Постанова № 40719302, 26.09.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 року справа № 823/2550/14

13 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.

за участю представників позивача - Зірянова О.В. та Геращенка М.В. (за довіреностями), представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» звернулось до суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В адміністративному позові позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0001002200 від 18.07.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період укладення експортного контракту №0505/09 05.05.2009 року діяло положення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яким було встановлено граничний термін зарахування валютної виручки на рахунок резидентів до 180 календарних днів, однак податковий орган не врахував дану обставину та застосував термін зарахування валютної виручки на рахунок резидентів до 90 календарних днів, в результаті чого і була нарахована позивачу пеня за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті. З підстав викладеного, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001002200 від 18.07.2014 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити із підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, мотивуючи тим, що податковим органом під час перевірки приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» встановлено, що підприємство здійснювало зовнішньоекономічну діяльність та допустило порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, за що на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР - нарахована пеня.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шполянської районної ради Черкаської області 21.01.1992 р., ідентифікаційний код 00380681.

Судом встановлено, що Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні експортно-імпортних операцій з СООО «Торговый Дом «Жайвир» (Республіка Білорусь) за період з 01.06.2013р. по 31.05.2014р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 07.07.2014 року №993/22/00380681 та встановлено порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР.

На підставі встановлених порушень Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001002200 від 18.07.2014 року, яким нараховано позивачу грошове зобов'язання в сумі 589681 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» уклало з СООО «Торговый Дом «Жайвир» (Республіка Білорусь) контракт № 0505/19 від 05.05.2009р. на експорт продуктів харчування (кондитерських виробів: халви соняшникової, ірису, печива, тощо), власного виробництва на загальну вартість 800000 дол. США, умови поставки FCA - Шпола.

На виконання умов вищезгаданого контракту позивачем було експортовано до СООО «Торговый Дом «Жайвир» кондитерські вироби (коди товарів згідно УКТЗЕД 1704907500, 1704909900, 1806310000, 1806321000, 1806329000, 1905311900, 1905319100, 1905319900) за вантажно-митними деклараціями: від 06.03.2013р. №902040000/2013/400653; від 05.04.2013р. №902040000/2013/401024; від 16.05.2013р. №902040000/2013/401476; від 31.05.2013р. №902040000/2013/401625; від 21.06.2013р. №902040000/2013/401772; від 08.07.2013р. №902040000/2013/401933; від 09.08.2013р. №902040000/2013/402183; від 06.09.2013р. №902040000/2013/402348; від 27.09.2013р. №902040000/2013/402523; від 24.10.2013р. №902040000/2013/402691; від 14.11.2013р. №902040000/2013/402833; від 12.12.2013р. №902040000/2013/403043; від 17.01.2014р. №902040000/2013/400051.

На адресу Шполянського відділення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області надійшли повідомлення від філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про виявлення фактів порушення позивачем законодавчо встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті, внаслідок чого відбулося несвоєчасне поступлення виручки від Білоруського партнера при виконанні контракту № 0505/19 від 05.05.2009р. під час надходження виручки в іноземній валюті по вищезгаданим ВМД.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою (вступає в силу з 19.11.2012 року).

Згідно п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 14.05.2013 року №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за № 718/23250), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 року № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 р. за № 1951/24483), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до 17 травня 2014 року.

Згідно ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями), порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені, згідно ч. 2 ст. 250 ГК України, не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 3 статті 1 Закону №185 також передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови Правління НБУ «Про встановлення розміру обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року за №475 (далі - Постанова №475) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Норму аналогічного змісту містить також і Постанова Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року за №163 (далі - Постанова №163). Так, пунктом 3 вказаної постанови визначено установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Необґрунтованим є посилання позивача на ту обставину, що граничний термін зарахування валютної виручки на рахунок резидентів в період укладення та виконання експортного контракту №0505/09 05.05.2009 року складав 180 календарних днів, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Частиною 3 статті 1 Закону №185 також передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови Правління НБУ «Про встановлення розміру обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року за №475 (далі - Постанова №475) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Норму аналогічного змісту містить також і Постанова Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року за №163 (далі - Постанова №163). Так, пунктом 3 вказаної постанови визначено установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судом встановлено, що протягом часу здійснення розрахунків СООО «Торговый Дом «Жайвир» із позивачем за експортований товар (які податковим органом визнані такими, що проведені із порушенням строків) була чинною норма, що встановлює максимальний строк завершення господарської операції із експорту товару - 90 календарних днів, який позивачем був порушений.

Таким чином, факт порушення позивачем законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з експорту товарів доведений податковим органом та підтверджується меморіальними ордерами про перерахування коштів нерезидентом та документами експорту товару на митну територію Республіки Білорусь - ВМД, інформація про які внесена до акту перевірки № №993/22/00380681. Позивач не заперечував проти правдивості зазначених документів та інформації, відображеній у них.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001002200 від 18.07.2014 року винесене з додержанням вимог чинного законодавства України.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 вересня 2014 року