Ухвала суду № 40730288, 02.10.2014, Маневицький районний суд Волинської області

справа № 164/1607/14-к

п/с 1-кп/164/74/2014

Категорія 46

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2014 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

з участю секретаря судового засідання Долі О.І.,

прокурора Дуднік М.М.,

захисника ОСОБА_1,

неповнолітнього, який вчинив

суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_2,

законного представника ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей Яцюк О.П.,

представника кримінальної міліції у справах дітей Очачі Ю.В.,

представника навчального закладу Котик Н.В.,

педагога Павлюк Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі клопотання слідчого СВ Маневицького РВ УМВС України у Волинській області Шандрука С.В. у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014030160000261 від 31 липня 2014 року, про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, учня 1-го курсу Маневицького професійного ліцею, раніше не судимого, запобіжний захід щодо неповнолітнього не обирався,

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній ОСОБА_2 31 липня 2014 року, біля 14-ї години 40 хвилин, поблизу смт. Маневичі Волинської області, керуючи технічно справним трактором ,,Т-40", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_9, по лісовій дорозі, в напрямку смт. Маневичі Волинської області, зі швидкістю 5-10 км/год., не маючи права керування таким транспортним засобом, перевозячи пасажира - неповнолітнього ОСОБА_10, після того, як останній з метою розваги виліз на кабіну трактора, не переконався в безпеці руху, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх запобігання, не проявив належної уваги до навколишнього середовища, щоб запобігти падінню неповнолітнього ОСОБА_10, не вжив заходів для зменшення швидкості руху та зупинки транспортного засобу, а продовжив рухатися трактором по лісовій дорозі, в результаті чого неповнолітній ОСОБА_10, не втримавшись на поверхні кабіни, впав на дорогу та потрапив під колеса причепу. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_10 згідно висновку судово-медичної експертизи № 67 від 20 серпня 2014 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки: забою легень, закритої тупої травми живота: розриву печінки, масивної внутрішньої кровотечі, підшкірних гематом і саден лоба та лівої лобно-скроневої ділянки обличчя, множинних осаднень обличчя, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, внутрішньошкірного крововиливу лівого плеча, синця і внутрішньошкірного крововиливу лівого стегна, забійно-осаднених ран ділянки правої п'ятки, що призвели до травматично-геморагічного шоку та в подальшому смерті потерпілого.

Причинами та умовами, що спричинили дану дорожньо-транспортну пригоду, стало невиконання водієм ОСОБА_2 наступних вимог Правил дорожнього руху:

- п. 2.3 (б) ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 21.11 (а) ПДР, яким передбачено, що забороняється перевозити пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла.

Дані порушення Правил дорожнього руху знаходяться безпосередньо в прямому причинному зв'язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до спричинення неповнолітньому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого.

Неповнолітній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, показавши, що 31 липня 2014 року, біля 12-ї години, він трактором ,,Т-40", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить його батькові ОСОБА_9, з причепом, який належить сусіду ОСОБА_10, не маючи права керування таким транспортним засобом, поїхав разом з товаришами в лісовий масив поблизу смт. Маневичі, де вони збирали горобину. В період з 14 до 15 год., коли вони вже поверталися додому, рухаючись трактором під керуванням ОСОБА_2 по лісовій дорозі в напрямку смт. Маневичі, неповнолітній ОСОБА_10, який виліз на кабіну трактора, не втримався на поверхні кабіни та впав на дорогу, потрапивши під колеса транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, був доставлений на лікування в Маневицьку ЦРЛ, де в подальшому помер. У вчиненому розкаюється, просив застосувати до нього примусові заходи виховного характеру.

Крім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_2 вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Так, свідки ОСОБА_11, неповнолітній ОСОБА_12, малолітні ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили, що в період з 14 до 15 год. 31 липня 2014 року, коли вони вже поверталися додому, рухаючись трактором під керуванням неповнолітнього ОСОБА_2 по лісовій дорозі в напрямку смт. Маневичі, неповнолітній ОСОБА_10, який виліз на кабіну трактора, не втримався на поверхні кабіни та впав на дорогу, потрапивши під колеса транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, був доставлений на лікування в Маневицьку ЦРЛ, де в подальшому помер.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду підтвердили, що після 15 год. 31 липня 2014 року їм стало відомо, що неповнолітній ОСОБА_10 в лісовому масиві, поблизу смт. Маневичі, під час руху трактора під керуванням неповнолітнього ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння з кабіни трактора на дорогу під колеса транспортного засобу. Неповнолітній ОСОБА_10 був доставлений на лікування в Маневицьку ЦРЛ, де в подальшому помер. Стверджують, що їм було невідомо, що неповнолітній ОСОБА_2 має взяти 31 липня 2014 року трактора ,,Т-40", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, з причепом, який належить ОСОБА_10, і їхати з товаришами в лісовий масив по горобину. Неповнолітній ОСОБА_2 не має права керування будь-якими транспортними засобами, в тому числі, і трактором. ОСОБА_9, крім того, додав, що його син ОСОБА_2 вже півроку як навчився керувати трактором, однак раніше ніколи без дозволу трактор не брав, завжди керував в його присутності.

Об'єктивність показань неповнолітнього ОСОБА_2 та вказаних свідків підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31 липня 2014 року, фототаблицею до нього (а.с. 8-9), яким підтверджується, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди; висновком судово-медичної експертизи № 67 від 20.08.2014 року (а.с. 39-40), з якого встановлено, що в результаті ДТП неповнолітній ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки: забою легень, закритої тупої травми живота: розриву печінки, масивної внутрішньої кровотечі, підшкірних гематом і саден лоба та лівої лобно-скроневої ділянки обличчя, множинних осаднень обличчя, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, внутрішньошкірного крововиливу лівого плеча, синця і внутрішньошкірного крововиливу лівого стегна, забійно-осаднених ран ділянки правої п'ятки, що призвели до травматично-геморагічного шоку та в подальшому смерті потерпілого; повідомленням Маневицької ЦРЛ від 31.07.2014 року (а.с. 7), яким підтверджується, що 31.07.2014 року на лікування було доставлено неповнолітнього ОСОБА_10 з діагнозом: закрита травма живота та грудної клітки. Травми отримав в лісовому масиві внаслідок наїзду трактором.

Наведені докази свідчать про винуватість неповнолітнього ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній пригоді.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки порушив вимоги п. 2.3 (б), п. 21.11 (а) Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, під час якої неповнолітньому ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності згідно ч. 2 ст. 286 КК України підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

В судовому засіданні встановлено, що суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, неповнолітнім ОСОБА_2 вчинено 31.07.2014 року, тобто до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за це діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КК, ч. 2, 3 ст. 105 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього Кодексу, зокрема, застереження, передача неповнолітнього під нагляд батьків…, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає

під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у ч. 2 цієї

статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у п. 2 та 3 ч. 2 цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

В судовому засіданні батьки неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_9, ОСОБА_3 надали свою згоду на передачу їм сина під нагляд, вважають, що здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою в подальшому.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15, допитані в якості свідків представники служби у справах дітей ОСОБА_4, кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_5, навчального закладу ОСОБА_6 підтвердили, що батьки неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_9, ОСОБА_3 здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою в подальшому.

При вирішенні питання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру суд бере до уваги позитивну характеристику неповнолітнього ОСОБА_2 по місцю попереднього навчання, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, навчається в Маневицькому професійному ліцеї, являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає з батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_3, якими забезпечено необхідні умови для його життя, навчання та виховання.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що слід застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі його під нагляд батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.

Керуючись ст.ст. 110, 369-372, 395, 498, 501 КПК України, ст.ст. 97, 105 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі його під нагляд батькові ОСОБА_9 та матері ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар