Ухвала суду № 40725823, 25.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3979/14-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 22-ц/780/4463/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 58 25.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Черепинець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» про зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення вихідної допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 12.03.2012 року він був прийнятий на посаду другого пілота повітряного судна CRJ-200 льотної служби ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» на підставі наказу № 57/ос від 12.03.2012 року.

01.03.2014 року позивача було переведено на посаду другого пілота повітряного судна Боїнг-737 льотної служби відповідача.

18.04.2014 року відповідач звільнив позивача ОСОБА_1 за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Вищевказану підставу звільнення ОСОБА_1 вважає необґрунтованою, а порядок звільнення незаконним, оскільки прогулу він не вчиняв і його належало звільнити згідно його заяви від 18.04.2014 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю із виплатою йому вихідної допомоги згідно вимог ст. 44 КЗпП України у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Враховуючи допущені при звільненні порушення, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними дії відповідача по його безпідставному звільненню за п. 4 ст. 40 КЗпП України; скасувати наказ генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» від 18.04.2014 року за № 149/ос; змінити підставу його звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП за прогул без поважних причин на ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю; зобов»язати відповідача не пізніше 3-х календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили видати наказ, відповідно до якого змінити підставу його звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП за прогул без поважних причин на ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю; зобов»язати відповідача внести до його трудової книжки запис про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України; стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу в розмірі 63 045,63 грн. та завдану йому моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна».

Скасовано наказ Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» від 18.04.2014 року за № 149/ос.

Зобов»язано ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» змінити підставу звільнення ОСОБА_1 з посади другого пілота повітряного судна Боїнг-737 льотної служби з п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин на ч. 3 ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням у зв»язку з порушенням ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» законодавства про працю, про що внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1

Стягнуто з ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 63 045,63 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2012 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду другого пілота повітряного судна СRJ-200 льотної служби Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» на підставі наказу № 57/ос (а.с.63).

28 лютого 2014 року з ОСОБА_1 було укладено безстроковий трудовий договір № 16.26.2014 (а.с.97-104).

01 березня 2014 року ОСОБА_1 було переведено на посаду другого пілота повітряного судна Боїнг-737 льотної служби.

18 квітня 2014 року відповідач звільнив позивача за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с.31).

Судом також встановлено, що 16 квітня 2014 року ОСОБА_1 подав на ім'я Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» дві заяви, в яких просив надати йому належним чином оформлені, підписані та завірені печаткою відповідача довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату та добові (а.с.48-49).

Вищевказані довідки позивачу видані не були, хоча наявність заборгованості перед ним підтверджується розрахунковим листом (а.с.122).

18 квітня 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з посади другого пілота Боїнг-737 у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю з вимогою виплатити йому всі гарантовані діючим законодавством суми та гарантії, які передбачені у випадку такого звільнення (а.с.50).

Заяву про звільнення ОСОБА_1 спочатку завізував у керівника Льотної служби Авіакомпанії - Комарова О.А., після чого зареєстрував заяву в загальному відділі Авіакомпанії (вхідний № 1322 від 18.04.2012 року) для передачі її Генеральному директору Авіакомпанії.

Згодом, в журналі вхідної кореспонденції за №1328 зареєстровано службову записку Комарова О.А. з пропозицією про звільнення ОСОБА_1 за злісне порушення трудової дисципліни (а.с.115).

Після цього, під № 1329, в журналі вхідної кореспонденції Авіакомпанії зареєстровано пояснювальну записку ОСОБА_1 (а.с.118-119), після якої за вхідним № 1330 зареєстровано Акт про відсутність працівника на робочому місці (а.с.113), під № 1332 - пояснювальну записку ОСОБА_3, з якої вбачається, що він отримав усне розпорядження від Комарова О.А. про інформування пілотів про необхідність з'явитись в офіс Авіакомпанії 17 квітня 2014 року (а.с.116), а під № 1333 - службову записку ОСОБА_4 до директора Авіакомпанії з приводу відсутності ОСОБА_1 на робочому місці (а.с.112). Вказані документи в журналі вхідної кореспонденції зареєстровані 18 квітня 2014 року.

Зважаючи на порядок присвоєння вищевказаним документам вхідних номерів в журналі вхідної кореспонденції «Авіакомпанії «ЮТейр-Україна», беручи до уваги зміст пояснювальної записки ОСОБА_1 (а.с.118-119), його заяву від 18.04.2014 року про звільнення в зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та додаткову угоду до трудового договору, в якій позивач не погодився зі звільненням за п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с.105), що в сукупності свідчить про допущені при звільненні ОСОБА_1 порушення вимог закону, зважаючи на те, що відповідачем в порушення вимог ст. 43 КЗпП України на звільнення позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП не було отримано попередньої згоди профспілкової організації, членом якої є ОСОБА_1, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача про зміну підстав звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП за прогул без поважних причин, якого позивач не вчиняв, на ч. 3 ст. 38 КЗпП за власним бажанням в зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, факт чого підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема копіями розрахункових листів (а.с.42-47), з яких вбачається, що заробітна плата виплачувалася ОСОБА_1 не в повному розмірі, що є порушенням вимог ст.115 КЗпП України.

Погоджується колегія суддів і з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача вихідної допомоги в розмірі 63 045,63 грн., оскільки це відповідає вимогам ст. 44 КЗпП України, відповідно до якої при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Факт порушення власником законодавства про працю, зокрема положень ст.ст. 115, 121 КЗпП в частині регулярної виплати заробітної плати та добових за відрядження, підтверджується матеріалами справи (а.с.42-47) і відповідачем спростований не був. Розмір вихідної допомоги обчислений судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100. Так, 42 030,41 грн. (сумарна заробітна плата ОСОБА_1 за лютий, березень 2014 року) : 2 = 21 015,21 грн., що є середнім заробітком позивача. При цьому згідно ст. 44 КЗпП розмір вихідної допомоги не може бути меншим тримісячного середнього заробітку: 21 051,21 х 3 = 63 045,63 грн., що і було стягнуто судом.

Обгрунтованим є і рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, можливість чого передбачена ст. 237-1 КЗпП, відповідно до ч. 1 якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. В судовому засіданні було доведено належними доказами факт порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату праці, що безумовно викликало в нього моральні страждання, призвело до втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя. При цьому судом першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди враховано обставини справи, характер страждань ОСОБА_1, вимоги розумності та справедливості та обґрунтовано визначено розмір моральної шкоди у 1000 грн.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга відповідача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :