки-характеристики складеної на запит ОСОБА_2 Окремі свідоцтва про право власності на споруди та будівлі, які входили до складу комплексу будівель ТОВ «Єлесавет-Агро» не видавалися (Т.1 а.с. 65-67, Т.3 а.с. 155).

- показами свідка ОСОБА_4 який посвідчив посвідчив, що йому запропонував представник ВАТ АППБ «Аваль» придбати комплекс будівель ТОВ «Єлесавет-Агро» розташованого в АДРЕСА_3, та що йому необхідно звернутися до ОСОБА_2 Під час проведення аукціону 29.08.2006 (відкритих торгів), у якому приймало участь два учасника переможцем визнано ПП «АФ Славутич» згідно даних БТІ жодних обтяжень майна виставленого на аукціон не було і про наявність спірного майна ОСОБА_2 його не повідомляв. За результатами торгів 31.08.2006 між ПП «АФ Славутич» та ТОВ «Єлесавет-Агро» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 1 комплексу будівель розташований в АДРЕСА_3, до складу якого входила і огорожа під № N-N2 (Т.1 а.с. 54-60, Т. 4 а.с. 51).

- висновком судово - будівельної експертизи № 1569/21 від 27.08.09 року(Т. 1 а.с. 77 - 83);

- договором № 1 купівлі - продажу майна в ліквідаційній процедурі від 31 серпня 2006 року, де в графі 15 додатку № 1 цього договору включено огорожу за № N-N2 (Т. 1 а.с. 125 - 127);

- повідомленням ОСОБА_1 від 08.09.06року (Т. 1 а.с. 132);

- рішенням Тритейського суду від 23.10.06 року (Т. 1 а.с. 135 - 139);

- повідомленням ОСОБА_1 від 06.08.06 року (Т.1 (а.с. 143);

- договором купівлі - продажу від 21 серпня 2002 року, укладеного між ВАТ Бобринецький «Райагрохім» в особі голови правління ОСОБА_9 та ОСОБА_1 про продаж металевої огорожі та огорожі ЖБІ ОСОБА_1М.(Т. 1 а.с. 146);

- інвентарною справою на комплекс будівель, розташованих в АДРЕСА_3 (Т. 2 (а.с. 16 - 17);

- висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 5815-5816/23 від 31.07.2012 року (Т4 а.с.87-100).

Дослідивши в повному обсязі докази по справі, суд вважає що вина підсудного ОСОБА_2 повністю підтверджується дослідженими судом доказами у їх сукупності.

У зв»язку з цим суд, розглядаючи справу в межах пред»явленого обвинувачення, вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України, оскільки він допустив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам потерпілого ОСОБА_1

У судовому засіданні захисник підсудного - адвокат ОСОБА_3 на підставі п.3 ч.1 ст 49 КК, ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року) просив кримінальну справу проти ОСОБА_2 закрити у звязку із закінченням строків давності, оскільки підсудний вчинив злочин середньої тяжкості і з моменту вчинення злочину минуло п»ять років.

Підсудний ОСОБА_2 не заперечував проти закриття кримінальної справи з таких підстав. Вказав суду, що розуміє, що закриття кримінальної справи за спливом строків давності є закриттям по не реабілітуючим обставинам і він з цим погоджується.

Потерпілий ОСОБА_1 проти закриття кримінальної справи не заперечував.

Вислухавши висновок прокурора, який не заперечив проти закриття кримінальної справи у звязку із закінченням строків давності, думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінальної справи.

Згідно із ст.49 КК України у разі вчинення злочину середньої тяжкості, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 5 років. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначеного у ч.1 ст.49 КК України строку особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий.

Відповідно до ч.2 ст.11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у звязку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 у період з серпня по жовтень 2006 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України, який, згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості.

Згідно з довідкою ОСК УМВС України в Кіровоградській області № 108-25092014/35017 від 26.09.2014 року, а також іншими матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 на території України засудженим (за кримінальними справами) не значиться та в розшуку не перебуває та проживає у м. Кіровограді.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що протягом 5 років, тобто строку давності визначеного у п.3 ч.1 ст.49 КК України, ОСОБА_2 нових злочинів не вчинив, не ухилявся від слідства і суду.

Частиною першою статті 282 КПК України (в редакції 1960 року) встановлено, що якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття справи, передбачені, зокрема статтею 11-1 цього Кодексу суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя постановою, закриває справу.

Виходячи з вищезазначеного перебіг давності по даній кримінальній справі не переривався, що дає суду можливість звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності.

В ході судового розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 просив залишити без розгляду його цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 20000 грн., а також заявлений в його інтересах позов прокурора Бобринецького району про стягнення матеріальних збитків в сумі 45 855 грн.

Речові докази, згідно обвинувального висновку, зокрема договір № 1 купівлі - продажу майна в ліквідаційній процедурі від 31.08.06; договір купівлі - продажу майна від 21.08.02; повідомлення ОСОБА_1, арбітражному керуючому - ліквідатору ТОВ «Єлисавет - Агро» ОСОБА_2, від 08.09.06; повідомлення ОСОБА_1, арбітражному керуючому - ліквідатору ТОВ «Єлисавет - Агро» ОСОБА_2, від 06.08.06; рішення Бобринецького районного суду від 01.12.04.; рішення третейського суду від 23.10.06; ухвалу судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.05; ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 31.10.05; інвентарну справу на комплекс будівель, розташованих в АДРЕСА_3, необхідно залишити при справі.

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід підписка про невиїзд підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.11-1, 248, 282 КПК України (в редакції 1960 року), суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв»язку з закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України, у зв»язку з закінченням строків давності.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України закрити.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 20000 грн., а також позов прокурора Бобринецького району, заявлений в інтересах ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків в сумі 45 855 грн. - залишити без розгляду.

Речові докази зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2, підписку про невиїзд - скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з моменту її проголошення через Новоукраїнський районний суд .

Суддя: А. А. Русіна