Ухвала суду № 40725829, 30.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/1230/13-к Головуючий у І інстанції Капшук Л.О.Провадження № 11-кп/780/656/14 Доповідач у 2 інстанції ЧеркасовКатегорія 24 30.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: - Черкасова В.М.

суддів: - Сливи Ю.М., Миколюка О.В.

при секретарі: - Похилевич О.В.

за участю прокурора: - Ляшенко Р.О.

засудженої : - ОСОБА_6

захисника : - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 11 червня 2014 року, якою в задоволенні заяви ОСОБА_6 про звільнення від покарання, призначеного вироком Миронівського районного суду від 27 грудня 2013 року, за амністією - відмовлено,

В С Т А Н О В И Л А:

Засуджена ОСОБА_6 звернулася до районного суду з заявою про звільнення її від призначеного покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України на підставі ст.ст. 1,2 ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 11 червня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про звільнення її від призначеного покарання, за вироком Миронівського районного суду від 27 грудня 2013 року, на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році» - відмовлено.

В обґрунтуванні прийнятого рішення суд вказав, що ОСОБА_6 не являється особою, яка на день набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році» відбула не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання так як покарання у виді штрафу є безстроковим видом покарання.

Не погоджуючись з рішенням суду, засуджена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити її заяву про застосування до неї акту амністії та звільнити її від кримінальної відповідальності.

Вважає, що висновки, викладені в ухвалі суду не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що вона є пенсіонеркою, на утриманні має матір, якій повних 89 років у якої не має інших працездатних дітей і виконала ? частину покарання, тому вона підпадає під дію ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Заслухавши доповідача, засуджену та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Доводи апеляційної скарги засудженої, що вона підпадає під ч.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році» є слушними, тому колегія суддів не погоджується з висновками та доводами суду першої інстанції щодо залишення заяви засудженої про застосування Закону України „Про Амністію у 2014 році" без задоволення.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про Амністію у 2014 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засудженні за будь-які злочини, які не поєднанні з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року була засуджена за ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 366, 70 КК України до основного покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Станом на 18.04.2014 року засудженою ОСОБА_6 було сплачено штраф у розмірі 64 000.00 гривень, тобто на день набрання чинності цим Законом вона відбула не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Відповідно до Закону України „Про Амністію у 2014 році" до засудженої ОСОБА_6 не встановлено обмежень щодо не застосування цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга засудженої ОСОБА_6 підлягає до задоволенню, а ухвала суду скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, ст. 2 Закону України „Про Амністію у 2014 році", колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 11 червня 2014 року, про залишення заяви ОСОБА_6 про застосування Закону України „Про амністію у 2014 році" без задоволення - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання у виді штрафу за вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року на підставі ст. 2 Закону України „Про Амністію у 2014 році".

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: