Рішення № 40720894, 24.09.2014, Володимирецький районний суд Рівненської області

№ 556/628/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2014 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Котик Л.О.,

при секретарі Соловей Г.С.,

за участю представника позивача - Бабінця І.А.,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ АБ «Укоопспілка» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ АБ «Укоопспілка» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укоопспілка», було надано кредит ОСОБА_3 в сумі 10000,00 (десять тисяч) грн. згідно умов кредитного договору № 74 від 25.12.2007 року. 24.12.2008 року між Банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до Кредитного договору, згідно якої остаточне погашення кредиту змінено на 24 грудня 2011 року. 23.12.2011 року між Банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, згідно якої остаточне погашення кредиту змінено на 24 грудня 2012 року.

Крім того, в рахунок забезпечення кредитних зобов'язань між Банком та ОСОБА_3 укладено Договір застави № 33 від 25 грудня 2007 року, у відповідності з п. 1.2. якого в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору Банку було передано в заставу товарно-матеріальні цінності згідно опису від 25 грудня 2007 року.

Також, в рахунок забезпечення кредитних зобов'язань по Кредитному договору між Банком та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №74/1 від 25 грудня 2007 року.

Згідно п.1.1. Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником Зобов'язання за Кредитним договором №74 від 25 грудня 2007 року.

У пункті 2.1. Договору поруки зазначено, що у разі порушення Боржником виконання Зобов'язання Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором згідно з умовами Кредитного договору в порядку передбаченого цим Договором.

Згідно п.3.1. Договору поруки поручитель відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник.

Відповідно до п.4.2 Договору поруки, порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язань по Кредитному договору не пред'явить вимоги до Поручителя.

У зв»язку з пролонгацією Кредитного договору з поручителем ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки №74/1 від 24 грудня 2008 року та додаткову угоду №2 до Договору поруки №74/1 від 23 грудня 2011 року.

На виконання умов Кредитного договору, а саме п.1.1 та п. 1.2. Акціонерним банком «Укоопспілка» перераховано Позичальнику 10000,00 грн. на умовах сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 24% річних в порядку визначеному Кредитним договором з терміном остаточного погашення Кредиту не пізніше 24 грудня 2008 року, який відповідно до додаткових угод від 24.12.2008 року та 23.12.2011 року було пролонговано до 24 грудня 2011 року та до 24 грудня 2012 року відповідно.

03 липня 2012 року за вих. №87 на адресу позичальника ОСОБА_3 надіслано претензію щодо необхідності сплати заборгованості, що підтверджується квитанцію про відправлення рекомендованого листа за № 3430000444370.

02.10.2012 року ОСОБА_3 у своєму поясненні зазначає, що у разі не погашення заборгованості по Кредиту, вона зобов'язується реалізувати заставне майно для погашення боргу. Однак дане зобов'язання також не було виконане.

Позичальнику, надсилались вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором і 10.12.2012 р. за вих. №108.

Таку ж вимогу (вих. №107) про погашення заборгованості за Кредитним договором №74 від 25.12.2007 р. було вручено, і поручителю ОСОБА_4, 08.12.2012 р., про що свідчить підпис та дата на вимозі.

Але до цього часу вимоги Кредитора залишені без розгляду та реагування, в добровільному порядку ні Позичальником, ні Поручителем не вчинено дій по сплаті заборгованості.

Таким чином, станом на 01.03.2014 року за ОСОБА_3 рахується заборгованість:

- по кредиту в сумі 8716,15 грн.;

- нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 5508,09 грн.;

- пені за прострочення заборгованості за кредитом - 1429,93 грн.;

- пені за прострочені відсотки - 1139,49 грн.;

- 3% річних згідно ст.625 ЦК України - 547,66 грн.;

- інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 60,77 грн.

Що в сумі за кредитним договором складає 17402,09 грн., яку банк просить стягнути з відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і збільшив позовні вимоги, пояснивши, що Банк виконав свої зобов»язання перед позичальником. Однак ні ОСОБА_3, ні поручителем ОСОБА_4 не вчинено дій по сплаті заборгованості по кредиту. А тому, станом на 14.07.2014 року, згідно розрахунку, заборгованість за кредитним договором становить 20309, 80 грн., яку він просить стягнути з відповідачів. Що стосується позовної давності, то згідно ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею боргу або іншого обов»язку, позовна давність переривається і у разі пред»явлення особою позову до боржників. В справі наявні додаткові угоди до Кредитного договору та Договору поруки, пояснююча ОСОБА_3 від 02.12.2012 р. її клопотання про продовження терміну погашення кредиту, які підтверджують визнання позичальником боргу. 27.03.2014 р. подана позовна заява в суд.

Що стосується договору поруки, то як зазначено в ст.. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. А відповідно до п. 4.2 Договору поруки №74/1 від 25.12.2007 р. порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язань по Кредитному договору №74 від 25 грудня 2007 року не пред'явить вимоги до Поручителя.

10.02.2012 р., 08.12.2012 р. поручителю направлялась вимога про погашення заборгованості. І оскільки трьохрічний строк, вказаний у договорі поруки не минув , порука не припинилась.

На підставі наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, пояснивши, що банк не набув права вимоги до поручителя, просила застосувати позовну давність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

25.12.2007 року між ПАТ АБ «Укоопспілка» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №74, згідно п.1.1 якого Банк зобов»язується відкрити Позичальнику на умовах цього Договору кредитну лінію в сумі 10000.00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок), а Позичальник зобов»язується прийняти , належним чином використати та повернути Кредит в сумі 10000.00 грн. та сплатити відсотки за користуванням кредитом в розмірі 24 відсотки річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

На виконання умов Кредитного договору «Акціонерним Банком «Укоопспілка» було перераховано позичальнику 10000 грн. Даний факт сторонами не оспорюється.

24.12.2008 року та 23.12.2011 року між Банком та ОСОБА_3 укладено додаткові угоди до Кредитного договору, згідно яких остаточне погашення кредиту змінено на 24.12.2011 року і відповідно на 24.12.2012 року.

Також в рахунок забезпечення кредитних зобов»язань по Кредитному договору між ПАТ АБ «Укоопспілка» та ОСОБА_4 25.12.2007 р. укладено договір поруки №74/1, згідно п.1.1 якого поручитель поручається перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов»язання за Кредитним договором №74 від 25 грудня 2007 р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором №74 від 25.12.2007 року, станом на 14.07.2014 р. становить - 20309,80 грн.

Згідно ст.. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту аьо інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі і солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. (ст.. 543 ЦК України).

Порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). (ст.. 610 ЦК України)

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строки та в порядку, що встановлені договором.

У ч.1 ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст.. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст..554 ЦК України)

Згідно ст.. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

А як зазначено в п.п. 3.1, 4.2 Договору поруки №74/1 від 25.12.2007 р., поручитель відповідає по зобов»язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов»язань по кредитному договору №74 від 25 грудня 2007 року не пред»явить вимоги до Поручителя.

Як вбачається з вимоги про погашення заборгованості, 08.12.2012 року Банк повідомляв ОСОБА_4 про необхідність сплати суми заборгованості по кредитному договору, про що свідчить його особистий підпис.

Відповідно встановлений в п.4.2 Договору поруки трьохрічний строк не минув, порука не припинилась.

І як зазначено в п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, суд має враховувати, що згідно із статтею 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пред»явлення вимоги до поручителя є як направлення вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред»явлення до нього позову.

Крім того, поручитель ОСОБА_4 під час укладання додаткових угод до Кредитного договору та Договору поруки повідомлявся про наявність прострочення платежу, і сама пролонгація кредитного договору передбачає наявність заборгованості по кредиту.

Таким чином Банк законно скористався своїм правом, передбаченим п.3.2.3 Кредитного договору, п.3.1 Договору поруки, ч.2 ст. 1050, ст..ст. 554, 625 ЦК України, пред»явивши вимоги до відповідачів про погашення заборгованості по кредитному договору.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування позовної давності, то як зазначено в ст.. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

І як вбачається з письмових доказів, а саме:додаткової угоди №1 від 24.12.2008 року до Кредитного договору №74; додаткової угоди №2 від 23.12.2011 р. до Кредитного договору №74; пояснюючої ОСОБА_3 від 02.10.2012 р.; клопотання ОСОБА_3 від 24.12.2008 р., 23.12.2011 р. про продовження терміну погашення кредиту, яким остання гарантує повернення кредиту та відсотків. Дані документи підтверджують визнання позичальником (ОСОБА_3.) боргу за кредитним договором. 27.03.2014 р. Банком була подана дана позовна заява в суд.

Таким чином перебіг позовної давності перерваний. І виходячи з вище викладеного, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи представника відповідача про те, що банк не набув права вимоги до поручителя.

На підставі наведеного, суд рахує позовні вимоги ПАТ АБ «Укоопспілка» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.15, 30, 88, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 526, 553, 554, 559, 610-611, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2), солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка» (Код ЄДРПОУ 21536532) заборгованість по Кредитному договору в розмірі 20309,80 грн. (двадцять тисяч триста дев'ять гривень вісімдесят копійок) та 365,40 грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :