Вирок № 40731976, 03.10.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3606/14

Провадження № 1-кп/750/130/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м.Чернігова у складі:

головуючого: судді Кулініча Ю.П.,

за участю: секретарів судового засідання Кривопиші Я.О., Лапіної А.В.,

спеціаліста Оніщенка Є.А.,

прокурорів Карпуся І.М., Афоніна М.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014270000000019 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Красилівка Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, розлученого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, працюючи з 01.08.2009 на посаді заступника директора Департаменту агропромислового розвитку-начальника управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Чернігівської обласної державної адміністрації, будучи державним службовцем 4 категорії 7 рангу, та маючи відповідно до Положення про управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого 14.02.2013, та розподілу обов'язків директора та заступників директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, затвердженого наказом директора Департаменту 01.02.2013, повноваження на здійснення заходів щодо врегулювання земельних і майнових відносин між колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств та їх правонаступниками в реформованих сільськогосподарських, міжгосподарських підприємствах агропромислового розвитку області (надання консультативної допомоги, виготовлення проектів документів), роздержавлення і приватизації майна в галузях агропромислового виробництва, розроблення типових форм установчих та інших документів для юридичних осіб системи агропромислового комплексу області, одержав від громадянки ОСОБА_4 120000 грн. за наступних обставин.

Влітку 2013 року на підставі звернення ОСОБА_4 щодо надання допомоги у вирішенні майнового спору між власниками майнових паїв та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Щорса, директором якого вона являється, заступник директора Департаменту агропромислового розвитку - начальник управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Чернігівської ОДА ОСОБА_3, відповідно до своїх службових повноважень, брав участь в загальних зборах власників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства, за результатами яких прийнято рішення, яким частково визначено майно, що підлягає виділенню власникам майнових паїв та залагоджено виниклий конфлікт.

ОСОБА_3, використовуючи повноваження, надані йому як службовій особі органу державної влади уповноваженого на реалізацію державної аграрної політики, в ході неодноразових зустрічей із ОСОБА_4 у с.Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області та у приміщенні службового кабінету № 309, розташованого в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку, за адресою: м.Чернігів, проспект Миру, буд.14, повідомив ОСОБА_4, що вона повинна сплатити йому 120000 грн. боргу покійного чоловіка, а він візьме участь у врегулюванні майнових конфлікту на її користь, та підготує проекти документів з цього приводу, оскільки ні ОСОБА_4, ні члени КСП не мали необхідних для цього знань.

Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що для використання наданих йому службових повноважень для вирішення майнового спору між власниками майнових паїв на користь ОСОБА_4 шляхом особистої участі в засіданні майнової комісії по розподілу майна колишнього КСП, останній, після вступу у спадщину свого чоловіка ОСОБА_5, необхідно написати заяву на ім'я директора Департамента агропромислового розвитку, вказавши в ній суть питання.

Після цього, 31.01.2014, ОСОБА_4, знаходячись у службовому кабінеті ОСОБА_3, написала відповідну заяву, датовану, за вказівкою останнього, 29.01.2014, яку в подальшому зареєстровано в журналі вхідної документації № Г\20 від 31.01.2014.

03.02.2014, близько 15-50, ОСОБА_4, прибула до службового кабінету № 309, розташованого в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА в м. Чернігові, по проспекту Миру, буд. 14, де передала ОСОБА_3 обумовлену раніше суму грошових коштів в розмірі 120 000 грн. Останній запевнив ОСОБА_4, що в строк до 05.02.2014 здійснить виїзд в с.Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області де з метою вирішення спірних питань на користь останньої, зустрінеться із власниками майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Щорса. При цьому ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 підготовлені проекти документів щодо врегулювання майнових відносин між власниками майна КСП.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.368 КК України не визнав та показав, що з 2000-2001 році був у товариських відносинах з ОСОБА_5 Степановичем, який у 2003 році попросив у нього 10000-15000 грн. на розвиток свого господарства. Гроші були ним надані, але внаслідок юридичних моментів цей внесок оформлений не був, і учасником КСП ОСОБА_3 не став. Пізніше він позичав ОСОБА_5 5000 доларів США для викупу майнових паїв у ОСОБА_6 Гроші були надані під умовою, що за ОСОБА_3 у господарстві буде закріплено 40 голів худоби (20 корів, 10 нетелів, 10 теличок). Після смерті ОСОБА_5 він допоміг його дружині ОСОБА_4 розібратися у ситуації навколо боргів КСП, ПСП, і повідомив її про наявність боргу перед ним. Після продажу ОСОБА_4 поголів'я корів, частина яких належала ОСОБА_3, вони домовились, що ОСОБА_4 сплатить йому по 3000 грн. за корову, всього 120000 грн. Крім того, він позичав ОСОБА_7 на лікування 24000 грн. Зустрічі з ОСОБА_4 під час цих подій він мав не один десяток разів. Ніяких грошей за допомогу у виділенні майна пайовикам він у ОСОБА_4 не вимагав. На зборах він сказав власникам майнових сертифікатів, що грошей за продаж корів вони не отримають і їм краще погодитись на той варіант виділення майна, який він пропонує. Потім він готував документи для виділення майна - проекти протоколів зборів, актів прийому-передачі майна. ОСОБА_4 погодилась віддати заборговані кошти, і повернула 8000 грн. коштів, наданих на лікування. 120000 грн., що були передані, це була інша частина боргу ОСОБА_5 Повернення цих коштів він не ставив за умову повернення документів.

Свідок ОСОБА_8 показав, що працює начальником відділу Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації і його безпосереднім керівником був ОСОБА_3 За дорученням обвинуваченого у січні 2014 року він 2-3 рази відправляв у електронному вигляді документи у м.Щорс. Змісту документів не знає.

Свідок ОСОБА_9 показав, що мав майнові сертифікати КСП ім.Щорса. У 2000 році власники майнових паїв колишнього колгоспу передали в оренду КСП ім.Щорса належне їм майно. У зв'язку з несплатою орендної плати вісім власників майнових сертифікатів у 2010 році подали заяви про виділення належного їм майна в натурі. До 2013 року власники сертифікатів майно отримати не могли. У травні 2013 року директор КСП ім.Щорса ОСОБА_5 помер. Після цього 29.06.2013 було проведено збори, на яких була досягнута домовленість з ОСОБА_4 про продаж майна. Однак продаж не відбувся. За ініціативою ОСОБА_4 на наступні збори у липні 2013 року був запрошений в якості посадової особи ОСОБА_3, який роз'яснив на зборах, що власники паїв діють поза правовим полем, і їх рішення про виділ майна є недійсним. Пообіцяв надати методичну допомогу, та підготувати правильну документацію. При цьому ОСОБА_3 запропонував варіант виділення майна, заявивши, що в іншому випадку власники не отримають взагалі нічого.

Свідок ОСОБА_10, що є сільським головою Староборовицької сільської ради, показала, що у 2013 році проводилися збори членів КСП ім.Щорса, на яких було вирішено питання про виділ в натурі майна деяким власникам майнових сертифікатів. Однак, юридичний відділ Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації в особі ОСОБА_3, до якого звернулась ОСОБА_4, на інших зборах заявив, що дане рішення є неправомірним. Обвинувачений пояснив на зборах правильний порядок виділення майна і запропонував один варіант виділення, що відрізнявся від бажаного для власників сертифікатів, які залишились незадоволеними. Виділене майно коштувало значно менше вартості сертифікатів. Всього ОСОБА_3 брав участь у трьох зборах членів КСП, і у свідка склалося враження про його зацікавленість у розподілі майна на користь ОСОБА_4, яка не бажала віддавати власникам майно, що перебувало у хорошому стані.

Свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в ході судового розгляду давала суперечливі, неконкретні та непевні покази. В підсумку у ході одночасного допиту з обвинуваченим показала, що звернулася до ОСОБА_3 після смерті чоловіка за допомогою із з'ясуванням незрозумілих їй питань по розподілу з пайовиками майна КСП, оскільки саме у обвинуваченого була частина документів з цього приводу. Кілька разів зустрічалась з ОСОБА_3 у м.Чернігові. ОСОБА_3 обіцяв зробити документи стосовно виділення майна КСП пайовикам. Обвинувачений сказав їй, що для виїзду у с.Старі Боровичі йому потрібна її заява як підстава для поїздки. Свідок написала таку заяву. Обвинувачений приїздив у с.Старі Боровичі для зустрічі з нею та з власниками майнових сертифікатів. Після зборів за участю пайовиків обвинувачений викликав її у коридор, показав їй папірець, на якому було написано, що вона повинна заплатити 120000 грн. і спитав: «так чи ні»? Сказав, що якщо ні, то він нічого більше робити не буде. Пізніше під час зустрічі у службовому кабінеті ОСОБА_3 останній сказав їй, що вона має сплатити йому 120000 грн. Жодних боргів ні вона, ні покійний чоловік перед ОСОБА_3 не мали. ОСОБА_3 говорив їй, що йому належить частина поголів'я корів (20 корів, 10 теличок, 10 нетелів), хоча вона таку належність не визнає, оскільки жодних документів з цього приводу немає. Всього ОСОБА_3 заявив, що вона винна 50000 грн. комусь із м.Біла Церква (що свідок сама знала), та ОСОБА_3 24000 грн. і 120000 грн. 120000 грн. ніби за документи, які мав виготовити обвинувачений, хоча свідок в цьому не впевнена і сама хотіла б знати, за що. 24000 грн. не знає за що. При цьому вона віддала 8000 грн. із 24000 грн. сподіваючись, що тоді обвинувачений віддасть документи, які підготував. При цьому вона дійсно продала поголів'я корів ПСП, на яке претендували пайовики, оскільки не мала для них кормів. Гроші за корів розійшлися на сплату боргів. Обвинувачений затримував документи, за якими мало відбутися виділення майна КСП і зрештою заявив, що віддасть документи, коли отримає 120000 грн. Грошей у неї не було, але вона сказала ОСОБА_3, що гроші лежать на строковому депозиті. В січні 2014 року свідок звернулась до міліції і заявила, що з неї вимагають кошти, яких у неї немає. На початку лютого 2014 року свідок з ОСОБА_3 остаточно домовились про передачу документів і коштів. 03.02.2014 вона з'явилась до кабінету обвинуваченого і передала надані міліцією 120000 грн. і отримала від нього підготовані документи.

Свідок ОСОБА_11, що є сином ОСОБА_4, показав, що у 2013 році отримував електронною поштою від обвинуваченого проекти документів щодо виділення майна КСП пайовикам. Раніше ОСОБА_3 неодноразово приїжджав до ОСОБА_5, вони були у добрих стосунках. Зі слів матері йому відомо, що ОСОБА_3 сказав їй віддати йому за допомогу 120000 грн., та ще певну суму, яку позичав ОСОБА_5 Всі документи по КСП були у обвинуваченого, і він ставив умовою їх видачі передачу коштів.

Свідок ОСОБА_12 показав, що є власником майнового паю і подавав заяву про виділення майна в натурі. Спочатку була домовленість з ОСОБА_4 про виділення майна, але потім з'явився ОСОБА_3 і все поміняв. Врешті частині власників було виділено картоплесховище, оскільки вибирати довелось з того, що пропонували.

Свідок ОСОБА_13 показав, що займається розведенням великої рогатої худоби. У 2010 році обвинувачений запропонував сприяти у закупівлі худоби за помірними цінами. Він передав ОСОБА_3 3000 доларів США на дані цілі. Через якийсь час обвинувачений повідомив його, що домовився з власником одного господарства у Щорському районі Чернігівської області про придбання 40 корів. Однак, потім, у 2013 році, повідомив, що даний власник помер, а його дружина продала корів іншому покупцеві.

Свідок ОСОБА_14 показав, що якось був присутній при тому, як ОСОБА_3 передавав ОСОБА_5 грошові кошти, кількості і призначення яких не знає.

Свідок ОСОБА_15 показав, що був водієм Чернігівської облдержадміністрації і працював з обвинуваченим з 2010 року. ОСОБА_5 часто приїжджав до обвинуваченого, з яким перебував у гарних стосунках. Свідок знає, що ОСОБА_5 вирощував поголів'я худоби, що частково належало обвинуваченому, про це казав сам ОСОБА_5 Також він за дорученням обвинуваченого відвозив 10000 грн. ОСОБА_5 на лікування. Після смерті ОСОБА_5 його дружина пообіцяла віддати кошти за корів.

Свідок ОСОБА_16 показала, що є колишньою дружиною обвинуваченого. У період шлюбу вони підтримували дружні стосунки з сім'єю ОСОБА_5. ОСОБА_5 запропонував їм вкласти 2000 доларів США у статутний фонд його приватного сільськогосподарського підприємства, що і було зроблено. У 2010 році ОСОБА_3, незважаючи на її заперечення, позичив 5000 доларів США ОСОБА_5 у зв'язку з фінансовими труднощами.

Свідок ОСОБА_6 показав, що був власником майнових паїв КСП ім.Щорса. ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 говорив йому, що ОСОБА_5 мав перед ним борг.

Згідно наказу в.о. начальника Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації від 31.07.2009 № 53-К, ОСОБА_3 з 01.08.2009 призначено на посаду заступника начальника головного управління - начальника управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення.

Відповідно до наказу Начальника головного управління агропромислового розвитку від 14.01.2013 № 5, посаду перейменовано у заступника директора Департаменту агропромислового розвитку - начальника управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до Переліку посад працівників місцевих державних адміністрацій, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, посада ОСОБА_3 належить до IV категорії. Наказом начальника головного управління сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації від 12.05.2005 № 17-к, обвинуваченому присвоєно 7 ранг державного службовця.

Згідно наказу директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації від 05.02.2013 № 12, яким затверджено розподіл обов'язків між директором на заступниками директора департаменту, Положення про Департамент агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 11.01.2013 № 13, Положення про управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, затвердженого директором Департаменту агропромислового розвитку 14.02.2013, до повноважень обвинуваченого належало здійснення заходів щодо врегулювання земельних і майнових відносин в сільськогосподарських, міжгосподарських підприємствах агропромислового комплексу області, сприяння створенню ефективних форм господарювання на засадах приватної власності на майно і землю (надання консультаційної допомоги, перевірка відповідної документації, виготовлення проектів документів), розробка типових форм установчих документів, правил внутрішнього розпорядку, колективних договорів та інших документів для юридичних осіб системи агропромислового комплексу області.

Як свідчать копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців, Свідоцтва про державну реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства імені Щорса, наказу № 1 від 11.05.2013, ОСОБА_4 працювала на посаді директора ПСП імені Щорса з 11.05.2013.

ОСОБА_5, чоловік ОСОБА_4 і колишній директор ПСП імені Щорса, помер 21.05.2013, що вбачається з копії свідоцтва про смерть.

Заява від ПСП імені Щорса з проханням вирішити непорозуміння з власниками майнових сертифікатів надійшла до Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації 12.08.2013. Згідно резолюції директора Департаменту, заява була передана ОСОБА_17, ОСОБА_3 та ОСОБА_18 (підлеглим) з вказівкою розібратися з виїздом на місце.

Заява від чотирнадцяти колишніх членів КСП імені Щорса, власників майнових сертифікатів, з проханням вирішити питання про виділення і розподіл майна в натурі надійшла до Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації 20.08.2013. Згідно резолюції директора Департаменту, заява була передана ОСОБА_3 та ОСОБА_18 (підлеглому) для вжиття заходів відповідного реагування.

Результати розгляду даних заяв викладені у листах від 18.09.2013, 19.09.2013, підписаних обвинуваченим.

Проекти протоколів загальних зборів колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства імені Щорса № 10, актів приймання-передачі майна, заяви до Комісії з організації вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, колективного сільськогосподарського підприємства імені Щорса, Переліку майна, що виділяється, Переліків майна на суму не витребуваних майнових паїв, Списку осіб на суму не витребуваних майнових паїв, Списку осіб, що мають право на отримання майна зі складу уточненого пайового фонду, протоколів № 4, 14 засідання Комісії з організації вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки КСП імені Щорса, підготовані обвинуваченим, свідчать про його активну участь у процесі вирішення конфлікту між пайовиками. Дані проекти документів мали важливе значення для ОСОБА_4, оскільки дозволяли вирішити майновий конфлікт з власниками паїв КСП імені Щорса.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.01.2014, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 04.02.2014, протокол про результати аудіо-, відео- контролю за особою від 04.02.2014, протоколи дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 11.03.2014, 12.03.2014, 04.04.2014, протокол огляду та вручення грошових коштів від 03.02.2014, протокол обшуку від 03.02.2014, протокол огляду документів від 04.02.2014, протокол освідування особи від 03.02.2014, висновок експерта від 07.03.2014 № 10-071, відеозаписи зустрічей ОСОБА_4 з обвинуваченим та обшуку свідчать про надання ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 120000 грн., позначених спеціальним барвником, про передачу нею даних коштів 03.02.2014 близько 15-50 ОСОБА_3 у приміщенні службового кабінету № 309, розташованого в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА в м. Чернігові, по проспекту Миру, буд. 14, та про прийняття обвинуваченим даних коштів. Дослідивши зазначені вище докази, перевіривши доводи сторін, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, стороною обвинувачення не доведена. Факт передачі ОСОБА_4 обвинуваченому 120000 грн. 03.02.2014 року, близько 15-50 у службовому кабінеті № 309, розташованому в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА в м.Чернігові, по проспекту Миру, буд. 14, є безсумнівним і стороною захисту визнається.

Однак, призначення цих коштів як неправомірної вигоди не підтверджується жодним доказом: ні записами розмов обвинуваченого з ОСОБА_4, переглянутими у судовому засіданні, ні показаннями самої ОСОБА_4, які вона неодноразово змінювала у цій частині і врешті заявила, що сама не знає призначення цих коштів. Твердження обвинуваченого, що дані кошти були боргом, який виник, коли він надав ОСОБА_5 кошти на розвиток його підприємства, у судовому засіданні не спростовані та частково підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_16 Також дані показання обвинуваченого побічно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14, які свідчать про існування між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 грошових відносин; та показаннями свідка ОСОБА_6, якому обвинувачений казав про наявність такого боргу.

Таким чином, у даному провадженні є доведеним і визнається стороною захисту вимога обвинуваченого про сплату ОСОБА_4 120000 грн. боргу цивільно-правового характеру. Оскільки даний борг ОСОБА_4 не визнаний, не підтверджується жодним документом, і не встановлений у судовому порядку, відсутні підстави для визнання будь-якої вимоги про його виплату правомірною.

Показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 свідчать про зацікавленість ОСОБА_3 у вирішенні майнового конфлікту на користь ОСОБА_4 та про те, що виконання своїх службових обов'язків обвинувачений пов'язав з передачею йому грошових коштів. Про це також свідчать самі дії обвинуваченого. Так, після отримання заяв про допомогу у вирішенні майнового спору щодо КСП ім.Щорса ОСОБА_3 в порушення ст.16-1 Закону України «Про державну службу», ст.15 Закону України «Про правила етичної поведінки» та Загальних правил поведінки державного службовця не доповів про наявність у нього особистого майнового інтересу (на значну суму) у майні даного КСП, не повідомив про це інших заявників; особисто провів роботу про врегулюванню даного конфлікту, хоча Департамент агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації мав інших фахівців з цього напрямку; запропонував варіант розподілу майна, що влаштовував ОСОБА_4 і яким були невдоволені інші заявники; проводив роботу по підготовці проектів документів щодо виділення майна власникам майнових сертифікатів тривалий час; мав багаторазові зустрічі наодинці з ОСОБА_4, в тому числі у м.Чернігові, хоча окрім неї заявниками були ще принаймні 14 осіб, остаточно передав дані проекти документів ОСОБА_4 тільки і безпосередньо після отримання від неї 120000 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3, які полягали у вимозі сплати боргу у сумі 120000 грн., що не є правомірним, як умови виконання обвинуваченим своїх службових обов'язків, слід кваліфікувати за ч.1 ст.364 КК України в чинній на час вчинення редакції, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам потерпілого, а також завдало істотної шкоди авторитету та престижу державної установи - Чернігівської обласної державної адміністрації.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його сімейний та майновий стан, стан здоров'я відповідно до даних, що маються у справі, його вік, що вину у вчиненні кримінального правопорушення він не визнав і взагалі не вбачає у своїх діях нічого протиправного, позитивну характеристику за місцем роботи, формально позитивну характеристику за місцем проживання, дані про притягнення обвинуваченого до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.364 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Майно, щодо якого може бути застосована спеціальна конфіскація, відсутнє.

Оскільки злочин, передбачений ч.1 ст.364 КК України, не є тяжким чи особливо тяжким, покарання у вигляді позбавлення рангу державного службовця згідно ст.54 КК України до ОСОБА_3 застосовано бути не може.

Цивільний позов не подавався.

Речовими доказали слід розпорядитися відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у сумі 2459,28 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.

Арешт на грошові кошти та квартиру, що належать обвинуваченому, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17.02.2014, підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для такого арешту, передбачені ст.170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України (в редакції від 18.04.2013) і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на три роки, та штрафу у сумі десять тисяч гривень.

Відповідно до ст.72 КК України додаткове покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на три роки - виконувати самостійно.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2459,28 грн. процесуальних витрат.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17.02.2014 на грошові кошти в розмірі 800 грн. та квартиру АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3. Грошові кошти у сумі 800 грн., зараховані на депозитний рахунок УФЗБО УМВС України в Чернігівській області згідно постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області від 07.04.2014 - повернути ОСОБА_3.

Речові докази - карту пам'яті, оптичні носії інформації, відеокасету, проекти документів, оригінал заяви ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження. Записну книжку з написом СП «Агро-Дім» - повернути ОСОБА_3.

Грошові кошти в сумі 120000 грн. (240 банкнот номіналом по 500 грн.), передані на зберігання до Чернігівського відділення АТ «Укрексімбанк» постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області від 07.04.2014 - передати Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Ю.П.Кулініч