Рішення № 40730599, 22.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2014 р.Справа № 916/2109/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ"

про стягнення 496 348,44 грн.

та

Зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ"

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Цісельський О.В.

судді Власова С.Г.

Зайцев Ю.О.

Представники сторін:

Від ТОВ "АДВОКАТ-ЗАХИСТ": Сапранов О.О. за довіреністю № б/н від 20.06.2014 року

Від ТОВ "СОФОРА ЮГ": Макаренко О.О. за довіреністю № б/н від 11.04.2014 року

Від ТОВ "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ": не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" 496 348,44 грн. основного боргу

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2014р. позовну заяву (вх.№2136/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2109/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

20.06.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" до товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ" про визнання недійсним договору, яка судом ухвалою від 23.06.2014р. була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом по справі №916/2109/14 та об'єднано зустрічний позов в одне провадження із первісним позовом.

23.06.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ" звернулось до господарського суду Одеської області із клопотанням про заміну позивача в порядку правонаступництва, яке судом задоволено, у зв'язку з чим здійснено заміну позивача товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ".

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 07.07.2014р. (вх.№17623/14) судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. залучено до участі у справі №916/2109/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ".

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-3106/14 від 28.07.2014р.) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 17.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2014р. справу №916/2109/14 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду Мінаковим О.А. від 07.08.2014р. було призначено автоматичний розподіл справи та визначено наступний склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя - Цісельський О.В., судді - Власова С.Г., Желєзна С.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2014р. судова колегія у складі:

головуючий суддя - Цісельський О.В., судді - Власова С.Г., Желєзна С.П. прийняла справу №916/2109/14 до свого провадження.

Заява відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" про зміну предмету позову (вх.№2-3672/14 від 02.09.2014р.) судом не задоволена.

З підстав перебування судді Желєзної С.П. у відпустці з 15.08.2014р. по 05.09.2014р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 04.09.2014р. №658 та відповідно до рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол № 17-8/24 від 17.04.2014р.) було призначено автоматичний розподіл справи та визначено наступний склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя -Цісельський О.В., судді - Власова С.Г., Зайцев Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2014р. судова колегія у складі:

головуючий суддя - Цісельський О.В., судді - Власова С.Г., Зайцев Ю.О. прийняла справу №916/2109/14 до свого провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у запереченнях на позов (вх.№16127/14 від 20.06.2014р.), (вх.№18683/14 від 17.07.2014р.).

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ" в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, письмову позицію на позов та зустрічний позов суду не надав.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11 червня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" (Підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №11-06/13, згідно умов п.1.1. якого, Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами та засобами відповідно до умов даного Договору та норм чинного законодавства України виконати роботи по влаштуванню покрівлі складського комплексу (надалі за текстом - Роботи) за наступною адресою: "Логістичний центр", Одеська область, Біляївський район, землі Нерубайської сільської ради, масив 2, ділянки №11, 12, 13 (за межами населеного пункту, склад №3) (надалі за текстом - об'єкт), а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору встановлено, що Субпідрядник виконує роботи в строк і терміни, передбачені даним Договором і Календарним графіком виконання робіт (Додаток №2 до даного Договору), який є невід'ємною частиною Договору. Дата початку виконання робіт - 18.06.2013р. Дата закінчення виконання всіх робіт - 28.09.2013р.

У відповідності до п.3.1. Договору вартість будівельно-монтажних робіт складає 2 436 263,93 грн. (два мільйони чотириста тридцять шість тисяч шістдесят три гривні) 93 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ 406 043,99 грн.

Умовами п.3.2. Договору встановлено, що договірна ціна до даного Договору є тверда та визначена додатком №1 Договірна ціна.

Згідно п.4.2. Договору Підрядник має право відмовитись від прийняття робіт до оплати за умови, якщо вони не відповідають вимогам затвердженої проектної документації на будівництво об'єкта, договірної ціни та чинного законодавства (Державних будвельних норм, правил, стандартів тощо).

Зі змісту п.7.1. Договору вбачається, що приймання-передача виконаних робіт проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України та даним Договором.

Договір набуває чинності в день його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін та діє повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Закінчення строку дії даного Договору, його припинення в тому числі шляхом розірвання, не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час строку дії цього Договору (п.п.13.1., 13.2. Договору).

На виконання умов договору субпідряду товариство з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ" виконало субпідрядні роботи, які були прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується актами приймання робіт формою КБ-2в за серпень 2013р. на суму 626259,00 грн., за серпень 2013р. на суму 1129956,00 грн., №3 за серпень 2013р. на суму 340 133,44 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, проте відповідачем вартість субпідрядних робіт була сплачено частково в сумі 1 600 000,00 грн., у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем в сумі 496 348,44 грн.

29.05.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТОРГІВЛІ ТЕХНІЧНИМИ ТКАНИНАМИ" (Первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення №29.05.2014, згідно умов п.1.1. якого цей Договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, Первісним кредитором Новому кредиторові права вимоги, належного Первісному кредиторові, в межах яких Новий кредитор стає кредитором за договором субпідряду №11-06/13 від 11.06.2013р. (надалі іменується "Основний договір") укладеним між Первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" (надалі іменується "Боржник").

Згідно п.2. Договору за цим Договором до Нового кредитора від Первісного кредитора переходить право вимагати від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків, які випливають з основного договору:

- по сплаті винагороди за виконану роботу у розмірі 496 348 (чотириста дев'яносто шість тисяч триста сорок вісім) грн. 44 коп. в т.ч. ПДВ 20%;

- по сплаті суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3-ох процентів річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання.

- по сплаті штрафних санкцій відповідно до п.10.10. розділу 10 основного Договору.

На виконання умов вищенаведеного договору новий кредитор звернувся до ТОВ "СОФОРА ЮГ" з повідомленням про відступлення права вимоги.

Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості виконаних субпідрядних робіт і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, з наступних правових підстав:

Щодо первісного позову суд зазначає наступне:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Умовами ст.846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Стаття 853 Цивільного кодексу України визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

У відповідності до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, відповідачем договірні зобов'язання щодо оплати вартості виконаних субпідрядних робіт на суму 2 096 348,44 грн. виконані лише частково в сумі 1 600 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 496 348,44 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу, встановлена судом в розмірі 496 348,44 грн.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1,4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз.3 п.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Дана позиція також викладена ВАСУ у Роз'ясненні "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99р.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, тому обов'язком позивача, відповідно до ст.33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Одночасно, суд, перевіривши доводи та докази, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги, дійшов висновку про відсутність підстав для правового захисту його інтересів в межах даного спору, у зв'язку з чим суд у задоволенні зустрічного позову відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" на користь позивача підлягає основний борг в сумі 496 348,44 грн. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" суд відмовляє як у необґрунтованому та недоведеному.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 9 926,97 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" (65049, Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд.16/8, офіс 9, код ЄДРЮОФОП 34597772) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТ-ЗАХИСТ" (01024 Київська обл., м. Київ, вул. Богомольця, буд.4, код ЄДРЮОФОП 31925807) 496 348 (чотириста дев'яносто шість тисяч триста сорок вісім) грн. 44 коп. - боргу, 9 926 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 97 коп. - судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 26.09.2014р.

Суддя О.В. Цісельський

Суддя С.Г. Власова

Суддя Ю.О. Зайцев