Постанова № 40717194, 02.10.2014, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4242/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання постанови від 16.06.2014 року ВП № 41491319 про повернення виконавчого документа стягувачеві протиправною та її скасування, зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 16.06.2014 року ВП № 41491319 про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа № 2а-9085/09, виданого 30.11.2010 року Овруцьким районним судом Житомирської області; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області у виконавчому провадженні № 41491319 розглянути питання направлення оригіналу виконавчого листа № 2а-9085/09, виданого 30.11.2010 року Овруцьким районним судом Житомирської області, до органів Державної казначейської служби України для подальшого виконання відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мотивуючи тим, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваної не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року.

Сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули. Позивач в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність. Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому просив справу розглянути за відсутності його представника, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що примусове виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, не належить до компетенції Державної виконавчої служби України, так як згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу в межах відповідних бюджетних призначень.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.06.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Пономарьовою К.В. винесено постанову ВП № 41491319 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме виконавчого листа № 2а-9085/09, виданого 30.11.2010 року Овруцьким районним судом Житомирської області про зобов'язання виплатити ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадчян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 1127,30 грн., доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадчян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 3758,60 грн. та за ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадчян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2505 грн. Вказана постанова є предметом спору у цій справі.

Повертаючи виконавчий документ, державний виконавець, з покликанням на те, що згідно із ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється органами Державної казначейської служби України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; вказав на виникнення обставин, які виключають можливість подальшого виконання рішення суду органами державної виконавчої служби та як наслідок - здійснення виконавчого провадження, з чим непогоджується позивач.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленному Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; а виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 3 цього ж Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

У пункті 7 Порядку зазначено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Лише після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку, органи Казначейства:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Таким чином, недотримавшись вищенаведених законодавчовстановлених вимог, відповідач позбавив позивача гарантій держави щодо виконання судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005р. (набрало чинності 08.02.2006р.), у справі «Кечко проти України» реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У п.18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилось або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Тому судам слід ураховувати, що виконавці мають право повертати документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, державним виконавцем не було проведено перевірки виконання судового рішення, не було вжито всіх можливих заходів для виконання рішення, а відтак, передчасно винесено дану постанову, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, дії відповідача щодо ненаправлення оригіналу виконавчого листа до органів Державної казначейської служби України для подальшого виконання відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року. Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору згідно з ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Тому керуючись ст.ст.8-12, 18, 71, 94, 98, 122, 128 ч.6, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 16.06.2014 року ВП № 41491319 про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-9085/09, виданого Овруцьким районним судом Житомирської області 30.11.2010 року.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області у виконавчому провадженні № 41491319 розглянути питання направлення оригіналу виконавчого листа № 2а-9085/09, виданого 30.11.2010 року Овруцьким районним судом Житомирської області, до органів Державної казначейської служби України для подальшого виконання відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду особою, яка її подає. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В. І. Вачко