Рішення № 40732477, 25.09.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6772/14

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Комаровської Н.В., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, діючої в інтересах позивача ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 травня 2014 року, -

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 1964 року за нею була остаточно закріплена земельна ділянка площею 0,12 га ,розташована за адресою АДРЕСА_1, на якій вона збудувала житловий будинок ,загальною площею 45,3 кв.м. з господарчими та побутовими будівлями.

30.08.1988 року вона подарувала житловий будинок,загальною площею 45,3 кв.м. разом з земельною ділянкою площею 0,06 га. своєму небожу ОСОБА_5, який 22.09.2001 року у подальшому також подарував будинок ОСОБА_6

17.09.2008 року ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу продав відповідачу ОСОБА_3 житловий будинок ,загальною площею 45,3 кв. м. , на земельній ділянці площею 0,06 га. та розташований за адресою АДРЕСА_1. ,який у подальшому без її згоди самочинно збудував двоповерховий будинок ,чим порушив її права ,як користувача земельної ділянки ,загальною площею 0,12 га.

Позивач просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, для чого зобов'язати відповідача знести самочинно збудований двоповерховий житловий будинок літ. «Ж» (загальною площею 87 кв.м.) та сарай літ. «З» на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, за власний рахунок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того,що позивач не довела суду, що самочинне будівництво здійснено саме відповідачем та позивач не заперечував проти визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем на її земельній ділянці, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна .

З матеріалів справи вбачається ,що відповідно до земельно-шнурової книги присадибних ділянок громадян села Крива Балка овочевого Колгоспу ім. Кірова за 1964 рік позивач ОСОБА_2 , як працівниця овочевого Колгоспу ім. Кірова, записана користувачем земельної ділянки у розмірі 0,12 га. , по АДРЕСА_2 (а.с.7-8).

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящихся № 219 від 03.03.1972 року, був затверджений акт комісії про прийом в експлуатацію домоволодіння збудованого позивачем в житрайоні Крива Балка по АДРЕСА_1 , визнано за позивачем право власності на домоволодіння житловою площею 45,7 кв.м. та закріплено за позивачем земельну ділянку площею 600 кв.м.(а.с.140).

16.03.1972 року позивач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок ,розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.134).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящихся № б\н від 17.11.1987 року , було дозволено оформлення самочинно збудованої позивачем прибудови літ. «а-1» площ.8,25 х 2,75 кв.м. що використовувалася позивачем під сарай, коридор , кладову та закріплено за позивачем залишок земельної ділянки площею 530 кв.м. , внаслідок чого за домоволодінням по АДРЕСА_1 було закріплено земельну ділянку загальною площею 1130 кв.м.(а.с.144).

30.08.1988 року позивач подарувала належний на праві приватної власності житловий будинок , житловою площею 45,3 кв.м. ,розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_5,що підтверджується договором дарування (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст. 90 ЗК України від 08.07.1970 р.,в редакції станом на 1988 рік, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також право користування земельною ділянкою або її частиною.

За таких умов з часу відчуження позивачем житлового будинку до нового власника будинку - ОСОБА_5 , перейшло право користування земельною ділянкою загальною площею 1130 кв.м. , що була закріплена за домоволодінням в цілому.

22.09.2001року за договором дарування ОСОБА_5 подарував житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 ОСОБА_6

17.09.2008 року ОСОБА_6 за договором купівлі -продажу продав відповідачу ОСОБА_3 житловий будинок ,загальною площею 77,7 кв.м. та надвірні споруди ,що розташовані на земельній ділянці площею 1130 кв.м.,за адресою АДРЕСА_1.(а.с.77).

У подальшому відповідачем самочинно було збудовано двоповерховий будинок,що підтверджується план схемою земельної ділянки (а.с.78-81).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України право вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна до особи ,що здійснила самочинне будівництво має власник або користувач земельної ділянки ,на якій збудоване самочинне будівництво.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На час розгляду спору , договори дарування житлового будинку від 30.08.1988 року , від 22.09.2001року та договір купівлі-продажу від 17.09.2008 року не скасовані , не визнані не дійсними, є чинними .

На земельній ділянці ,яка перебуває у користуванні відповідача , нерухомого майна ,що належить позивачу не має про ,що сторони не заперечують.

Позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані ,а матеріали справи не містять докази порушення прав позивача через збудування відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці ,яка перебуває у відповідача у користуванні з часу укладення ним договору купівлі-продажу від 17.09.2008 року.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючої в інтересах позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 травня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

Н.В.Комаровська

В.Д. Коротков