за позовом:
Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до:
Фермерського господарства «Обрій»
про:
стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році.
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного
адміністративного суду із позовною заявою до фермерського господарства «Обрій»
(далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача
суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу
робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 6096,40
гривень.
Також, на доповнення до позовної заяви до Запорізького
окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якій ним збільшено
позовні вимоги за позовом до відповідача, а саме, сума
адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році визначена в розмірі 12193,83
гривень.
Позовна заява та заява про збільшення позовних вимог
надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду 20 березня 2009 року.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного
суду від 20 березня 2009 року провадження в адміністративній справі було
відкрито, попереднє судове засідання призначене на 15 квітня 2009 року.
За клопотанням відповідача попереднє судове засідання
було відкладене до 03.06.2009.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду
від 03.06.2009 справа призначена до судового розгляду на 17.06.2009.
17.06.2009 в судовому засіданні було оголошено перерву
до 23.06.2009 для надання позивачем додаткових пояснень.
23.06.2009 представник відповідача в судове засідання не
з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового
засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 23.06.2009 представник позивача
підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві
та письмових поясненнях. В обґрунтовування своїх вимог посилався на порушення
відповідачем ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII),
зазначивши, що оскільки протягом 2007 року у відповідача середньооблікова
чисельність працівників склала 15 осіб, то сума адміністративно-господарських
санкцій, яку має сплатити відповідач на користь позивача повинна складати одну
середньорічну заробітну плату працівника відповідача.
В судовому засіданні 17.06.2009 представник відповідача
позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях та зазначив, що
вимоги позивача про застосування адміністративно-господарських санкцій в
розмірі середньої річної заробітної плати за робоче місце не зайняте інвалідом,
не відповідають вимогам ст. 20 Закону №875-XII, оскільки у відповідача в 2007
році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу
складала 13 осіб, в зв'язку з чим, до відповідача можуть бути застосовані
адміністративно-господарські санкції лише в розмірі половини середньої річної
заробітної плати за робоче місце не зайняте інвалідом; в 2007 році у
відповідача працював інвалід ІІІ групи ОСОБА_1. Крім того, просив застосувати
до вимог позивача наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачені ст.
100 КАС України. В зв'язку з наведеним просив відмовити в задоволенні вимог
позивача.
У судовому засіданні 23.06.2009 оголошено вступну та
резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини
адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши
інші наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п.п. 1, 9 Положення про Фонд соціального
захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002 р. № 1434, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними
особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених
законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних
повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням
адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,
прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від
порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних
управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання
делегованих повноважень.
Судом встановлено, що відповідач первинно зареєстрований
в якості юридичної особи Веселівською районною державною адміністрацією
Запорізької області 23.05.1994, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної
особи - 20503737. Згідно довідки від 10.03.2009 № 3164, виданої позивачем,
відповідач зареєстрований позивачем 10.03.2009 за № 23/212/78.
27.02.2009 відповідачем до позивача був наданий звіт про
зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (далі - Звіт за 2007),
згідно якого у відповідача протягом 2007 року середньооблікова кількість
штатних працівників облікового складу склала 15 осіб; осіб, яким встановлена
інвалідність у відповідача не працювало; середньорічна заробітна плата штатного
працівника склала 10751,00 грн.
Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1., вона з
01.07.2003 на підставі наказу № 7 від 30.06.2003 працює у відповідача на посаді
обліковця. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 УПФ України в Веселівському
районі Запорізької області, ОСОБА_1. в період з 14.01.2004 по 31.01.2005
отримувала пенсію за інвалідністю, мала статус інваліда ІІІ групи за загальним
захворюванням.
Відомостей щодо наявності у ОСОБА_1. станом на 2007 рік
статусу інваліда відповідачем не надані.
Правовою підставою вимог позивача є Закон № 875-XII .
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII д ля підприємств,
установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських
організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю,
установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі
чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового
складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого
місця.
Отже, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно
до нормативу, встановленого ч. 1 ст.
19 Закону № 875-XII у відповідача повинна складати - одну особу. Згідно
відомостей, наданих відповідачем у Звіті за 2007 рік, середньооблікова кількість
інвалідів склала - 0 осіб.
Відповідно до вимог ч. ч. 2-3 ст. 19 Закону №
875-XII підприємства, установи,
організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій
інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно
розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно
до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують
працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць
округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі
підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які
використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів
у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Частиною 5 статті 19 Закону № 875-XII визначено, що в
иконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною
першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою,
організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій
інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких
це місце роботи є основним.
Відтак, в 2007 році в постійних трудових відносинах з
відповідачем особи, які мають статус інваліда, не перебували. Отже, судом
встановлено, що протягом 2007 року відповідачем не було виконано нормативу
працевлаштування інвалідів, встановленого ч. 1 ст.19 Закону № 875-XII.
Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону № 875-XII п
ідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації
громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем
роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду
соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим
відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Частинами 1-2 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що
п ідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації
громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману
працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж
установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують
відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські
санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на
відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,
організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує
найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда
і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі
підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на
яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за
робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом,
визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на
відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві,
організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка
використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на
підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів
державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських
санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120
відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на
момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно із ч. 4 статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції
розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому
числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів,
фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк
до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу,
встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин
із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом,
не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
З наведених норм законодавства випливає, що відповідач
несе публічний обов'язок щодо працевлаштування інвалідів, а в разі невиконання
такого зобов'язання має сплатити на користь позивача суму
адміністративно-господарських санкцій в строк до 15 квітня року, наступного за
роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.
19 Закону № 875-XII.
Оскільки відповідачем в 2007 році не було додержано
приписів ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII, то вимоги позивача про застосування до
відповідача адміністративно-господарських санкцій є правомірними.
Визначаючи суму адміністративно-господарських санкцій та
пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які
підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з
наступного.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач
посилається на те, що протягом 2007 року середньооблікова чисельність штатних
працівників в нього склала 13 осіб. Проте такі доводи відповідача
спростовуються Звітом за 2007 рік, відповідно до якого таких осіб у відповідача
працювало 15. Доказів в обґрунтування своєї позиції відповідач не надав.
Відтак, суд вважає встановленим той факт, що в 2007 році середньооблікова
чисельність працівників у відповідача складала 15 осіб.
Суд не приймає доводи позивача про застосування до
відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі однієї
середньорічної заробітної плати працівника відповідача в 2007 році через те, що
з приписів ч. 1 ст. 20 Закону № 875-XII випливає, що
адміністративно-господарські санкції в такому розмірі можуть бути застосовані
лише до підприємств, установ, організацій де середньооблікова чисельність
штатних працівників становить більше 15 осіб. Оскільки у відповідача протягом
2007 року працювало 15 осіб, то суд вбачає підстави для застосування до нього
адміністративно-господарських санкцій в розмірі половини середньої річної
заробітної плати працівника відповідача.
Суд не приймає доводи позивача про необхідність
застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі
однієї середньої заробітної плати працівника відповідача та не приймає посилання
позивача на п. 3.7 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про
зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженого наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, оскільки ч. 11 ст. 19
Закону № 875-XII встановлено, що н орматив робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим
Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць,
призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення,
відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Крім того, згідно з п. 7 ст. 4 Закону України «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,
дія якого поширюється на спірні правовідносини, у разі якщо норма закону чи
іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає
неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу
державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на
користь суб'єкта господарювання.
Відтак стягненню з відповідача на користь
позивача підлягає сума половини середньої річної заробітної плати працівника
відповідача, яка виходячи з середньорічної заробітної плати штатного працівника
- 10753,33 грн., має становити 5376,66 грн., при цьому розмір пені за
несвоєчасну сплату суми цієї санкції, відповідно до вимог ст. 19 Закон №
875-XII, за період з 16.04.2008 по
16.03.2009 становить - 720,25 грн.
Стосовно доводів відповідача про необхідність
застосування до вимог позивача наслідків пропущення строків звернення до суду,
передбачених ст. 100 КАС України суд зазначає наступне.
Статтею 99 КАС України встановлений річний строк для
звернення до суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли
особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
Згідно із ч. 4 ст. 20 Закону № 875-XII строк сплати
адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня року, наступного за роком, в
якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19
цього Закону. Тобто відповідач мав сплатити такі санкції до 15 квітня 2008
року.
Разом з тим позивач звернувся до суду 20 березня 2009
року.
Отже ним не пропущений річний строк для звернення до
суду, а відтак підстави для застосування наслідків пропущення строку звернення
до суду, передбачених ст. 100 КАС України, відсутні.
Крім того, згідно із ч. 4 ст. 20 Закону № 875-XII до
правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених
цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 ГК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що
адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII та керуючись ст.ст.
2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Запорізького обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства «Обрій» про
стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання
нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році задовольнити
частково.
Стягнути з Фермерського господарства
«Обрій» (вул. Жовтнева, 3, к. 1, смт Веселе, Веселевського району, Запорізької
області, 72202, код ЄДРПОУ 20503737) на користь Запорізького обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, 147, м.Запоріжжя,
69095, код ЄДРПОУ 20508338) суму адміністративно-господарських санкцій та пені
за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007
році у розмірі 6096,40 грн. (шість тисяч дев'яносто шість гривень 40 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог
відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви
про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у
встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не
скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький
окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її
проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до
статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про
апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної
скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у
справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,
яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: (підпис) О.В. Прудивус
Постанова
в повному обсязі складена 30.06.2009.
Суддя: О.В. Прудивус
Часті запитання
Який тип судового документу № 4072352 ?
Документ № 4072352 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4072352 ?
Дата ухвалення - 23.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4072352 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4072352 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 4072352, Запорізький окружний адміністративний суд
Судове рішення № 4072352, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 23.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Судове рішення № 4072352 відноситься до справи № 2а-1932/09/0870
Це рішення відноситься до справи № 2а-1932/09/0870. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
