Рішення № 40732650, 18.09.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9993/14-ц

Провадження №2/761/3880/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_2, про визнання припиненим договору поруки, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк», ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_2, про визнання припиненим договору поруки.

Позивач зазначив, між ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір від 26.05.2008 року на отримання споживчого кредиту позикодавцем у сумі 16.000 доларів США. Згідно із договором поруки від 26.05.2008 року, укладеним між ЗАТ «Альфа-Банк» та позивачем на забезпечення виконання укладеного з позичальником кредитного договору між сторонами за участю позичальника передбачені умови відповідальності поручителя за невиконання позичальником договорів про надання кредиту.

Звертаючись до суду, позивач стверджував, що відповідачем не дотримано ст. 628 ЦК України щодо змісту кредитного договору, зокрема, положень ст. 638 Кодексу про необхідність досягнення між сторонами усіх істотних умов кредитного договору, ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» щодо передбачення у кредитному договорі визначених цим законом обов'язкових умов. Крім того, порушено Закон України «Про захист прав споживача», зокрема ч. 2 ст. 11 про надання необхідної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

З огляду на викладені недоліки кредитного договору, вважаючи його недійсним, позивач, посилаючись на ст. 548 ЦК України просив визнати договір поруки, укладений між сторонами, таким, що припинив свою дію, як зобов'язання, що має забезпечувати недійсний кредитний договір.

Крім того, позивач вважає, що оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя про відшкодування боргових зобов'язань кредитора, договір поруки слід визнати припиненим на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України. Такі ж наслідки настали у зв'язку із припиненням дії кредитного договору 29 серпня 2010 року, приймаючи до уваги також припинення дії кредитного договору внаслідок передачі стягнення заборгованості за договором факторингу до ТОВ «Кредитні ініціативи».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та додатково суду пояснив, що оскільки кредитор протягом шести місяців, від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя про відшкодування боргових зобов'язань кредитора, договір поруки слід визнати припиненим на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, так як договір поруки № SME0013403/1 від 26.05.2008 року укладений між позивачем ОСОБА_1, та ЗАТ "Альфа-Банк" припинив свою дію 30 вересня 2009 року, коли борг було передано по договору факторингу ТОВ «Кредитні ініціативи».

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Кредитні ініціативи» в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та пояснив, що 30 вересня 2009 року між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено договір Факторингу за яким Відповідач-1 відступив право грошової вимоги за кредитом № SМЕ0013403 Відповідачеві-2 (копія договору додається). Вказаний договір Факторингу не визнаний недійсним, припиненим або розірваним і діє до теперішнього часу. Згідно з п 5.1.3. кредитного договору SМЕ0013403 Кредитор має право відступити право грошової вимоги до третіх осіб. Отже вважає, що перехід права вимоги від Відповідача-1 до Відповідача-2 є законним і не суперечить кредитному договору. До того ж договором Поруки чітко передбачено строк його дії у 72 місяці, тобто шість років. Так як основне зобов'язання, тобто кредитний договір, діє по теперішній час, то і договір забезпечення, тобто договір поруки є дійсним протягом строку, встановленого в ньому.

Відповідач публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» в судове засідання свого представника повторно не направив, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання, будь-яких заяв щодо участі у розгляді справи не надіслав.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання, будь-яких заяв щодо участі у розгляді справи не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи між третьою особою ОСОБА_2 та відповідачем -1 ТОВ «Альфа Банк», (зміна назви на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», укладено кредитний договір № SME0013403 від 26.05.2008 року, предметом якого є надання позичальнику ОСОБА_2 споживчого кредиту в сумі 16000,00 доларів США. На забезпечення виконання кредитного договору Банком укладено з ОСОБА_1 договір поруки № SME0013403/1 від 26.05.2008 року строком дії 72 місяці, згідно із яким позивач поручився перед кредитором за виконання свого обов'язку забезпечити виконання кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2

30 вересня 2009 року між ТОВ «Альфа Банк», відповідачем-1 та ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідачем-2, було укладено договір Факторингу за яким Відповідач-1 відступив право грошової вимоги за кредитом № SМЕ0013403 Відповідачеві-2 .

Положеннями статей 553- 554 ЦК України визначено, що договір поруки укладається кредитором за зобов'язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як роз'яснено у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Оспорюючи договір поруки, позивач посилався на те, що Банком не дотримано ст. 628 ЦК України щодо змісту кредитного договору, зокрема, положень ст. 638 Кодексу про необхідність досягнення між сторонами усіх істотних умов кредитного договору; порушено Закон України «Про захист прав споживача», зокрема ч. 2 ст. 11 про надання необхідної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, тому він вважає у зв'язку із викладеними недоліками кредитний договір є недійсним. У даному випадку, як вважає позивач кредитний договір припинив свою дію 29 серпня 2010 року, а тому припинено автоматично дію договору поруки.

З огляду на зазначене, позивач, посилаючись на ст. 548 ЦК України просив визнати договір поруки, укладений між сторонами, таким, що припинив свою дію, як зобов'язання, що має забезпечувати недійсний кредитний договір.

Договір поруки від 26.05.2008 року укладений між позивачем ОСОБА_1, та ЗАТ "Альфа-Банк" припинив свою дію 30 вересня 2009 року, коли борг було передано по договору факторингу ТОВ «Кредитні ініціативи». А також вважає, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя про відшкодування боргових зобов'язань кредитора, договір поруки слід визнати припиненим на підставі ч.4 ст.559 ЦК України. Він також зазначив, що порука припиняється із припиненням зобов'язань, що забезпечується нею, а також, що порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором не заявив вимоги до Поручителя, тобто Позивача.

Водночас викладені позивачем обґрунтування позовних вимог про недоліки укладених Банком кредитного договору, та договору поруки щодо недотримання Банком ст. 628 ЦК України щодо змісту кредитного договору, зокрема, положень ст. 638 Кодексу про необхідність досягнення між сторонами усіх істотних умов кредитного договору; порушено Закон України «Про захист прав споживача», зокрема ч. 2 ст. 11 про надання необхідної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту досліджені судом за матеріалами справи.

Так, договір Факторингу про передачу права вимоги погашення кредитного договору не визнаний недійсним, припиненим або розірваним і діє на даний час.

Що стосується припинення договору поруки за ч.4 ст.559 ЦК України, то позивачем у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Враховуючи передбачені законодавством, що регулює кредитні відносини, положення про обсяг зобов'язання поручителя, який визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель та виходячи із недоведеності доводів позивача та його посилань на порушення при укладенні договору поруки, суд вважає його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

За вищенаведених обставин на підставі ст.ст. 526, 553, 554, 559, 629 ЦК України, та керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 58, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_2, про визнання припиненим договору поруки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.