Постанова № 4072332, 29.04.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2009 року /17-10 год./ справа №2а-1677/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Єгоровій О.Ю., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Запорізької області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу у розмірі 900,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення податкового боргу у розмірі 900,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується борг по сплаті податкового зобов'язання у розмірі 900,00 грн., який виник в результаті отримання відповідачем доходу у 2007 році у розмірі 6000, 00 грн., що підтверджується наданою відповідачем до податкового органу декларації про отримані доходи у період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. У зв'язку з порушенням відповідачем приписів Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, щодо сплати податкового зобов'язання у розмірі 15 відсотків від отриманого доходу, позивач просить у примусовому порядку стягнути з ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 900,00 грн.

У судове засідання, призначене на 29.04.2009р. представник позивача не з'явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягає та просить стягнути з відповідача суму податку у розмірі 900,00 грн.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання неодноразово не з'являвся, причини неприбуття суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, за таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про систему оподаткування» встановлені загальні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов'язкових платежів, перелік платників податків, об'єкти оподаткування та відповідальність за порушення зобов'язань. Статтею 14 зазначеного Закону визначено, що до складу загальнодержавних податків віднесений податок на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, встановлення порядку, пов'язаного з визначенням об'єкта оподаткування, обчислення та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб регулюється Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Статтею 1.2 зазначеного Закону визначено, що „дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених Законом, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. З метою оподаткування до доходів платника податку також включається: звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності”.

Відповідно до положень статті 3 зазначеного Закону, об'єктом оподаткування резидента (фізичної особи, що має місце проживання в Україні) є загальний місячний оподаткований дохід, який за приписами   пп.4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону визначений як  «оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом»

Пунктом 8.1.3 ст.8 Закону визначено порядок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету, відповідно до якого, «якщо згідно з нормами Закону окремі види оподатковуваних доходів ((прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку”.

Пунктом 1.3 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що «дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України ,  та за приписами пункту 7.1 ст.7 зазначеного Закону, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Разом з тим, обов'язки платників податку визначаються п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у відповідності до якого, «платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит; в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами Закону таке подання є обов'язковим; є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 31.03.2008 року подала до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області декларацію про доходи, одержані з 01.01.2007р. по 31.12.2007р, згідно з якою у зазначений період нею було отримано доходу у розмірі 6000,00 грн. з діяльності щодо вирощування продуктів. Зазначений дохід за приписами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» має бути віднесений до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та за ознаками п.7.1 ст.7 Закону має оподатковуватися за ставкою 15 відсотків.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не було сплачено податку з отриманого доходу у визначеному порядку та розміру, позовні вимоги Державної податкової інспекції щодо стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання у розмірі 900,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Право Державної податкової інспекції на звернення до суду з відповідним позовом щодо стягнення податкової заборгованості передбачено положенням ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Отже, повноваження позивача здійсненні на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з метою, якою це повноваження надано, обґрунтовано та неупереджено.

Відповідно до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 1, 4, 7, 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 900,00 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (р/рахунок 33211800700132 код платежу 11010100 Держказначейство у Запорізькому районі, ЄДРПО 34677014 банк ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015) заборгованість з доходів фізичних осіб у розмірі 900,00 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .

Постанова виготовлена у повному обсязі 05.05.2009р.

Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко

Постанова набула 18.05.2009р.

Суддя: Л.О.Нестеренко