Рішення № 40730683, 23.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11246/14 23.09.14

за позовом Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВ-АВТО"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про стягнення грошових коштів

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Долгополова Ю.В. (дов.№б/н від 04.08.2014)

від відповідача: Волчек Н.М. (дов.№111-1-4/38-Ю від 20.12.2013)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВ-АВТО" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих за Договором №90/36/2113 від 31.05.2011 на надання послуг з відновлювального ремонту транспортних засобів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 26072,77 грн., заявлена до стягнення у межах даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 порушено провадження у справі №910/11246/14 та призначено її до розгляду на 03.07.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 03.07.2014, суд відклав розгляд справи на 05.08.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

04.08.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із чим 05.08.2014 представник позивача до судового засідання не з'явився.

У судовому засіданні 05.08.2014, у задоволення клопотання представника відповідача, суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 19.08.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 справу №910/11246/14 передано для вчинення процесуальних дій судді Літвіновій М.Є.

Відповідною ухвалою суду від 19.08.2014 вищезазначена справа прийнята та призначена суддею Літвіновою М.Є. до розгляду на 23.09.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 26.08.2014, у зв'язку із виходом судді Полякової К.В. з лікарняного, справу №910/11246/14 передано їй для розгляду.

Ухвалою суду від 26.08.2014 справа №910/11246/14 прийнята суддею Поляковою К.В. до свого провадження та призначена до розгляду на 23.09.2014 року.

17.09.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.09.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача висловив усні заперечення на позов, проте письмового відзиву не надав, у зв'язку із чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2011 між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія Гарант-Авто» (Платник) та Публічним акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» (Виконавець) укладено Договір № 90/36/2113 на надання послуг з відновлювального ремонту транспортних засобів Страхувальників.

Параграфом 13 вищезазначеного Договору передбачено умови приєднання до даного договору, зокрема п.п 13.1 встановлено, що підприємства, що входять в структуру корпорації, після підписання відповідного Додатку, приєднуються і приймають на себе всі права і обов'язки Виконавця підприємства.

Відтак, 31.05.2011 Публічне акціонерне товариство «Харків-Авто» (позивач) шляхом підписання із Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія Гарант-Авто» (Платник) Додатку №4/18 до Договору № 90/36/2113 від 31.05.2011 приєдналось до умов зазначеного вище Договору на стороні Виконавця.

Відповідно до умов п.п 1.1 Договору № 90/36/2113 від 31.05.2011, Платник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати відновлювальний ремонт транспортних засобів, з якими сталася Страхова подія, для виконання Платником врегулювання страхових випадків за укладеними договорами страхування, у відповідності до технологічного процесу відновлення автомобілів та норм заводу-виробника.

Умовами п.п 2.2.3 Договору передбачено обов'язок Платника направляти Виконавцю ТЗ, що належать Страхувальникам, для обстеження ТЗ, визначення обсягів робіт по відновлювальному ремонту, складання калькуляції.

Як передбачено п.п 2.4.1 Договору, Виконавець зобов'язується приймати транспортні засоби, що належать Страхувальникам Платника, для попереднього визначення пошкоджень, обсягів робіт по відновлювальному ремонту, складання калькуляцій вартості та обсягів відновлювального ремонту транспортних засобів, для платного зберігання таких автомобілів на своїй території до моменту погодженнями Сторонами обсягів та вартості відновлювального ремонту, доцільності виконання ремонту, можливості виконання оплаги вартості ремонту Виконавцю (згідно з умовами договору страхування ТЗ, взаєминами з банком у разі кредиту на ТЗ), тощо.

Згідно з положеннями п.п 2.2.14, Платник зобов'язується сплачувати рахунки Виконавця за надання послуг згідно даного Договору, до початку відновлювального ремонту, у повному обсязі Вартості Платника, що була погоджена Сторонами та вказана у відповідному дозволі.

Так, на виконання умов наведеного вище Договору, позивач, як Виконавець, здійснив за нарядом-замовленням №ЗН-0000129 від 27.01.2014, відновлювальний ремонт транспортного засобу «Chevrolet Cruze», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується актом виконаних робіт №ЗА-0000360 від 28.02.2014 року.

Відповідач, як Платник за Договором, листом №839 від 24.01.2014 надав дозвіл позивачу на видачу транспортного засобу марки «Chevrolet Cruze», державний номер НОМЕР_1, власнику - ОСОБА_3 та гарантував до 27.02.2014 здійснити з позивачем розрахунок за ремонт у сумі 44708,17 грн.

03.03.2014 відповідач сплатив частину грошових коштів за проведений ремонт ТЗ у розмірі 18635,40 грн., що підтверджується банківською випискою про вхідний-вихідний залишок на рахунку позивача станом на 04.03.2014, виданою Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» обласним відділенням «Промінвестбанк» в м.Харків.

До того ж, у матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 14.04.2014, підписаний та скріплений печатками обох сторін, а саме - Публічного акціонерного товариства «Харків-Авто» (позивача) та Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія Гарант-Авто» (відповідача), за яким вбачається сплата останнім грошових коштів у розмірі 18635,40 грн. та непогашена заборгованість у розмірі 26072,17 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 29.04.2014 звернувся до відповідача із листом-вимогою № 17-223 щодо сплати заборгованості у розмірі 26072,17 грн., однак відповіді або коштів станом на момент розгляду спору у суді, позивач так і не отримав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.

За своєю правовою природою договір № 90/36/2113 від 31.05.2011 є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які також підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно положень статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов Договору № 90/36/2113 від 31.05.2011, здійснив відновлювальний ремонт транспортного засобу («Chevrolet Cruze», державний номер НОМЕР_1), на загальну суму 44 708,17 грн.,

Даний факт відповідачем не заперечується, та підтверджується листом №839 від 24.01.2014, в якому відповідач гарантує здійснити оплату наданої послуги з ремонту ТЗ, а також підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.04.2014, за яким, враховуючи часткову сплату відповідачем грошових коштів у розмірі 18635,40 грн., залишається непогашеною заборгованість відповідача у розмірі 26072,17 грн.

Таким чином, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено наявність за відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія Гарант-Авто», заборгованості у розмірі 26072,17 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВ-АВТО" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВ-АВТО" (62416, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вулиця Крупської, будинок 15; ідентифікаційний код 03120457) 26072 (двадцять шість тисяч сімдесят дві) гривні 77 копійок заборгованості та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23.09.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 29.09.2014 року

Суддя К.В. Полякова