Рішення № 40730700, 25.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11306/14 25.09.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"

про стягнення заборгованості

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Баулін А.О. (дов.№б/н від 20.06.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМП плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих за Договором поставки №NF4600037020 від 05.12.2013 зобов'язань по сплаті отриманого від позивача товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 182217,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 порушено провадження у справі №910/11306/14 та призначено її до розгляду на 03.07.2014 року.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 03.07.2014 у задоволення клопотання представника позивача, наданого у судовому засіданні, суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 14.08.2014 року.

У судовому засіданні 14.08.2014 оголошено перерву до 19.08.2014 року.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 справу №910/11306/14 передано для вчинення процесуальних дій судді Літвіновій М.Є.

Відповідною ухвалою суду від 19.08.2014 вищезазначена справа прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження та призначена до розгляду на 25.09.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 26.08.2014, у зв'язку із виходом судді Полякової К.В. з лікарняного, справу №910/11306/14 передано їй для розгляду.

Ухвалою суду від 26.08.2014 справа №910/11306/14 прийнята до провадження суддею Поляковою К.В. та призначена до розгляду на 25.09.2014 року.

До початку судового засідання 25.09.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у частині сплаченого боргу.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору та також просив припинити провадження у частині проведеної відповідачем оплати, а саме у розмірі 105000,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується наявністю у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Оскільки, відзиву на позовну заяву відповідач так і не надав, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМПлюс» (постачальник) укладено Договір поставки №NF4600037020, відповідно до предмета якого постачальник зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікаціях (Додаток №1), разом із супровідною документацією, відповідно до наданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

До зазначеного вище Договору, сторонами складено та підписано протокол розбіжностей від 05.12.2013, із зазначенням спірних пунктів Договору та викладенням їх остаточної редакції.

Умовами Договору, зокрема п.2.1., встановлено, що ціна на товари, що поставляються, вказується в специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною Договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товарів постачальником у вказане в замовленні місце поставки.

Відповідно до п.4.2., 4.3. Договору, перехід права власності до покупця здійснюється у момент підписання сторонами транспортної накладної, яка засвідчує момент приймання товарів покупцем в місці поставки. Товар поставляється разом з транспортною накладною, а також із всією товаросупровідною документацією (крім товарної та податкової), яка надається в оригіналах, або належним чином засвідчених копіях, в строк виконання замовлення - узгоджений сторонами в Додатку №2.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «товар отриманий», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені сторонами в додатку №2, і в розмірі, який розраховується за вируванням розміру поточної заборгованості за поставлений товар, строк оплати по якому настав, розміру постійно діючої заборгованості покупця, що погоджена сторонами в Додатку №2 до Договору.

Відповідно до зазначених у Додатку №2 умовах, встановлений строк оплати за поставлений товар становить 45 днів, а розмір заборгованості, що постійно діє у покупця перед постачальником, є 0 грн.з ПДВ.

На виконання обумовлених Договором зобов'язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано, відповідно до накладних №181212, №181213 від 18.12.2013 та №230108 від 23.01.2014 товарів на загальну суму 191819,14 грн.

Враховуючи підписані сторонами 05.12.2013 додатки до Договору, а саме додатки «Логістичні послуги» та «Послуги зі стимулювання збуту товарів», позивач зазначає, що відповідно до передбачених умов додатку «Логістичні послуги», покупець зобов'язується від свого імені, але за рахунок постачальника, організувати виконання логістичних послуг, пов'язаних із прийманням, комплектацією, відвантаженням, сортуванням, маркуванням, пакуванням, зберіганням, відбором, навантажуванням та доставкою товарів, які оплачуються постачальником щомісяця, з 1-го числа місяця наступного за тим, в якому вона надавалася, у розмірі 1,5% в т.ч.ПДВ, від вартості поставленого товару.

Укладеним додатком «Послуги зі стимулювання збуту товарів» сторони погодили перелік послуг, які надаються постачальникові із нарахуванням щомісячної вартості вказаних послуг у розмірі 1,5% т.ч.ПДВ, від вартості поставленого товару в звітному місяці, яку постачальник зобов'язується оплатити з 1-го числа місяця, наступного за звітнім.

На підтвердження виконання постачальником оплати погоджених вищезазначеними додатками послуг, позивачем (постачальником) надані копії актів прийому-передачі виконаних робіт за номерами №911199013, №911191885, №911190453 від 31.12.2013 на загальну суму 8082,11 грн., та за номерами №911275452, №911280028 на загальну суму 585,79 грн., виплата по яким підтверджується виписками по особовому рахунку позивача.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач зауважує, що внаслідок невиконання відповідачем (покупцем) прийнятих зобов'язань по оплаті у встановлені Договором строки поставленого позивачем товару, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 182217,14 грн., за вирахуванням повернутого відповідачем товару на суму 9602,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлялась відповідачу претензія №21/14 від 24.02.2014 про зобов'язання сплатити заборгованість, однак коштів позивач так і не отримав, що спричинило звернення із даним позовом до суду.

Також, під час розгляду спору у суді, позивач направляв відповідачу акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2013 до станом на 31.05.2014, за яким вбачається непогашена заборгованість відповідача у розмірі 182217,14 грн., проте вказаний акт відповідачем залишено поза увагою.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково сплатив утворену перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 105000,00 грн., на підтвердження чого відповідачем долучено до клопотань про припинення провадження у частині сплаченого боргу платіжні доручення, а саме №1934209 від 01.08.2014 на суму 10000,00 грн., №1930560 від 23.07.2014 на суму 10000,00 грн., №1936785 від 08.08.2014 на суму 10000,00 грн., №1942854 від 22.08.2014 на суму 15000,0 грн., №1945615 від 29.08.2014 на суму 15000,00 грн.,№1966707 від 05.09.2014 на суму 15000,00 грн., №1969988 від 16.09.2014 на суму 15000,00 грн. та №1971588 від 18.09.2014 на суму 15000,00 грн. із зазначенням призначення платежу у рахунок погашення заборгованості за Договором №4600037020 (від 05.12.2013 року).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 05.12.2013 між сторонами укладено договір поставки №NF4600037020, за яким постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати на умовах цього договору.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав прийняті за Договором зобов'язання, та поставив відповідачу відповідно до накладних №181212, №181213 від 18.12.2013 та №230108 від 23.01.2014 товарів на загальну суму 191819,14 грн., проте оплати за поставлений товар так і не отримав, що спричинило звернення із даним позовом до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем надано до суду платіжні доручення на загальну суму 105000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за отриманий товар за Договором поставки. Під час судового засідання представник позивача також підтвердив, що частина суми боргу відповідачем сплачена, а тому він підтримує клопотання відповідача про припинення провадження у справі у цій частині.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п. 4.4. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на вищевикладене, враховуючи підтвердження сплати відповідачем частини суми основного боргу у розмірі 105000,00 грн., суд вважає за можливе припинити провадження у справі у даній сумі.

Відтак, за відповідачем залишена непогашена сума заборгованості у розмірі 77217,14 грн., яка враховуючи вищенаведені факти й обставини, підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" про стягнення заборгованості припинити у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 105000,00 грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 57; ідентифікаційний код 36387233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 23; ідентифікаційний код 33547920) 77217 (сімдесят сім тисяч двісті сімнадцять) гривень 14 копійок заборгованості та 3645 (три тисячі шістсот сорок п'ять) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 25.09.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 30.09.2014 року

Суддя К.В. Полякова