Рішення № 40730287, 25.09.2014, Вишгородський районний суд Київської області

25.09.2014 Справа № 363/215/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,при секретарі Бариш А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань по сплаті коштів за наданий йому кредит та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11201279000 від 20 серпня 2007 року в сумі 266 834 грн. 49 коп., просить звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Samand, модель LX ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу, шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем.

Також просить надати право ТОВ «Вердикт Фінанс» підписувати від імені відповідача договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем; витребувати у відповідача та передати у володіння позивача предмет застави, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки; надати позивачу повноваження вчиняти від імені відповідача усі дії необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку, на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення автомобіля для огляду

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з вкладених у ньому підстав.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили посилаючись на те, що відповідач на підставі нотаріально посвідченої довіреності передав предмет застави в тимчасове користування ОСОБА_4, який під розписку зобов'язався сплачувати кредит за автомобіль замість відповідача.

Заставний автомобіль у відповідача відсутній, яким незаконно заволодів ОСОБА_4, оскільки внаслідок несплати ним кредиту, відповідач скасував видану довіреність.

Крім того, представник відповідача ствердила, що у позивача згідно наданих договорів факторингу не виникло право вимоги до відповідача. Розрахунок заборгованості суперечить умовам кредитного договору, оскільки в ньому невірно зазначено суму кредиту, дату його отримання та пеню за несвоєчасну його сплату.

Повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні направлено відповідачу з порушенням строку визначеного в договорі факторингу та особою, яка не є позивачем по справі, коли на списку згрупованих рекомендованих відправлень №039150936974 відсутні підпис та печатка відправника і відтиск календарного штемпеля поштового відділення в порушення Правил надання послуг поштового зв'язку затвердженого Постановою КМУ №27 від 05 березня 2009 року.

Позовні вимоги є недостатньо визначеними та не передбачені вимогами ст. 16 ЦК України як спосіб захисту цивільних прав судом.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11201279000, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 22 251 доларів США, що еквівалентно 112 367 грн. 55 коп., з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 20 серпня 2014 року (п. 1.2.2 кредитного договору), разом зі сплатою процентів 13 % річних (п. 1.3.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3.2 договору сторони домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки.

Згідно п. 1.3.3 договору нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов Договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами пп. 1.3.2, 5.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Як убачається з п. 1.3.4 договору строк сплати процентів з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до п. 2.1. договору у забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань в повному обсязі позичальник передає в заставу, а банк приймає рухоме майно - автомобіль Samand, модель LX ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, клір: чорний, № кузова: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 (відповідачу по справі).

Згідно п. 2.2 договору вартість предмету застави складає 112 369 грн.

Відповідно до виписки по кредитному договору 20 серпня 2007 року відповідачем одержано кредит в сумі 22 251 доларів США.

20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу №05/12, відповідно до якого ТОВ «Кредекс Фінанс» придбав права вимоги за кредитами, в тому числі за вказаним кредитним договором (виписка з реєстру боржників - додаток №1 до договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2014 року).

Того ж дня, 20 квітня 2012 року ТОВ «Кредекс Фінанс» передав право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «Вердикт Фінанс» згідно договору факторингу №05/12-КВ (виписка з реєстру боржників - додаток №1 до договору факторингу №05/12-КВ від 20 квітня 2014 року).

Відповідно до п. 2.2 договору факторингу у дату передачі всі права (включаючи права, що виникають з договорів забезпечення) стосовно заборгованості передаються ТОВ «Вердикт Фінанс».

Згідно п. 2.5 договору факторингу клієнт (тобто ТОВ «Кредекс Фінанс») протягом 20 робочих днів з дати передачі, підготувати та надіслати кожному боржнику та особі, що надає забезпечення, письмові повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитами.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі зазначеного факторингу №05/12-КВ та витягу з реєстру боржників до нього ТОВ «Вердикт Фінанс» набув права вимоги по вищевказаному кредитному договору до ОСОБА_3

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Згідно листа №9075592_25.07.2013 від 25 липня 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» повідомив відповідача про зміну кредитора у зобов'язанні та вимогу повернути заборгованість за кредитним договором в розмірі 205 144 грн. 43 коп. або передати предмет застави у володіння ТОВ «Вердикт Фінанс» разом із комплектом ключів від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Посилання сторони відповідача на неналежне повідомлення боржника як про зміну кредитора у зобов'язанні так і про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання підставою для звільнення від цивільної відповідальності боржника по передачі предмета застави у володіння обтяжувача та підставою для відмови в задоволенні позову бути не може.

Разом з тим, відповідачем в суді не представлено жодних доказів того, що він належно продовжує, або має намір продовжувати виконувати свої зобов'язання згідно умов кредитного договору перед кредитором.

З розрахунку суми заборгованості за згаданим кредитним договором вбачається, що відповідач станом на 01 жовтня 2013 року має заборгованість - 266 834 грн. 49 коп., що складається з:

- заборгованості по тілу кредиту в розмірі 139 669 грн. 20 коп.;

- заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги (20 квітня 2012 року) в розмірі 63 732 грн. 55 коп.;

- заборгованості за відсотками станом на 01 жовтня 2014 року в розмірі 26 731 грн. 13 коп.;

- пені за несвоєчасно виконані зобов'язання в розмірі 32 523 грн. 01 коп.;

- 3% річних від простроченої суми в розмірі 4 178 грн. 60 коп.,

що відповідає умовам кредитного договору і сумнівів у суду не викликає.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» застава є способом забезпечення зобов'язань, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до вимог ч. 1 та 3 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно п. 2.6. кредитного договору забороняється розпорядження предметом застави (наступна застава, передача предмета застави в оренду, найм, позичку, лізинг, інше користування, тощо) без попередньої письмової згоди банку, а також забороняється експлуатація предмету застави з порушенням встановлених правил експлуатації та руху, експлуатація не за призначенням.

Відповідно до п. 2.8 кредитного договору предмет застави залишається у володінні та користуванні позивача.

Згідно п. 2.9 кредитного договору у випадку невиконання позичальником умов договору, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язань за договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання) банк набуває права вимоги на дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку встановленому договором.

Посилання сторони відповідача на відсутність предмету застави як підставу для відмови у позові є неспроможними, коли застава свою дію не припинила, зобов'язання забезпечене заставою не виконано, а відповідач у порушення вимог договору, набувши право власності на автомобіль, без попередньої письмової згоди позивача передав автомобіль у користування третій особі.

Не зважаючи на вказане, саме відповідач має нести цивільну відповідальність в частині звернення стягнення на предмет застави і саме він має обов'язок передати предмет застави у володіння кредитора за наявності для цього підстав.

Відповідно до ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження одним з яких є продаж обтяжуважем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Умовами укладеного сторонами договору (п. 8.5 Договору) передбачено звернення стягнення на предмет застави, зокрема, шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушено право позивача, що підлягає захистові.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають

сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

- опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

- початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.

За змістом вимог ст. ст. 25, 28, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (банк) має право вимагати від боржника передати предмет обтяження в своє володіння.

У той же час згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином у разі набуття права на продаж предмету застави кредитор має право вимагати отримання як самого товару так і приналежностей до нього (комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

Разом з тим внаслідок виникнення в позивача права на продаж предмета застави та з огляду на передбачену чинним законодавством України процедуру оформлення відповідних документів для цього, суд вважає необхідним для захисту прав позивача задовольнити позов і у частині надання прав на зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Таким чином обраний позивачем спосіб захисту є адекватним порушеному праву, а тому суд вважає можливим позов задовольнити частково.

Що стосується позовних вимог про надання повноважень на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення автомобіля для огляду, то їх задоволення для відновлення порушених прав позивача не потребується, підстави для цього не доведені, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_2) в розмірі 266 834 грн. 49 коп., за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11201279000 від 20 серпня 2007 року вилучити та передати у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза, корп. 4, оф. 502, ЄДРПОУ 36698193) предмет застави - автомобіль Samand, модель LX ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску: 2007, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_2) в розмірі 266 834 грн. 49 коп., за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11201279000 від 20 серпня 2007 року звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Samand, модель LX ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску: 2007, початкова ціна: 112 369 грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_2) шляхом продажу вказаного автомобіля ТОВ «Вердикт Фінанс» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі продажу з іншою особою-покупцем, з наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» (м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза, корп. 4, оф. 502, ЄДРПОУ 36698193) повноважень необхідних для реалізації вказаного предмета застави та зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза, корп. 4, оф. 502, ЄДРПОУ 36698193) судовий збір у розмірі 3 356 (три тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Суддя