Ухвала суду № 40729127, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7195/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014 у справі за адміністративним позовом прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив: стягнути з державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9) на розрахунковий рахунок: 37190201002657 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019), заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 389 520, 60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (ід.н. 05422987) 29.04.2014 зареєстровано як юридичну особу Державним агенством автомобільних доріг України, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взято на облік до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві як платника податків з 29.04.2014 за № 1860843 (а.с. 19-20).

Відповідно до картки особового рахунку державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» відповідач має податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 389 520,60 грн. (а.с. 16).

04.04.2014 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві згідно вимоги від 04.04.2014 № Ю-65, станом на 31.03.2014 було виставлено сума боргу Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка становить 389 520, 60 грн. (а.с. 18).

09.04.2014 корінець вищезазначеної вимоги був отриманий уповноваженим представником державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок», що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 18).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вимога про сплату боргу є правомірною та підлягає виконанню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що вимога від 04.04.2014 № Ю-65 про сплату недоїмки не має жодного юридичного значення, оскільки корінець даної вимоги було отримано ОСОБА_2, яка на той момент вже не працювала на підприємстві, відповідно й не мала права підписувати дані документи. А тому, на думку апелянта, дана вимога не має жодного юридичного значення, оскільки платник внеску не був належним чином повідомлений про неї, та відповідно не може бути доказом у адміністративному судочинстві.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини; інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів у строки, в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України y зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, з 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється органами доходів і зборів України.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Так, п. 3. ч. 1 ст. 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI передбачено, що органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Право органів доходів і зборів стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, що передбачене п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону та п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, вбачає, що змісту облікових данних картки особового рахунку заборгованість відповідача по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування станом на 31.03.2014 склала 389 520, 60 грн.

Відповідно до п.п. 6.2-6.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки.

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

Протягом десяти календарних днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів, шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Про оскарження вимоги до органів доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти календарних днів орган доходів і зборів, який направив вимогу.

Відповідно до приписів абз. 9, 10 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, а також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до приписів Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455, відповідачу було направлено, вимогу від 04.04.2014 № Ю - 65 про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 389 520, 60 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що вказана вимога в судовому порядку не оскаржувалась, та заяви про узгодження вимоги від відповідача на адресу Інспекції протягом 10 робочих днів не надходило, що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 4903/9/26-57-01-31 від 30.04.2014, а тому сума боргу по вказаній вимозі є узгодженою.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк оскарження вказаного вище рішення, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання сплив, а вимоги позивача не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб, таким чином заборгованість відповідача з єдиного внеску станом на час розгляду справи становить 389 520, 60 грн. та є узгодженим боргом. А враховуючи те, що вказана сума заборгованості сплачена відповідачем не була, то позовні вимоги підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що вимога від 04.04.2014 № Ю-65 вручена неповноваженому працівнику відповідача не беруться колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до п. 87 Правил користування послугами поштового зв'язку, затверджених постановою КМ України № 1446 від 22.12.1997 усі реєстровані поштові відправлення вручаються адресатам під розписку з поданням документа, який посвідчує особу. Юридичні особи, яким адресовані реєстровані поштові відправлення, оформляють довіреність на право одержання цих поштових відправлень особою, уповноваженою на одержання пошти. Така довіреність зберігається у фізичної особи і має пред'являтися при кожному одержанні реєстрованих поштових відправлень. Копія довіреності зберігається в об'єкті поштового зв'язку. Під час одержання посилки, листа, бандеролі з оголошеною цінністю, дрібного пакета, грошей за поштовим переказом одержувач вказує на повідомленні назву пред'явленого документа, його серію та номер, дату видачі і ким виданий документ.

А тому, оскільки в матеріалах справи містяться копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18) з відміткою про вручення документу представнику за довіреністю, то доводи апелянта про те, що вимога не має жодного юридичного значення є необгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.