Рішення № 40723867, 24.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.14р. Справа № 904/6385/14За позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Надеждівка Синельниківського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 66 184,15 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Профатілова І.І. довіреність № 14/20-115-14 від 01.07.2014 року, начальник відділу правового забезпечення Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 55 481,39 грн., пеню у розмірі 3 650,95 грн., 3% річних у розмірі 1 398,12 грн. та втрати від інфляції у розмірі 5653,69 грн., загалом на суму 66 184,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 від 21.07.2011 року щодо вчасної сплати лізингових платежів відповідно до погоджених між сторонами графіків сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції на загальну суму 66 184,15 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином та отримав ухвалу суду 02.09.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 року відповідач був повідомлений, що у разі неподання відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів, справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Крім того, розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою відповідача. Суд вважає, що матеріалів справи достатньо для прийняття рішення.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відзиву на позов відповідач до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 04.09.2014 року на 24.09.2014 року.

У судовому засіданні 24.09.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (назву товариства змінено на Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" згідно постанови Кабінету Міністрів України № 951 від 31.08.2011 року) (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувач) був укладений договір повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк майно, яке є власністю лізигнодавця і визначено у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" (далі - предмет лізингу), що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі.

Строк дії Договору передбачений п. 8.1. Договору відповідно до якого Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі виставленого лізингодпвцем рахунку згідно п. 4.2. Договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що лізингодавець за Договором передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1904, що знаходиться в користуванні у СВК "Хлібороб-2" на умовах Договору фінансового лізингу № 4-04-814 фл від 14.06.2004 року і було повернуто лізингодавцю.

Додатком № 1 до договору повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 від 21.07.2011 року визнано кількість, ціну та вартість предмету лізингу, а саме найменування предмета лізингу:

- комбайн зернозбиральний "Славутич" КЗС-9-1-01, заводський НОМЕР_1, сума якого становить 226 005,00 грн. на строк лізингу - 10 років;

- подрібнювач соломи КЗС-9м 08 03 000, сума якого становить 4 970,00 грн. на строк - 10 років (далі - предмет лізингу).

Згідно п. 2.2. Договору строк лізингу відраховується з дати укладення між сторонами акта приймання-передачі у користування предмета лізингу (далі-Акт передачі), що укладається у 4-х (чотирьох) автентичних примірниках.

Виробник предмета лізингу, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до п.п. 5.1.-5.3. Договору предмет лізингу передається лізингоодержувачу за Актом передачі за умови надходження коштів, визначених пунктом 4.2. Договору, на рахунок лізингодавця. Предмет лізингу протягом усього строку дії Договору є власністю лізингодавця. З дати підписання Акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, при цьому він не має права ухилятися від платежів, встановлених цим Договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викладені обставинами страхового випадку.

Пунктами п. 4.1.-4.2. Договору передбачені лізингові платежі, згідно яких за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

З моменту підписання Акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 (три) місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні 3 (три) місяці.

Згідно п. 4.3. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

02.12.2011 року сторони погодили та підписали Акт приймання-передачі предмета лізингу, що визначений Додатком № 1 до договору повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 від 21.07.2011 року.

Відповідно до наведеного Акту приймання-передачі Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає зобов'язання перед Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" по сплаті вартості переданої йому техніки. Технічний стан предмета лізингу, що передається по даному Акту, задовольняє лізингоодержувача.

Сплата лізингових платежів передбачена складеними сторонами графіками сплати лізингових платежів, які є Додатком № 2 та Додатком № 4 до договору повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 від 21.07.2011 року.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив неповну оплату лізингових платежів відповідно до складених між сторонами графіків оплати. Так, відповідно до Додатку № 2 від 21.07.2011 року, станом на дату платежу 02.12.2012 року відповідачем оплачена сума лише у розмірі 9 229,44 грн., у той час як необхідна сума до сплати - 9 229,44 грн., відповідно неоплаченою є сума у розмірі 79,15 грн. У наступному лізингові платежі здійснені не були, а саме станом на 02.03.2013 року на суму 9 209,71 грн., станом на 02.06.2013 року на суму 9110,83 грн., станом на 02.09.2013 року на суму 9 011,95 грн., станом на 02.12.2013 року на суму 8 913,08 грн., станом на 02.03.2014 року на суму 8 814,20 грн., станом на 29.05.2014 року на суму 8 336,39 грн.

До того ж позивач зазначає, що окрім наведеної заборгованості за Додатком № 2, відповідачем також не здійснена оплата лізингових платежів за Додатком № 4. Так, станом 02.03.2012 року, внаслідок відсутності оплати, заборгованість складає суму у розмірі 211,23 грн., станом на 02.06.2012 року на суму 209,05 грн., станом на 02.09.2012 року на суму 206,88 грн., станом на 02.12.2012 року на уму 204,70 грн., станом на 02.03.2013 року на суму 202,53 грн., станом на 02.06.2013 року на суму 200,35 грн., станом на 02.09.2013 року на суму 198,18 грн., станом на 02.12.2013 року на суму 196,00 грн., станом на 02.03.2014 року на суму 193,83 грн., станом на 29.05.2014 року на суму 183,33 грн.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем лізингових платежів згідно графіків сплати лізингових платежів (Додаток № 1 та Додаток № 2) та наявністю заборгованості у відповідача у загальній сумі 55 481,39 грн., на підтвердження чого надав до суду Акт звірки розрахунків до договору повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 від 21.07.2011 року, складений сторонами 29.05.2014 року. Акт звірки розрахунків підписаний з боку позивача та з боку відповідача, а також скріплений печатками підприємств.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (наведене узгоджуються із положеннями ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг").

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч. 2 ст. 806 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов ч. 2. п. 4.2. Договору черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 (три) місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні 3 (три) місяці.

Згідно п. 4.3. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

Однак, 24.09.2014 року позивач подав до господарського суду клопотання про доручення до матеріалів справи документів, серед яких наявна копія банківської виписки від 23.09.2014 року за якою відповідачем здійснена оплата заборгованості на суму 2 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 000,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із доданої позивачем копії банківської виписки Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 погасив частину заборгованості у розмірі 2 000,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду.

За наведеного, провадження у справі щодо стягнення частини основного боргу у розмірі 2 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи той факт, що сплата лізингових платежів передбачена Додатком № 2 та Додатком № 4 до договору повторного лізингу № 4-11-13 плб/528 від 21.07.2011 року, строк здійснення оплати лізингових платежів є таким, що настав.

Доказів повної оплати заборгованості, яка виникла внаслідок нездійснення лізингових платежів відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 53 481,39 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 53 481,39 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п. 7.1. Договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Також, пунктом 7.7. Договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань у повному обсязі.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за прострочення оплати лізингових платежів по Додатку № 2 та Додатку № 4 до Договору по кожному вищезазначеному платежу, які відповідно неоплачені відповідачем, за період починаючи із наступного дня від кінцевої дати оплати лізингового платежу по дату, яка відповідно є 180-м днем, проте не перевищує 6-ти місяців, на загальну суму 3 650,95 грн.

Судом перевірений розрахунок пені та встановлена його правильність, відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 3 650,95 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних за прострочення оплати лізингових платежів по Додатку № 2 та Додатку № 4 до Договору по кожному вищезазначеному платежу, які відповідно неоплачені відповідачем, за період починаючи із наступного дня від кінцевої дати оплати лізингового платежу по 08.05.2014 року по заборгованості на суму 283,85 грн. (79,15 грн.+204,70 грн.) та по 07.08.2014 року по всіх інших платежах, на загальну суму 1 398,12 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру 3% річних позивачем допущено помилку, яка пов'язана із технічною помилкою, тому вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 1 398,08 грн.

Також позивач просить стягнути на свою користь інфляційні втрати, розраховані за прострочення оплати лізингових платежів по Додатку № 2 та Додатку № 4 до Договору по кожному вищезазначеному платежу, які відповідно неоплачені відповідачем, за період починаючи із наступного місяця від дати оплати лізингового платежу по липень 2014 року на загальну суму 5 653,69 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що при у розрахунку розміру інфляційних втрат позивачем допущено помилку, яка пов'язана із технічною помилкою, тому вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у розмірі 5 653,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за користування предметом лізингу. Невиконанням обов'язку щодо оплати лізингових платежів відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (лізингові платежі) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 64 183,76 грн. (основний борг у розмірі 53 481,39 грн., пеня у розмірі 3650,95 грн., 3% річних у розмірі 1 398,08 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 653,34 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії саме відповідача, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог (включаючи судовий збір пропорційно розміру позовних вимог, провадження стосовно стягнення яких припинено у розмірі 2 000,00 грн.) у загальному розмірі 1 826,99 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2 000,00 грн.

Позовні вимоги в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, ідентифікаційний код 30401456) заборгованість у розмірі 53 481,39 грн., пеню у розмірі 3 650,95 грн., 3% річних у розмірі 1 398,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 5653,34 грн. та судовий збір у розмірі 1 826,99 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 29.09.2014 року.

Суддя О.М. Крижний