Постанова № 40719059, 30.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2014 р. № 820/15710/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Косяченка Є.С.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом № 2168/20-36-22-03-07/37459434 від 18.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. На думку позивача, позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЕП СТАР", результати якої оформлені актом № 2168/20-36-22-03-07/37459434 від 18.08.2014 року, було проведено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, були відсутні підстави для її проведення, а також зазначено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що відповідач при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЕП СТАР", результат якої оформлений актом № 2168/20-36-22-03-07/37459434 від 18.08.2014 року, діяв на підставі, в межах та спосіб, передбачений законодавством України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР", зареєстрований як юридична особа - код 37459434, місцезнаходження: 61115, м. Харків, вул. Соколова, буд. 3, к. 25 (а.с. 10), перебуває на податковому обліку в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що відповідачем, Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЕП СТАР" (код - 37459434) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торенія» (код 338091691).

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 2168/20-36-22-03-07/37459434 від 18.08.2014 року (а.с. 11-43).

Як встановлено судом з акту перевірки № 2168/20-36-22-03-07/37459434 від 18.08.2014 року, вказана перевірка була проведена згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, та на підставі наказу № 1375 від 07.08.2014 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЕП СТАР" (код ЄДРПОУ - 37459434)» та направлень на перевірку: № 1561 та № 1562 від 11.08.2014 р. Термін перевірки 5 робочих днів: дата початку - 11.08.2014 року (а.с. 62, 63-64).

З вказаним наказом та направленнями на проведення перевірки був ознайомлений та отримав їх копії директор ТОВ "ЕП СТАР", що підтверджується його підписами на копіях відповідних документів, та представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось.

Зазначеній перевірці передував запит відповідача вих. № 9132/10/20-36-22-03-14 від 29.07.2014 року, надісланий в порядку, передбаченому пп.20.1.2, 20.1.14 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ "ЕП СТАР" з ТОВ «Торенія» (код 338091691), у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення вказаним контрагентом позивача вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з позивачем (а.с. 56-57).

На виконання зазначеного запиту ТОВ "ЕП СТАР" листом вих. № 62 від 01.08.2014 року були надані пояснення щодо взаємовідносин ТОВ "ЕП СТАР" з ТОВ «Торенія» (код 338091691) та підтверджуючі документи відповідно до переліку, зазначеному в додатках до відповіді, про що свідчить штамп відповідача про прийняття - від 01.08.2014 року (а.с. 58-61).

Так, згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3).

Дослідивши запит податкового органу судом встановлено, що він відповідає вимогам п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, пунктам 10,12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 1245 від 27.12.2010 р., оскільки містить посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, підстави для надіслання запиту, опис інформації яка запитується та перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок платників податків з питань повноти та правильності обчислення податків (зборів) визначений ст.ст.75-78, 81 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 ст.75 вищеназваного кодексу Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту або надання не в повному обсязі.

З наданої позивачем відповіді вбачається, що платник податків не в повному обсязі надав письмові пояснення по суті викладених у запиті питань та не долучив всього переліку запитуваної відповідачем первинної документації на підтвердження письмових пояснень.

Отже, оскільки на отриманий від податкового органу письмовий запит платник податків надав відповідь не в повному обсязі, то у податкового органу виникло право прийняти рішення про проведення документальної перевірки.

За приписами п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд зазначає, що як було встановлено під час розгляду справи та представником позивача в судовому засіданні не заперечується, директором ТОВ "ЕП СТАР" було отримано копію наказу про проведення перевірки та направлення на її проведення.

Як вбачається з наказу № 1375 від 07.08.2014 р., підставою для його прийняття відповідачем визначене положення п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме: ненадання в повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень за фактами, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства на запит податкової інспекції.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За правилами статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, в разі незгоди з рішенням податкового органу про призначення виїзної перевірки, платник податків має право на недопущення працівників суб'єкта владних повноважень до перевірки.

Між тим у спірних правовідносинах позивач працівників податкового органу до перевірки допустив, доказів того, що ним було оскаржено наказ про проведення перевірки до початку проведення перевірки суду не надав.

Складення податковим органом акту перевірки узгоджується з приписами ст.86 Податкового кодексу України, прав та охоронюваних законом інтересів позивача як платника податків (зборів) не порушує.

З огляду на заявлені вимоги дослідження відповідності викладених в акті перевірки висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що це не входить до предмету доказування по даній адміністративній справі.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду справи позивачем не подано допустимих та належних в розумінні ст.86 КАС України доказів неправомірності вчинених відповідачем дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЕП СТАР" (код - 37459434) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торенія» (код 338091691) за березень 2014 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при фактичному проведенні перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин будуть відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій.

Між тим, зміст позовних вимог про визнання неправомірними вже здійснених дій податкової інспекції з проведення такої перевірки свідчить про те, що на момент звернення позивача до суду вони не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як встановлено судом з матеріалів справи та представниками сторін по справі не заперечувалось, відповідачем за наслідками проведення спірної перевірки жодних податкових повідомлень-рішень прийнято не було, коригування даних податкової звітності за наслідками проведення спірної перевірки в автоматизованій системі співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" не здійснювалось.

Суд зазначає, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, оскільки в ході судового розгляду не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "ЕП СТАР", то в задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до п. 4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко