Ухвала суду № 40715527, 30.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8291/14 Справа № 206/7056/13 Головуючий у 1 й інстанції - Кушнірчук Р.О. Доповідач - Повєткін В.В. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Чергенець С.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2014 року

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в :

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 10.06.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 1.250,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % щомісячно на суму залишку заборгованості. Відповідач зобов'язався своєчасно повертати кредит, відповідно до умов договору та умов кредитування. Відповідачем було порушено зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 20.09.2013 року відповідач має заборгованість у розмірі 5.070,69 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1.146,35 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3.206,69 грн., а також штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 217,65 гривень. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 5070,69 грн. за кредитним договором № б/н від 10.06.2007 року та судові витрати у розмірі 229,40 грн. (а.с.2-5).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року в задоволені позовних вимог банку відмовлено (а.с.41).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасоване та позовні вимоги банку задоволені (а.с73-75).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2014 року судові рішення скасовані та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.131-133).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2014 року в задоволені позовних вимог банку - відмовлено (а.с.144-145).

В апеляційній скарзі (а.с.146-149) ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки:

- позиція суду щодо обчислення строку позовної дати починається з дати зазначеної на платіжній картці є необґрунтованим в силу того, що карта є лише засобом отримання і перерахування коштів, а строк її дії не припиняє строку дії договору;

- строк дії договору та строк дії картки не є однаковими;

- суд не взяв до уваги п.9.12. «Умов та правил надання банківських послуг», згідно яких якщо жодна зі сторін не заявляє про припинення строку, він автоматично пролонгується на такий же термін, що передбачено в ч.3 ст.205 ЦК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2007 року між сторонами укладений договір (а.с.9-10) шляхом звернення відповідача до банку з заявою та надання відповідачу кредитної картки «МЕТРО» з кредитним лімітом в сумі 1250,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % щомісячно на суму залишку заборгованості відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с.11-17).

Згідно з розрахунком банку заборгованість відповідача станом на 20.09.2013 року становить 5.070,69 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1.146,35 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3.206,69 грн., а також штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 217,65 гривень (а.с.6-8).

Відповідно до п.5.4. Роздіду II «Умов та правил надання банківських послуг» строк погашення кредиту за платіжними картками: процентів - щомісячно за попередній місяць, а кредиту у повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (а.с.11-17).

За висновками Верховного Суду України про застосування ст.257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними в постанові від 19.03.2014 року № 6-14цс14, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки.

Як встановлено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2014 року у цій справі, дія картки закінчилась 31.12.2008 року (а.с.133).

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до цього строк позовної давності для подання позову спливає 31.12.2011 року.

Згідно ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З розрахунку банку про розмір заборгованості відповідача станом на 20.09.2013 року у сумі 5.070,69 грн. вбачається, що останній платіж з погашення відсотків здійснено відповідачем 17.09.2008 року, останній платіж з погашення залишку боргу за кредитом здійснений відповідачем 02.03.2010 року та з 30.03.2010 року залишок боргу за кредитом є незмінним у сумі 1.146,35 грн. (а.с.7).

Отже новий перебіг строку позовної давності починається з 30.03.2010 року.

З огляду на це право на звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з кредиту наявне у банку на протязі трьох років з 31 березня 2010 року та спливає 31 березня 2013 року.

Банк звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 у жовтні 2013 року (а.с.2-5), тобто з пропуском строку позовної давності.

Згідно з заявою від 13.08.2014 року відповідач просила застосувати до позовних вимог банку строк позовної давності (а.с.137-139).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно з ч.1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Тому відсутні підстави для задоволення позову про стягнення боргу, відсотків та неустойки у формі штрафу на залишок кредиту, щодо якого сплив строк позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо пролонгації дії кредитної картки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за висновком Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі, викладеним в ухвалі від 18.06.2014 року, встановлено, що дія картки закінчилась 31.12.2008 року (а.с.133).

Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: