Рішення № 40730721, 26.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17017/14 26.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київцемент"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" простягнення 19 904,20 грн., інфляційні витрати 2 547,30 грн., 3 відсотка річних 446,50 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Іваницька О.П. - представник за довіреністю, від відповідача:не з'явився,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київцемент" (надалі - ПАТ "Київцемент") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (надалі - ТОВ "Спецбудбетон") про стягнення 19 904,20 грн., інфляційні витрати 2 547,30 грн., 3 відсотка річних 446,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №Дц 76-04-2013 від 01.04.2013 р. поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, в зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 19 904,20 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 2 547,30 грн. та 3 % річних у розмірі 446,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.09.2014 р.

16.09.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі №243 від 08.09.2014 р., заяву №240 від 02.09.2014 р. щодо виконання вимог ухвали суду від 14.08.2014 р. та клопотання №239 від 02.09.2014 р. про приєднання до матеріалів справи документів.

В судове засідання 26.09.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.09.2014 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 14.08.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03680, м. Київ, вул. Качалова, буд.5-В, на яку було надіслано ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 р. між ПАТ "Київцемент" (постачальник) та ТОВ "Спецбудбетон" (покупець) було укладено Договір поставки №Дц 76-04-2013 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупцю цемент в кількості, асортименті, в строки та на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти цемент і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

Згідно п. 2.1 Договору загальна кількість цементу, що повинен бути поставлений постачальником покупцю за цим договором протягом 2013 р., визначається сторонами згідно з додатками до цього договору, якими сторони визначають обсяг поставок, ціну та умови поставки цементу на певний строк, вказаний в такому додатку. Такі додатки до договору укладаються, як правило, щодо поставок цементу на період 1 (один) календарний місяць.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що сторони домовились, що цемент за цим договором може бути поставлений постачальником лише на умовах FСА або СРТ місце призначення (відповідно до умов Міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 р.). При цьому умови поставки партії цементу та вид транспорту, в якому має бути поставлена така партія цементу, визначаються сторонами додатково та вказуються в додатках до цього договору, які після їх підписання повноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору документами, що підтверджуються факт поставки цементу покупцю за цим договором є видаткова накладна на поставлений цемент, видана постачальником.

Не зважаючи на будь-які інші положення цього договору, сторони домовились, що датою поставки цементу за цим договором вважається дата передачі завантаженого на тренспорний засіб цементу перевізнику незалежно від умов поставки цементу, визначених сторонами та вказаних в додатках до цього договору (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору ціна цементу, що буде поставлятися постачальником протягом терміну дії договору, погоджується сторонами та вказується в додатках до договору, які після їх підписання представниками сторін та скріплення печатками сторін стають невід'ємною частину цього договору.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що загальна вартість цього договору визначається як сукупна вартість цементу, який буде поставлений постачальником покупцю протягом терміну дії цього договору.

Оплата цементу за цим договором здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, реквізити якого вказані в розділі 14 цього договору, або шляхом внесення готівкових коштів в касу постачальника (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору покупець зобов'язаний оплатити партію цементу, вказану у відповідній заявці, авансом до дати поставки замовленої партії цементу, тобто шляхом внесення передплати в розмірі 100% вартості замовленої партії цементу.

Згідно п. 7.3 Договору незважаючи на викладене вище в п.7.2 цього договору, сторони цим домовились, що у виключних випадках постачальник може достроково виконати свої зобов'язання за цим договором та здійснити поставку цементу покупцю до здійснення ним авансового платежу (передплати) за такий цемент. В цьому випадку покупець зобов'язаний оплатити поставлену йому партію цементу протягом 3 (трьох ) банківських днів з дати поставки такої партії цементу.

За порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України з урахуванням особливостей, встановлених цим договором. При цьому порушення умов договору визнається будь-яке невиконання, неналежне або не своєчасне виконання стороною своїх зобов'язань, передбачених умовами цього договору (п. 8.1 Договору).

Сторони погодились, що цей договір є чинним з дня набрання чинності та діє до 31 грудня 2013 р. Після закінчення цього терміну покупець втрачає право вимагати від постачальника поставки цементу на умовах, передбачених в цьому договорі. Проте, закінчення зазначеного терміну ні в якому разі не звільняє покупця від обов'язку оплати раніше отриманого цементу з урахуванням штрафних санкцій та/або збитків (якщо такі будуть) (п. 10.2 Договору).

01.10.2013 р. сторонами шляхом підписання Додатку №5 до Договору №Дц 76-04-2013 від 01.04.2013 р. було погоджено марку, кількість, ціну та період відвантаження цементу, а саме сторони погодили, що ПАТ "Київцемент" у період з 01 жовтня 2013 р. по 31 жовтня 2013 р. відвантажує, а ТОВ "Спецбудбетон" у визначений період приймає цемент та сплачує його вартість.

На виконання умов Договору та Додатку №5 до Договору ПАТ "Київцемент" на підставі накладної №КС00003191 від 24.10.2013 р. поставило, а ТОВ "Спецбудбетон" в особі виконробу Ілійчука Є.М., що діяв на підставі довіреності №726190 від 24.10.2013 р. прийняло цемент на загальну суму 40 643,20 грн.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав здійснивши часткову оплату вартості поставленого цементу у розмірі 20 739,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо оплати вартості поставленого цементу, позивачем 27.05.2014 р. на адресу відповідача було надіслано претензію №144 від 25.05.2014 р., в якій ПАТ "Київцемент" просило ТОВ "Спецбудбетон" погасити існуючу заборгованість. Вказана претензія отримана відповідачем 28.05.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №02747029, проте залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

21.07.2014 р. ПАТ "Київцемент" повторно звернулось до ТОВ "Спецбудбетон" з претензією №205 від 21.07.2014 р. в якій просило погасити заборгованість у розмірі 19 904,20 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 21.07.2014 р. (вх. №150) проте, також була залишена відповідачем без задоволення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого цементу.

Договір №Дц 76-04-2013 від 01.04.2013 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (накладною №КС00003191 від 24.10.2013 р., довіреністю №726190 від 24.10.2013 р., банківськими виписками з особового рахунку позивача) підтверджується поставка позивачем цементу за Договором, прийняття, часткова його оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 19 904,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 7.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем за Договором цементу на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 19 904,20 грн. на підставі Договору поставки за переданий позивачем цемент. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Спецбудбетон" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Київцемент" про стягнення з ТОВ "Спецбудбетон" заборгованості по сплаті вартості поставленого цементу у розмірі 19 904,20 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 547,30 грн. та 3 % річних у розмірі 446,50 грн. за період з 01.11.2013 р. по 31.07.2014 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних та інфляційних втрат, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 446,50 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 547,30 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПАТ "Київцемент" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київцемент" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (03680, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-В; ідентифікаційний код 34731008) на користь Публічного акціонерного товариства "Київцемент" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 26; ідентифікаційний код 04880386) основний борг у розмірі 19 904 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 547 (дві тисячі п'ятсот сорок сім) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 446 (чотириста сорок шість) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.10.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко