Рішення № 40730518, 01.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2014 р.

Справа № 903/853/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА-Україна", м. Київ

до приватного підприємства "ВВС", м. Луцьк

про стягнення 99710,41 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 99710,41 грн., з них: 84736,80 грн. заборгованості за виконані на підставі договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. роботи, 5210,90 грн. пені за період з 15.03.2014р. по 01.09.2014р., 1062,14 процентів річних за період з 15.03.2014р. по 01.09.2014р., 8700,57 грн. збитків, завданих інфляцією за період березень – липень 2014 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. щодо повного та своєчасного розрахунку за виконані ремонтні роботи.

Представник позивача в судове засідання 01.10.2014р. не з’явився.

Позивач супровідним листом вих. № 09/23-1 від 23.09.2014р., що надійшов . до суду 30.09.2014р., надіслав належним чином завірену копію статуту ТзОВ "ІСА-Україна", копію довідки з ЄДРПОУ та клопотання вих. №09/23-2 від 23.09.2014р., в якому позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2014р. також не з'явився.

Ухвала про порушення провадження у справі від 12.09.2014р. була надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві: м.Луцьк, вул. Сосюри, 2.

Проте, ця ухвала повернулась з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, справу судом розглянуто за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

03.02.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІСА-Україна" як підрядником і приватним підприємством "ВВС" як замовником було укладено договору підряду №140203-1, згідно з п.1.1. якого позивач зобов'язався здійснити виконання робіт із обстеження об'єктів реклами (носіїв реклами), візуалізації об'єктів реклами, діагностики, виготовлення, ремонту ідентифікаційних знаків, монтажних робіт, та інші, передбачені додатками до цього договору роботи, а відповідач зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в терміни та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. договору перелік виконаних робіт, їх вартість та порядок взаєморозрахунків обумовлюється сторонами у додатках до цього договору. Зокрема, в додатках сторони вказують наступну інформацію: перелік та обсяги робіт, вартість робіт та порядок оплати, інша інформація, яку сторони визнають за необхідне включити в додаток.

Згідно з п. 2.4. договору приймання виконаних робіт здійснюється відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт, який сторони підписують протягом 3 робочих днів з моменту здійснення робіт. Зазначений акт є підставою для оплати виконаних робіт.

Як визначено п. 3.2. договору оплата робіт за умовами цього договору здійснюється замовником впродовж 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі виписаного виконавцем рахунку або додатку до договору.

На виконання умов договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 134996,40 грн., що підтверджується актами прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р. на суму 100519,20 грн., № 12-03/09 від 09.03.2014р. на суму 4635,60 грн., № 12-04/22 від 22.04.2014р. на суму 29841,60 грн., підписаними сторонами і скріпленим печатками.

Відповідач виконані ремонтні роботи оплатив частково – на загальну суму 50259,60 грн.

21.07.2014р. позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення-претензію № 12/14-1 вих. № 07/16-1 від 16.07.2014р. з вимогою погасити заборгованість за договором підряду №140203-1 від 03.02.2014р., яку відповідач отримав 24.07.2014р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представнику відповідача №0408606834640 (а.с. 10). Факт надіслання претензії підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку №1781 від 21.07.2014р. (а.с. 9).

Проте, відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість не погасив, що спричинило звернення позивача з позовом до суду .

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду №140203-1 від 03.02.2014р. на момент розгляду справи складає 84736,80 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на те, що відповідач не виконав зобов’язань по оплаті, взятих за договором підряду №140203-1 від 03.02.2014р., не оплатив у повному обсязі вартості виконаних на його замовлення робіт, позовна вимога про стягнення з нього 84736,80 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4. договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. передбачено, що за недотримання строків сплати вартості робіт, зазначених в п. 3.2.2. цього договору, замовник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла на момент прострочення.

Згідно із позовною заявою, позивач нарахував і заявив до стягнення 5210,90 грн. пені за період прострочення з 15.03.2014р. по 01.09.2014р.

Проте, як вбачається з розрахунку, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення платежів, оскільки відповідно до п.3.2. договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. відповідач повинен був здійснити оплату послуг протягом 5 банківських, а не календарних днів з дати підписання актів прийому-передач, а тому:

- пеню за актами прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р., № 12-03/09 від 09.03.2014р. слід нараховувати не з 15.03.2014р., а з 18.03.2014р., оскільки з 08.03.2014р по 10.03.2014р. включно були вихідні дні.

Разом із цим, позивачем при нарахуванні пені:

- за актами прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р., № 12-03/09 від 09.03.2014р., не враховано збільшення розміру облікової ставки НБУ до 9,5% річних з 15.04.2014р. та до 12,5% річних з 17.07.2014р.;

- за актом прийому-передачі підрядних робіт № 12-04/22 від 22.04.2014р. не враховано збільшення розміру облікової ставки НБУ до 12,5% річних з 17.07.2014р.

З огляду на викладене, з врахуванням положень п. 3.2. договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. та беручи до уваги збільшення розміру облікової ставки НБУ з 15.04.2014р. та з 17.07.2014р., є правові підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 7144,45 грн., виходячи з розрахунку:

- 4972,15 грн. пені за актами прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р., № 12-03/09 від 09.03.2014р. за період з 18.03.2014р. по 01.09.2014р.;

- 2172,30 грн. пені за актом прийому-передачі підрядних робіт № 12-04/22 від 22.04.2014р. за період з 30.04.2014р. по 01.09.2014р.

Проте, оскільки заяви про збільшення розміру позовних вимог від позивача не надходило, до стягнення з відповідача за порушення ним строків оплати підлягає пеня в розмірі 5210,90 грн., заявлена до стягнення позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із позовною заявою, позивач нарахував і заявив до стягнення 1062,14 грн. процентів річних за період з 15.03.2014р. по 01.09.2014р.

Проте, як вбачається з розрахунку, позивачем також невірно визначено початок періоду нарахування процентів річних за актами прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р., № 12-03/09 від 09.03.2014р., оскільки відповідно до п.3.2. договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р. відповідач повинен був здійснити оплату послуг протягом 5 банківських, а не календарних днів, з дати підписання актів прийому-передачі, а тому прострочення платежів виникло не з 15.03.2014р., а з 18.03.2014р., оскільки з 08.03.2014р по 10.03.2014р. включно були вихідні дні.

Незважаючи на те, що позивач помилився у визначенні дати початку нарахування, суд, перевіривши розрахунки процентів річних з врахуванням п.3.2. договору підряду №140203-1 від 03.02.2014р., встановив, що арифметично ці розрахунки виконані вірно, а тому у зв'язку із простроченням платежів за договором підряду №140203-1 від 03.02.2014р. з відповідача підлягає до стягнення 1062,14 грн. процентів річних.

Крім цього, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 8700,57 грн. збитків, завданих інфляцією, за період березень 2014р. – липень 2014р.

Згідно з пунктом 2 рекомендацій, викладених в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З врахуванням наведеного, є правові підстави для стягнення збитків, завданих інфляцією, за період:

- за актами прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р., № 12-03/09 від 09.03.2014р., починаючи з квітня 2014р. по липень 2014р., оскільки прострочка платежу за цими актами виникла 18.03.2014р., тобто після 15-го числа березня місяця;

- за актом прийому-передачі підрядних робіт № 12-04/22 від 22.04.2014р., починаючи з травня 2014р. по липень 2014р., оскільки прострочка платежу виникла після 15-го числа квітня місяця.

Враховуючи допущене відповідачем прострочення платежу, з нього відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України слід стягнути 6361,70 грн. збитків, завданих інфляцією, виходячи з розрахунку:

- 4388,09 грн. за актом прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/07 від 07.03.2014р. за період квітень – липень 2014р. (виходячи з розрахунку: 50259,60х (103,3/100 х 103,8/100 х 101,0/100 х 100,4/100));

- 404,73 грн. за актом прийому-передачі підрядних робіт № 12-03/09 від 09.03.2014р. за період квітень – липень 2014р. (виходячи з розрахунку: 4635,60х (103,3/100 х 103,8/100 х 101,0/100 х 100,4/100));

- 1568,88 грн. за актом прийому-передачі підрядних робіт № 12-04/22 від 22.04.2014р. за період травень – липень 2014р. (виходячи з розрахунку: 29841,60х (103,8/100 х 101,0/100 х 100,4/100)).

В позові про стягнення 2338,87 грн. (8700,57 – 6361,70) збитків, завданих інфляцією, слід відмовити у зв'язку із безпідставністю.

У зв’язку із частковим задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "ВВС" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Сосюри, 2, код ЄДРПОУ 21742266) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА-Україна" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код ЄДРПОУ 35251068) 84736 грн. 80 коп. заборгованості, 5210 грн. 90 коп. пені, 1062 грн. 14 коп. процентів річних, 6361 грн. 70 коп. збитків, завданих інфляцією; 1947 грн. 42 коп. витрат, пов’язаних з оплатою судового збору.

3. В позові про стягнення 2338 грн. 87 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.

Суддя І. О. Якушева