Ухвала суду № 40730626, 01.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/481/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тульчинської міської ради Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Тульчинської міської ради Вінницької області про зобов'язання вчинити дії щодо нераціонального використання бюджетних коштів , -

В С Т А Н О В И В :

18.02.2014 року позивач - Державна фінансова інспекція у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тульчинської міської ради Вінницької області про зобов'язання вчинити дії щодо нераціонального використання бюджетних коштів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.09.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява із запереченнями на апеляційну скаргу.

01.10.2014 року на адресу суду від позивача надійшла заява з клопотанням розглянути справу в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до ухвал Тульчинського районного суду від 26.03.2013 та від 25.04.2013, Ладижинською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією) проведено позапланову виїзну ревізію фінансово - господарської діяльності Тульчинської міської ради щодо використання у 2011 році бюджетних коштів, виділених на реконструкцію стадіону (спортивного майданчика) на території ВПУ-41 по вул. Леніна, 143 а в м. Тульчин.

В ході ревізії встановлено, що в порушення вимог п. 3.3.10.1, п. 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 (далі - ДБН Д 1.1-1-2000), в акті приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 21.09.2011 №1 та підсумковій відомості ресурсів, ПрАТ "РБУ-6", яке виступало підрядником у виконанні ремонтних робіт, включено обсяги виконаних робіт, які перевищують обсяги встановлені у локальному кошторисі № 2-1-1 на суму 46492,75 грн., що призвело до нанесення збитків у зазначеному розмірі.

Згідно з матеріалами справи з метою забезпечення виконання ремонтних робіт по реконструкції спортивного майданчика з штучним покриттям для мініфутболу Тульчинською міською радою залучено суб'єктів господарювання ПрАТ "РБУ-6", ФОП ОСОБА_2

Головним проектувальником кошторисної документації виступало ПрАТ "РБУ-6".

Локальним кошторисом №2-1-1 визначено кошторисну вартість робіт по реконструкції спортивного майданчика, що становила 231312,00 гривень.

Разом з тим, як свідчать акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 21 вересня 2011 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, всього вартість таких робіт складає 161138,23 гривень.

Така розбіжність у сумах, що визначена у локальному акті №2-1-1 та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт, виникла в зв'язку із завищенням в акті приймання виконаних будівельних робіт обсягів тих робіт, що проводились виконавцем ПрАТ "РБУ-6".

Відтак, наведене вище свідчить про завищення обсягів виконаних робіт ПрАТ "РБУ-6", здійснених по реконструкції спортивного майданчика, що, в свою чергу, свідчить про завищення вартості витрат, понесених бюджетом під час виконання робіт по реконструкції спортивного майданчика.

Крім того, створеною міським головою Тульчинської міської ради Весняним В.М. комісією у складі: заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Овчарука О.С., голови правління ПрАТ "РБУ-6" Баришнікова А.Д., ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6, проведено контрольні обміри виконаних ПрАТ "РБУ-6" та ФОП ОСОБА_2 робіт по реконструкції спортивного майданчика із штучним покриттям для міні-футболу на території ВПУ - 41 по вул. Леніна,143а м. Тульчин, за результатами яких встановлено завищення обсягів даних робіт по акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 на суму 3122,40 грн., що є порушенням вимог п.3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000.

Поряд з іншим, проведеною ревізією встановлено, що ФОП ОСОБА_2 до акту виконаних робіт за жовтень 2011 року № 2, пред'явленого Тульчинській міській раді до оплати, включено вартість транспортних послуг на суму 14500,00 гривень.

У відповідності до вимог п. 3.1.10.12 ДБН Д. 1.1-1-200 витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюються або калькуляційним методом, або за усередненими показниками вартості транспортних витрат на 1 т. відповідного будівельного вантажу за середньою відстанню перевезень, що надаються Держбудом.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_2 бухгалтерський облік доходів та витрат не здійснює, проведено перерахунок вартості транспортних послуг в програмному комплексі АВК - 5 за усередненими показниками, за результатами якого вартість перевезення повинна становити 241,67 грн., тобто вартість транспортних послуг включених до акту виконаних робіт завищено на суму 14258,33 гривень.

Проведеною зустрічною звіркою у ПрАТ "РБУ-6", встановлено завищення даним підприємством вартості виконаних робіт, в частині завищення вартості будівельних матеріалів та загальновиробничих витрат на суму 500,72 грн., що є порушенням п. 3.1.10 ДБН Д 1.1-1-2000

Вищезазначене завищення вартості та обсягів виконаних робіт, оплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи те, що під час ревізії відповідачем в добровільному порядку не забезпечено вжиття належних заходів щодо усунення вищезазначених порушень, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" викладено в редакції "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон) позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу від 21.06.2013 № 04-21/968. Цим листом вимагалося від Тульчинської міської ради стягнути з суб'єктів господарювання ПрАТ "РБУ-6", ФОП ОСОБА_2 та перерахувати до державного бюджету кошти в розмірі 64374,20 гривень, що сплачені за обсяги виконаних робіт, які перевищують обсяги, встановлені у локальному кошторисі.

Інформацію, про вжиті заходи і виконання вищезазначених вимог необхідно було надіслати на адресу фінансової інспекції, разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючих документів в термін до 12.07.2013 року.

Проте, відповідачем не виконані вимоги позивача як у термін, визначений листом від 21.06.2013 № 04-21/968, так і на момент звернення з даним позовом до суду, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України від 16.10.2012 № 5463-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів", Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону від 16.10.2012 № 5463-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - Орган державного фінансового контролю).

Такі функції виконуються Державною фінансовою інспекцією України (далі - Держфінінспекція України), що передбачено п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі - Положення № 499/2011). Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи (п.7 Положення № 499/2011), до яких відноситься і Держфінінспекція у Вінницькій області.

Згідно положень ст.2 Закону, головним завданням Органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Аналогічна норма щодо головних завдань та підконтрольних установ наведена в п.п. 1 п.4 Положення № 499/2011.

Статтею 4 Закону передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до п. 45 та 46 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами" у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень, а в разі незгоди - має право оскаржити таку вимогу до суду.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року, яка вступила в законну силу, відмовлено у задоволені позову Тульчинської міської ради до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про скасування вимоги в частині та визнання дій протиправними. Зокрема, оскаржувався п.1 листа-вимоги №04-21/968 від 21.06.2013 року.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог Тульчинської міської ради та визнав обгрунтованими доводи органу державної фінансової інспекції.

Таким чином, законодавством передбачено обов'язок об'єкту контролю усунути порушення визначені вимогою та у визначений у вимозі строк надати підтвердження усунення порушень, чого відповідачем не було зроблено.

Положеннями п.10 ст. 10 Закону, та п.п.4 п.4 Положення №499/2011 передбачено, що органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач порушив норми чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тульчинської міської ради Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.