Вирок № 40715220, 23.09.2014, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Справа № 416/3934/2012

Номер провадження 1/213/4/14

В И Р О К

Іменем України

23 вересня 2014 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді- Соловйової Л.Я.,

при секретареві- Іващенко Н.О.,

за участю прокурорів: Кіковка С.С., Ганського В.В., Кондратенко І.М., Кондратенко Т.С.,

захисника- ОСОБА_14,

-потерпілого: ОСОБА_1, він же цивільний позивач та законний представник цивільних позивачів: ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

-представника потерпілого ОСОБА_1-ОСОБА_4, вона ж представник цивільних позивачів,

-потерпілого, він же цивільний позивач- ОСОБА_22, його представника- ОСОБА_23,

-потерпілої ОСОБА_5, вона ж цивільний позивач;

-представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_5- ОСОБА_6,

-потерпілої ОСОБА_7, вона ж цивільний позивач, представника потерпілої та цивільного позивача- ОСОБА_6,

-представника цивільного відповідача: Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги- Сахненко О.А.,

обвинуваченого- ОСОБА_8, він же цивільний відповідач,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м.Кривому Розі кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Седліще Влодавського району Люблінської області, громадянина

України, українця, освіта: професійно-технічна, вдівця, пенсіонера, не працюючого,

учасника війни, в бойових діях участі не приймав, мешкає та зареєстрований:

АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2012 року, приблизно об 11 годині 55 хвилин, підсудний ОСОБА_8, керуючи на підставі довіреності технічно справним автомобілем «ВАЗ 21011», реєстраційний номер - НОМЕР_1, що належить згідно технічного паспорта НОМЕР_2 ОСОБА_9, здійснював рух по проїжджій частині вул. Салютна, м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, зі сторони смт. Широке в напрямку ж/м Інгулець. На шляху прямування, в районі водонасосної станції ж/м Інгулець, розташованої за адресою вул. Желтонога, буд. 16, що на території Інгулецького району м.Кривого Рогу, водій ОСОБА_8 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, і проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість руху на засніженому, і відповідно слизькому дорожньому покритті, внаслідок чого втратив можливість контролювати рух свого автомобіля і допустив виїзд його на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення правою бічною поверхнею його автомобіля з передньою частиною, що рухається в зустрічному напрямку, автомобіля «ГАЗ 3307 КО-413», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_10, чим ОСОБА_8 в результаті необережних дій, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б) і 12.1 Правил дорожнього руху України, які свідчать: п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3 (б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 12.1 «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», що знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даного дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання ОСОБА_8 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої: пасажиру автомобіля «ВАЗ 21011» ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: переломів лівої ключиці, 1-2 ребер зліва з пошкодженням тканини легені, компресійного перелому 2-го поперекового хребця, перелому гілки лонної кістки; розриву печінки, гематоми і мілких надривів тканини підшлункової залози, гематоми брижі тонкої кишки, які в своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 46-Е від 18.04-21.04.2012 року;

- пасажиру автомобіля «ВАЗ 21011» ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої плечової кістки в середній третині; множинних двосторонніх переломів ребер по заднім лініях, з пошкодженням уламками реберної плеври і тканини легенів, розривів міжреберних проміжків, часткового відшаровування м'яких тканин спини від хребта і ребер. Повного розриву хребта в грудному відділі. Розриву лівого купола діафрагми, через який, в плевральну порожнину зміщені шлунок і петлі кишечника; горизонтального переривчастого смугастого синця передньої черевної стінки над лоном і, відповідно йому, просякуючий крововилив у м'які тканини. Перелому гілок правої лонної і сідничних кісток, просякуючий крововилив у тазову клітковину; часткового відшаровування сечового міхура і м'яких тканин в ділянці перелому. Розтрощення та численних розривів тканини печінки, крововиливу в печінково-діафрагмальну зв'язку. Розтрощення селезінки. Відриву кореня брижі тонкого кишечника та численних розривів брижі. Крововиливу поза черевну і ниркову клітковину. Відриву правої нирки, розриву тканин обох нирок. Неповного напівциркулярного розриву черевного відділу аорти. Крововиливи під капсулу і в тканину підшлункової залози; синців і саден правої нижньої кінцівки; блідості шкіри, слизових оболонок і трупних плям; близько 2,7 л. рідкої крові та згортків у черевній і плевральних порожнинах; недокрів'я внутрішніх органів; рідкого стану крові; блідо-червоних плямистих крововиливів під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Мінакова), які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і даному випадку спричинили смерть, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 10-Е від 31.01-02.02 .2012 року. Між виявленими ушкодженнями та смертю потерпілої є прямий причинно-наслідковий зв»язок;

- пасажиру автомобіля «ВАЗ 21011» ОСОБА_12 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: блідо-червоного невиразного крововиливу у м'які тканини лівої тім'яно-потиличної області голови; плямистого блідо-червоного субарахноїдального крововиливу лобних частин головного мозку; числених двобічних переломів ребер по заднім анатомічним лініям, з пошкодженням уламками тканини легенів; неповного поздовжнього розриву 6-го міжреберного проміжку зліва. Напівциркулярного розриву нисхідного відділу аорти та просякуючого крововиливу в клітковину середостіння. Крововиливу в прикореневу ділянку легенів; числених розривів селезінки по зовнішній поверхні; просякуючого крововиливу у поза черевну клітковину і клітковину правої нирки; надривів тканини правої нирки у кореня; поверхневої дрібної різаної ранки тилу правої кисті; синців правого плеча, обох стегон по внутрішній поверхні; блідості шкіри, слизових оболонок і трупних плям; близько 1,7 л. рідкої крові в плевральних порожнинах (більшість ліворуч), невеликої кількості крові в черевній порожнині. Недокрів'я внутрішніх органів; рідкого стану крові; блідо-червоних плямистих крововиливів під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Мінакова), які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і даному випадку спричинили смерть, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 11-Е від 31.01-02.02.2012 року. Між виявленими ушкодженнями та смертю потерпілої є прямий причинно-наслідковий зв»язок;

- пасажиру автомобіля «ВАЗ 21011» ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забійної рани потиличної області голови. Закритої травми грудей і живота; правобічного гемотораксу, гемоперитонеума; розриву і розтрощення селезінки, численних розривів печінки, позачеревної гематоми. Геморагічного шоку; забійної рани потиличної області голови та, відповідно їй, вогнищевого крововиливу у м»які тканини; синців правої половини обличчя; синців: правого плеча, передпліччя, обох кистів; спини, правої поперекової області та ділянки правого крила таза, правого стегна та гомілки, обох стоп. Числених переломів ребер справа по різним анатомічним лініям. Забію тканини правої легені. Крововиливу у заднє середостіння вздовж грудного відділу аорти. Крововиливу в зв'язковий апарат внутрішніх органів. Поширенного крововиливу у правий купол діафрагми. Числених тріщин і розривів тканини печінки. Крововиливу в жирову клітковину правої нирки; вираженого недокрів'я внутрішніх органів; рідкого стану крові; плямистих блідо-червоних крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця (плями Мінакова), які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і даному випадку спричинили смерть, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 12-Е від 31.01-02.02 .2012 року. Між виявленими ушкодженнями та смертю потерпілої є прямий причинно-наслідковий зв»язок.

Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 3 ст. 286 КК України не визнає в повному обсязі, у скоєному не розкаявся. При цьому пояснив, що з 12.01.2012 року він працював на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель, споруд та обладнання Карпівської амбулаторії Широківського центру первинної медико-санітарної допомоги». В подальшому був переведений двірником. Водієм Карпівської амбулаторії він не працював. Поїхати в Широківську ЦРЛ по робочих справах йому запропонувала ОСОБА_13. На прохання останньої він погодився та на автомобілі «ВАЗ 21011», реєстраційний номер № НОМЕР_1, яким розпоряджався на підставі довіреності, він вранці 20 січня 2012 року повіз із с.Карпівка в смт.Широке, а саме в Широківську ЦРЛ працівників Карпівської амбулаторії: ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Приблизно в обідній час зібралися їхати назад в с.Карпівку і до них приєдналася працівник Карпівської амбулаторії ОСОБА_11. На зворотньому шляху він перевозив чотирьох пасажирів. На автомобілі була встановлена ??«літня гума», на «зимову гуму» не встиг замінити. Проїжджа частина дороги була слизька, йшов сніг, щітки склоочисника були включені весь час, швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21011» була невеликою, менше 30 км/год.. Керуючи вказаним автомобілем по вул. Салютній у м. Кривому Розі з боку смт. Широке в напрямку ж / м Інгулець під час руху - він позаду автомобіля побачив маршрутне таксі, яке мигало фарами уступити дорогу, номер маршрутного таксі він не запам»ятав. Для того, щоб уступити дорогу автомобілю маршрутного таксі- він з»їхав по ходу руху свого автомобіля на узбіччя дороги та пропустив вказаний автомобіль. На автомобілі «ВАЗ -21011», яким він керував- продовжив рух обома колесами правої сторони автомобіля по узбіччю дороги, проїхав так приблизно 45 метрів. Потім побачив автомобіль, який його почав обганяти і відчув поштовх в задню ліву сторону свого автомобіля. Більше він нічого не пам'ятає, як він опинився на зустрічній смузі він не знає. Автомобіль «ГАЗ 3307 КО-413», який рухався в зустрічному напрямку він не бачив. У всіх потерпілих просить вибачення, вимоги потерпілих по цивільних позовах спочатку судового засідання визнавав у повному обсязі, а в подальшому пояснив, що визнає їх частково, розмір завданих матеріальних збитків та завданої моральної шкоди просить визначити йому вироком суду. Також пояснив, що через деякий час після дорожньо-транспортної пригоди, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та зізнався в тім, що це він своїм автомобілем штовхнув на дорозі його автомобіль «ВАЗ 21011» під автомобіль «ГАЗ 3307». Вказаний чоловік сказав, що він ОСОБА_8 в ДТП не винуватий, що винуватий сам чоловік, який телефонував. Однак, цей чоловік не назвався хто він такий, номер мобільного телефону даного чоловіка він не пам»ятає, а тому вказати суду його не може. Просить врахувати все вищевикладене, міру покарання призначити на розсуд суду.

Однак, при невизнанні своєї вини підсудним ОСОБА_8, вина останього повністю підтверджується показаннями потерпілих, представників потерпілих, показаннями свідків, а також письмовими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що її колега ОСОБА_13 домовилася з співробітником їх амбулаторії ОСОБА_8 про те, щоб 20.01.2012 року вони спільно на його автомобілі поїхали в Широківську ЦРЛ по робочих справах. При цьому, ОСОБА_8 також необхідно було їхати в Широківську ЦРЛ написати якусь заяву, тому він погодився. 20.01.2012 року, вранці ОСОБА_8, вона, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на автомобілі ОСОБА_8 «ВАЗ 2101», виїхали в смт. Широке. Після того, як вирішили всі справи, приблизно в 11 годин, як виїжджали назад в с.Карпівку, до них приєдналася ОСОБА_11, яка працює в їх Карповській амбулаторії медсестрою. Вона сиділа на задньому сидінні за водієм, посередині сиділа ОСОБА_11, а праворуч ОСОБА_12 На передньому пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_13. ОСОБА_8 вів автомобіль повільно, але з якою швидкістю саме вони їхали, вона вказати не може, так як не стежила за цим. Так само вона не може вказати, як ОСОБА_8 вів автомобіль щодо меж проїжджої частини. Сам момент ДТП вона не пам'ятає. Вона також пояснила, що підтверджує показання, які давала на досудовому слідстві в якості потерпілої, з яких слідує, що запам»яталося як назустріч автомобілю під керуванням ОСОБА_8 рухався якийсь вантажний автомобіль. Як саме сталося зіткнення і які були погодні умови на момент ДТП вона не пам'ятає. Покарання підсудному просила призначити на розсуд суду.

Також пояснила, що під час ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, які призвели до встановлення їй другої групи інвалідності. Викладені в цивільному позові вимоги вона підтримує. Пояснила, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень їй довелось лікуватися. На лікування витратила - 12 450 гривень. Оскільки нещасний випадок, що стався з нею, пов»язаний з виробництвом, тому витрати в розмірі - 7678 гривень 01 коп. повинен сплатити фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі, де знаходяться відомості з лікувальних закладів про понесені витрати. Але витрати на лікування, що становлять 4772 грн.57 коп. не підлягають компенсації з боку Фонду.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 була застрахована в Страховій групі «ТАС» Нікопольська філія згідно полісу №АА/4473676 зі строком дії з 20.05.2011 по 19.05.2012 року . Ліміт відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) 100 000 грн.; за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 50 000 грн.

В зв»язку з ушкодженням здоров»я ОСОБА_5 вказує, що зазнала моральних страждань, що виразилися у фізичних болях. Перенесла тяжку операцію, було проведено численні процедури обстеження. До цього часу вона не одужала. Висновком МСЕК їй встановлена друга група інвалідності, протипоказана праця в умовах звичайного виробництва. Після ДТП кілька разів проходила лікування в умовах стаціонару. Її звичний спосіб життя змінився. Після отриманих тілесних ушкоджень, їй важко стало виховувати сина: інваліда віком до 18 років, ОСОБА_15- ІНФОРМАЦІЯ_3. Їй стало складніше доглядати за будинком, вести домашнє господарство, відчуває дискомфорт, постійно відчуває біль, не може вільно рухатися. Свої моральні страждання оцінює в розмірі 50000 гривень. Просить задовольнити цивільний позов (т.2 а.с.253-254) та стягнути з цивільного відповідача Акціонерного товариства Страхової групи «ТАС» на її користь 4772 гривні 57 коп. матеріальну шкоду пов»язану з витратами на її лікування та 5000 гривень моральну шкоду в порядку ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також стягнути з підсудного ОСОБА_8 на її користь 45 000 гривень моральної шкоди у зв»язку з ушкодженням здоров»я.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є донькою ОСОБА_13, яка була травмована в результаті ДТП, що відбулося 20.01.2012 року по вул.Салютна м.Кривого Рогу. Про те, що її мати ОСОБА_13 знаходиться в реанімаційному відділенні міської лікарні №17 м.Кривого Рогу - їй по мобільному телефону повідомила ОСОБА_18, яка є сестрою її матері. Потім ОСОБА_18 зателефонувала і повідомила, що її мати померла. Очевидцем події ДТП вона не була. Їй відомо, що її мати разом з колегами по роботі їхала на автомобілі «ВАЗ 21011» під керуванням ОСОБА_8 в с.Карпівку із смт.Широке. По дорозі автомобіль занесло на зустрічну полосу руху, де автомобіль «ВАЗ 21011» зіткнувся з вантажним автомобілем «ГАЗ», який рухався на зустріч. Покарання підсудному ОСОБА_8 просила призначити на думку суду.

Також пояснила, що на поховання її матері було витрачено: 3590 гривень на придбання необхідних для поховання речей в бюро ритуальних послуг; за надгробний пам»ятник та його встановлення затрачено 28590 гривень. Крім того, на організацію поминального обіду було витрачено 2320 гривень 55 коп.. Моральну шкоду оцінює в розмірі 100000 гривень, оскільки вона втратила близьку людину-матір, це для неї є великим горем та страждає до цього часу з приводу втрати матері. Вона з сестрою та матір»ю проживали спільно, мати займалась їх вихованням, давала поради, утримувала господарство. Але після смерті матері, змінився її спосіб життя і душевний біль не можливо вгамувати. Просить задовольнити її уточнений позов (т.4 а.с.197-199) та стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_8 на її користь 2320 гривень 55 коп. матеріальну шкоду, пов»язану з витратами на організацію поминального обіду, а також стягнути на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 97450 гривень; стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне на її користь матеріальну шкоду в сумі 32180 гривень, яка складається з витрат на поховання та 2550 гривень відшкодування моральної шкоди в порядку ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник потерпілих: ОСОБА_7 і ОСОБА_5- ОСОБА_6, в судовому засіданні просила призначити підсудному покарання на думку суду, цивільні позови ОСОБА_7 і ОСОБА_5 підтримує в повному обсязі. Вважає вимоги обґрунтованими. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі частково відшкодував ОСОБА_5 витрати пов»язані з лікуванням в сумі 7678 гривень 01 коп., решту витрат в сумі 4772 гривні 57 коп. (в тому числі:3972 грн. 57 коп. витрати на лікування за квитанціями і 800 гривень витрати за медичне обстеження згідно квитанцій)- вказаний фонд не відшкодував. Потерпіла ОСОБА_5 внаслідок ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження та через які останній була встановлена друга група інвалідності з 16 травня 2012 року, а також встановлено 70% втрати професійної працездатності. Все пов»язано з трудовим каліцтвом. Було складено акт про нещасний випадок від 20.01.2012 року. ОСОБА_8 ніякої допомоги потерпілим не надавав, оскільки не визнає себе винним у скоєнні злочину. Після поховання ОСОБА_13, в подальшому на проведення поминальних обідів, які не відносяться до витрат на поховання - було витрачено 2320 гривень 55 коп., вважає, що ці витрати підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13. Просить суд задовольнити вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заявлені у позовах.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він являється чоловіком ОСОБА_12, яка була травмована та померла під час ДТП, що сталося 20 січня 2012 року. Його дружина разом з іншими колегами по роботі, їхала на автомобілі «ВАЗ 21011» під керуванням ОСОБА_8 в с.Карпівку із смт.Широке, де в ЦРЛ здавати звіт по роботі. В районі водонасосної станції ж/м «Інгулець» автомобіль «ВАЗ 21011» занесло на слизькій дорозі, при цьому автомобіль виїхав на полосу зустрічного руху, де зіткнувся з вантажним автомобілем «ГАЗ», який рухався в зустрічному напрямку. Його дружина загинула на місці ДТП. Було проведено комісією розслідування групового нещасного випадку. Внаслідок ДТП він втратив дружину та матір для своїх двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Загибель дружини, матері завдала їм не виліковного душевного болю, перенесли сильний емоційний стрес та душевні страждання, передчасна смерть завдає їм душевних мук, діти до цього часу плачуть. Він як цивільний позивач та законний представник неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3- просить задовольнити змінені та доповнені цивільні позови (т.4 а.с.174-176), (т.4 а.с.182-183). Стягнути з Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ОСОБА_1 та на користь неповнолітніх дітей по 500000 гривень кожному, а всього 1500000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.

Також у позові від 19.03.2014 року, який в судовому засіданні підтримав, ОСОБА_1 зазначив, що він звертався до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з приводу відшкодування заподіяної йому майнової шкоди- витрат на поховання на загальну суму 16267 гривень, яка складається з витрат на ритуальні послуги в сумі 5897 гривень, поминального обіду в сумі 2700 гривень та 7670 гривень- вартість надгробку. Але Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» безпідставно відмовило здійснювати страхове відшкодування завданої шкоди. Тому ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди в сумі 16267 гривень, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на його користь суму 12317 гривень; стягнути з ОСОБА_8 на його користь суму 3950 гривень. Просив призначити підсудному покарання на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_1- ОСОБА_4, вона ж представник цивільних позивачів- в судовому засіданні пояснила, що просить суд призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі. Змінені та доповнені цивільні позови від 19.03.2014 року (а.с.174-176 т.4) та від 19.03.2014 року (а.с.182-183 т.4) вона підтримує повністю та просить їх задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_1 та неповнолітні діти останнього дуже страждають з приводу смерті ОСОБА_12, це є непоправна для них втрата. Роботодавець Комунальний заклад «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» завдавший шкоду з приводу смерті працівника ОСОБА_12, під час виконання своїх трудових обов»язків ОСОБА_8 та ОСОБА_21 відповідно до п.6 акту форми Н-5- повинен нести безпосередню відповідальність за завдану моральну шкоду згідно ст.13 ч.1, 3 Закону України «Про охорону праці», ст.153 Кодексу законів про працю, ст. 1167, ч.2 ст.1168, ч.1 ст.1172 ЦК України. Просить стягнути з Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ОСОБА_1 (чоловіка) та на користь неповнолітніх дітей по 500000 гривень кожному, а всього 1500000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Також стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди- 12317 гривень; стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди - 3950 гривень.

Потерпілий ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він являвся чоловіком ОСОБА_11, яка 20.01.2012 року була смертельно травмована в результаті ДТП, що сталося по вул.Салютна в м.Кривий Ріг. Його дружина працювала молодшою медичною сестрою в Карпівській амбулаторії. Очевидцем подій ДТП він не був, але приїхав на місце ДТП пізніше. В його присутності про автомобіль, який начебто штовхнув при обгоні автомобіль, яким керував ОСОБА_8 - ніхто нічого не говорив. Якби штовхнули автомобіль «ВАЗ 21011», то залишилися якісь сліди на автомобілі «ВАЗ 21011» та на дорозі. Йому відомо, що дружина разом із своїми колегами по роботі їхала на автомобілі «ВАЗ 21011» під керуванням ОСОБА_8 в с.Карпівку із смт.Широке, де в центральній районній лікарні здавали звіт по роботі. Йому відомо, що автомобіль «ВАЗ 21011» на дорозі занесло, при цьому він виїхав на зустрічну полосу руху, де зіткнувся з вантажним автомобілем, який рухався у зустрічному напрямку. Після смерті дружини на його утриманні залишилося двоє повнолітніх дітей- студентів. Міру покарання ОСОБА_8 просив призначити на думку суду. Також пояснив, що в результаті смерті дружини, ним було витрачено: 2612 гривень на придбання необхідних для поховання речей в бюро ритуальних послуг; на організацію поминального обіду-2700 гривень; надгробний пам»ятник та його встановлення коштувало- 4940 гривень; витрати на дослідження трупа померлої, які сплачені на користь Широківського відділення ОКЗ «Бюро СМЕ» в сумі 986 гривень 54 коп., а всього- 11238 гривень 54 коп.. Моральні страждання оцінює в розмірі 100000 гривень. Разом із дружиною він був щасливий у шлюбі, виховували та навчали двох дітей, він та діти залишилися без підтримки дружини та материнської любові. Він відчуває великий біль та сильний емоційний стрес в зв»язку із втратою близької людини. Просить уточнений цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_8 на його користь 2700 гривень матеріальної шкоди, пов»язаної з витратами на організацію поминального обіду та 97450 гривень завданої моральної шкоди в зв»язку зі смертю дружини. Крім цього, стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 8538 гривень 54 коп., яка складається з витрат на поховання та 2550 гривень відшкодування моральної шкоди, так як було здійснено обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а саме автомобіля, яким керував ОСОБА_8.

Представник потерпілого ОСОБА_22-ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що при призначенні підсудному покарання вона покладається на думку суду, уточнений цивільний позов ОСОБА_22 підтримує повністю та просить задовольнити в повному обсязі. Втрата близької людини є непоправною і це завдає великих страждань та переживань.

Із показань свідка ОСОБА_10 наданих в судовому засіданні слідує, що показання які він давав на досудовому слідстві він підтримує. При цьому пояснив, що 20 січня 2012 року, керуючи автомобілем «ГАЗ 3307 КО-413», реєстраційний номер НОМЕР_3 він рухався по вул. Салютній у м Кривому Розі з боку вул. Каткова в напрямок смт. Широке, автомобіль був завантажений сміттям, загальною вагою 800 кг.. В салоні автомобіля знаходився пасажир - ОСОБА_25. Проїжджа частина дороги була покрита снігом, дорожня розмітка не проглядалася, дорожнє покриття слизьке. Автомобіль вів ближче до правого краю проїзної частини - приблизно на відстані 0, 2 метра від правого краю проїзної частини, швидкість автомобіля становила приблизно 40 км / год.. Під час руху він не відволікався від керування автомобілем, по мобільному телефону не говорив. В 11 годин 55 хвилин став під'їжджати до заокруглення дороги вправо, приблизно за 50 метрів він виявив, що в зустрічному напрямку по своїй смузі для руху, рухається автомобіль «ВАЗ-21011» жовтого кольору зі швидкістю, приблизно 40 км / год. Даний автомобіль приблизно за 10 метрів до нього несподівано розвернуло проти годинникової стрілки з одночасним занесенням на його смугу руху. Він, не змінюючи напрямок руху, відразу ж застосував гальмування. Так, в бічному заносі автомобіля «ВАЗ-21011» і відбулося зіткнення його правої бічної поверхні з передньою частиною автомобіля «ГАЗ-3307», який в свою чергу від удару частково розвернувся за годинниковою стрілкою. Після повної зупинки автомобілів, він вийшов з кабіни і підійшов до автомобіля «ВАЗ 21011», який частково знаходився за межами проїжджої частини. В легковому автомобілі перебувало п'ять осіб - чотири жінки і один чоловік-водій. З мобільного телефону він викликав швидку медичну допомогу. Потім він небагато, близько 1 метра від'їхав назад заднім ходом, так як передня частина його автомобіля була щільно притиснута до правої бічної частини автомобіля «ВАЗ» і він не мав доступу до автомобіля, щоб допомогти постраждалим. Після цього, він та ОСОБА_25 вийшли з автомобіля. Він намагався відкрити водійські двері автомобіля «ВАЗ 21011», щоб витягнути водія, але у нього нічого не виходило через деформацію кузова автомобіля. В цей час повз проїжджав автомобіль газової аварійної служби, співробітники якої зупинилися і допомогли з допомогою інструменту відкрити водійські двері і витягти водія. Жінки, які сиділи на задньому сидінні праворуч і на передньому сидінні загинули на місці ДТП, а решту людей забрали, приїхавши на місце події, автомобілі швидкої допомоги. Ніякі інші транспортні засоби до моменту, який передував події ДТП в зустрічному напрямку не проїздили, і в сам момент події ДТП - інших транспортних засобів не було.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні дав суду аналогічні показання, показанням свідка ОСОБА_26. Також пояснив, що інших транспортних засобів, які б їхали в зустрічному напрямку перед подією ДТП та в момент події ДТП - на дорозі не було. Лише після ДТП, приблизно через шість хвилин проїздив автомобіль газової аварійної служби, співробітники якої зупинилися і допомогли з допомогою інструменту відкрити водійські двері і витягти водія автомобіля «ВАЗ 21011».

Із показань свідка ОСОБА_27 оголошених в судовому засіданні, слідує, що 20.01.2012 року приблизно в 11 годин 55 хв. він на велосипеді їхав по вул. Салютній м. Кривого Рогу зі сторони смт. Широке в напрямку ж/м «Інгулець». На вулиці йшов сніг, проїжджа частина дороги була покрита снігом, дорожняя розмітка не проглядалась і було слизько. В якийсь момент йому назустріч проїхав автомобіль-смітєперевізник. Швидкість його була невеликою, приблизно 40 км/год.. Він проїхав приблизно 100 м. після роз»їзду з вказаним вантажним автомобілем та позаду себе почув звук удару. Повернувшись, він побачив, що зіткнулися два автомобілі, а саме вище вказаний автомобіль- смітєперевізник і «ВАЗ» жовтого кольору. Автомобіль «ВАЗ» знаходився частково за межами проїжджої частини і стояв біля придорожнього дерева, а автомобіль- смітєперевізник стояв поперек проїжджої частини біля автомобіля «ВАЗ». Він повернувся на місце ДТП і побачив, що із автомобіля- смітєперевізника вийшли два чоловіки, які намагались відкрити двері водія легкового автомобіля. В автомобілі «ВАЗ» знаходилось п»ятеро людей, а саме: чотири жінки -пасажири і чоловік-водій, який був у свідомості. Дві жінки померли на місті події, а двох інших жінок і водія забрали в лікарню автомобілі швидкої допомоги. Як саме і з якої причини відбулося зіткнення транспортних засобів- він не знає, так як не бачив моменту зіткнення, тому вказати механізм ДТП він не може. В районі місця зіткнення автомобілів «ГАЗ» і «ВАЗ» ніяких інших транспортних засобів в момент зіткнення автомобілів і в момент який передував події ДТП ні в попутному, а ні в зустрічному йому напрямку- не було.

Представник цивільного відповідача: комунального закладу «Широківського центру первинної медико-санітарної допомоги»- Сахненко О.А. в судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з відповідача 1500000 гривень моральної шкоди- не визнав, вважає його незаконним і не обгрунтованим. При цьому зазначив, що підтримує письмові заперечення та пояснив, що ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах з КЗ "Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги" як робітник .

За правилами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.

Робоче місце ОСОБА_8 знаходилося на території Карпівської амбулаторії і його обов'язки полягали в прибиранні території, а не в управлінні транспортними засобами (в тому числі і особистим) за межами амбулаторії у робочий час.

В порушення Правил трудового розпорядку ОСОБА_8 самовільно не прибув на своє робоче місце і в проміжок часу з 8 годин 00 хвилин і як мінімум до 11 годин 55 хвилин (часу здійснення ДТП), 20.01.2012 року не виконував своїх службових обов"язків.

В посадовій інструкції завідуючого амбулаторією відсутні відомості щодо зобов"язання здійснювати інструктаж працівників закладу щодо використання ними транспортних засобів приватної форми власності. Згідно Акту розслідування групового нещасного випадку, затвердженого 21.02.2012 року (форми Н-5), стосовно ОСОБА_8 зазначено, що за 8 днів своєї роботи він пройшов і первинний - 11.01.2012 р. і вторинний - 12.01.2012 p. інструктаж. Час проходження повторного інструктажу у нього на той час не настав.

Ні ОСОБА_8, ні інші працівники не попередили свого керівника щодо поїздки до с.м.т. Широке у службових справах, а попередили про це фельдшера амбулаторії ОСОБА_31.

На час виїзду працівників амбулаторії до с.м.т. Широке лікар ОСОБА_21 здійснював супроводження хворої ургентної дитини до іншого лікувального закладу на службовому (легковому) транспорті амбулаторії і фізично не мав можливості якимось чином перешкодити ОСОБА_8 виїхати з іншими працівниками амбулаторії до с.м.т. Широке. Будь-які порушення зі сторони завідуючого амбулаторією ОСОБА_21 не знаходяться у причинному зв'язку з даним ДТП і наступившими наслідками - загибеллю людей, в тому числі і потерпілої ОСОБА_12.

Відповідач зазначає, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв"язку з виконанням трудових (службових) обов"язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Окрім цього, зазначив, що ОСОБА_8 як власник джерела підвищеної небезпеки може нести відповідальність за спричинену шкоду, а Комунальний заклад «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» не мав і не має жодного відношення до даної частини власності свого співробітника. В задоволенні цивільного позову - представник відповідача просив суд відмовити в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача: Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) для надання пояснень в судове засідання не явився. До суду надійшли письмові заперечення проти позовів (т.5), в яких зазначено, що позовні вимоги: позивачів ОСОБА_7 і ОСОБА_22 не обґрунтовані. Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (приватне) уклало Поліс №АА/4473676, за яким об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, як законного користувача транспортним засобом ВАЗ-21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, за шкоду яка може бути заподіяна життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації цього транспортного засобу. Поліс №АА/4473676 був укладений на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Згідно ч. 5 ст. 27 Закону витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати. Щодо витрат позивача - ОСОБА_7, зазначає, що її витрати на поховання в результаті ДТП склали 32180 грн., але витрати на суму 28590 грн. згідно рахунку №71 від 08.09.2012року не можуть бути визнанні AT "СГ "ТАС" (приватне), так як рахунок не є фінансовим документом, який підтверджує сплату коштів згідно вимог Податкового кодексу України. Щодо витрат на поховання на суму 3590 грн., то вони підтверджені належним фінансовим документом - а саме: накладною.

Щодо витрат Позивача - ОСОБА_22, зазначено, що заявлені витрати всупереч ч. 5 ст. 27 вищевказаного Закону не підтверджені жодним фінансовим документом, тому не можуть бути визнанні AT "СГ "ТАС" (приватне).

Стосовно моральної шкоди відповідач у запереченнях зазначив, що згідно ч.2 II Прикінцевих та перехідних положень норми Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом (тобто максимальний ліміт щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550,00 грн.).

Так як Поліс був укладений до набрання чинності змін у ст. 9 Закону, тобто до 05.11.2012 року, то згідно ч. 3 ст. 22 Закону страхова компанія відшкодовує кожному потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому, страхова компанія відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (тобто 2550,00 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

В разі встановлення обов"язку відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач зазначає, що страхова компанія на підставі Закону та Полісу відшкодовує моральну шкоду потерпілому, яка полягає: або у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, але не більш 2550,00 грн.. А моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна та пов'язані з цим додаткові витрати - або у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, повинна відшкодувати винна в ДТП особа.

Що стосується вимог позивачів: ОСОБА_5 та ОСОБА_1, то відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні вимог (т.4 а.с.179-180). Свої заперечення обґрунтовував тим, що згідно ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.

Відповідно до ст. 24 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

В позовній заяві ОСОБА_5 зазначено, що її витрати на лікування в результаті ДТП склали 4772,57 грн.. Згідно розрахунку витрат на лікування AT "СГ "ТАС" (приватне) сума медичних витрат, які підтверджені документально медичним закладом згідно ч. З ст. 24 Закону, становить 800,00 грн.. Витрати ОСОБА_5 на загальну суму 3972,57 грн. не можуть бути визнанні AT "СГ "ТАС" (приватне), так як відсутні в лікарських призначеннях та витрати не підтверджені документально медичним закладом згідно п. 24.3 ст. 24 Закону.

Витрати Позивача ОСОБА_1 за поминальний обід в розмірі 2700 грн. до витрат на поховання не відносяться згідно чинного законодавства України та не підлягають відшкодуванню Позивачам згідно норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також відповідач АT "СГ "ТАС" (приватне) зазначає, що на підставі норм ст.ст.9, 23, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", умов Полісу відшкодовує наступні витрати на поховання, за умови їх документального підтвердження: відшкодування вартості ритуальних послуг в розмірі 5897,00 грн. та вартість надгробку в розмірі 6420,00 грн. за відрахуванням витрат за вазу гранітну (650,00 грн. ), та підставку для квітів (600,00 грн), так як такі витрати не відносяться до витрат з поховання.

Стосовно завданої моральної шкоди, відповідач зазначив, що страхова компанія відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (тобто 2550,00 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Вина підсудного ОСОБА_8 також підтверджується письмовими доказами кримінальної справи:

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою і фототаблиць до нього від 20.01.2012 року, де зафіксовані: розташування транспортних засобів автомобілів «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 і «ГАЗ 3307 КО-413» реєстраційний номер НОМЕР_3, а також місцезнаходження трупа ОСОБА_12 (1-й том, а.с. 3-76);

- Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, від 20.01.2012 року, згідно якого на автомобілі зафіксовані ушкодження у вигляді деформації: з права на ліво кузова; правої, лівої, середньої стійки по осі; правих, передніх і задніх дверей; крил передніх і задніх; кришки багажника; даху; переднього, заднього стекол, стекла на передній правій і задній дверях, стекло передніх лівих дверей; зірваного з місця переднього правого сидіння (1-й том, а.с. 77-90);

- Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу - автомобіля «ГАЗ 3307 КО-413», реєстраційний номер НОМЕР_3, від 20.01.2012року, згідно якого на автомобілі зафіксовані ушкодження у вигляді: деформації переднього бампера, передніх крил, розбита решітка радіатора, кришка капота деформована, табличка переднього реєстраційного номерного знака деформована; права і ліва фари, протитуманні розбиті. В кузові знаходилося 800 кг. сміття. (1-й том, а.с. 92-102);

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_10 від 05.04.2012 року, в ході якої свідок ОСОБА_10 спростував показання ОСОБА_8 в частині того, що в момент, який передував події ДТП автомобіль під керуванням ОСОБА_8 обганяв невстановлений автомобіль. ОСОБА_8 при цьому пояснював, що не може вказати, легковий чи вантажний автомобіль його обганяв. Окрім цього, ОСОБА_8 зазначив, що йому здалося, що зазначений автомобіль, підрізав його автомобіль (2-й том, а.с. 40-43);

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_25 від 05.04.2012 року, в ході якої свідок ОСОБА_25 спростував показання ОСОБА_8 в частині того, що в момент, який передував події ДТП автомобіль під управлінням ОСОБА_8 обганяв невстановлений автомобіль (2-й том, а.с. 44-47);

- Висновком судово-медичної експертизи № 10-Е від 31.01-02.02.2012 року, згідно якого ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження, які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному випадку призвели до смерті. Давність заподіяння ушкоджень може відповідати 20.01.2012 року. Між виявленими пошкодженнями і смертю є прямий причинно-наслідковий зв'язок (1-й том, а.с. 169-173);

- Висновком судово-медичної експертизи № 11-Е від 31.01-02.02.2012 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_12 заподіяні тілесні ушкодження, які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і даному випадку призвели до смерті. Давність заподіяння ушкоджень може відповідати 20.01.2012 року. Між виявленими пошкодженнями і смертю є прямий причинно-наслідковий зв'язок (1-й том, а.с. 161-165);

- Висновком судово-медичної експертизи № 12-Е від 31.01-02.02.2012 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження, які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і даному випадку призвели до смерті. Давність заподіяння ушкоджень може відповідати 20.01.2012 року. Між виявленими пошкодженнями і смертю є прямий причинно-наслідковий зв'язок (1-й том, а.с. 153-157);

- Висновком судово-медичної експертизи № 46-Е від 18-21.04.2012 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелому лівої ключиці, 1-2 ребер зліва з пошкодженням тканини легені, компресійного перелому 2-го поперекового хребця, перелому гілки лонної кістки; розриву печінки, гематоми і мілких надривів тканини підшлункової залози, гематоми брижі тонкої кишки, які в своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (2-й том, а.с. 73-74);

- Висновком судово-медичної експертизи № 51-Е від 03-07.05.2012 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (2-й том, а.с. 78-80);

- Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-73 від 07.03.2012 року (1-й том а.с. 179-185); висновком судово-автотехнічної експертизи № 70/27-226 від 24.04.2012 року згідно якого: «В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ГАЗ 3307 КО-413», р.номер НОМЕР_3 ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України». «При заданому механізмі події, в діях водія автомобіля «ГАЗ 3307 КО-413», р.номер НОМЕР_3 ОСОБА_10 невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху не вбачається». «При заданих вихідних даних водій автомобіля «ГАЗ 3307 КО-413», р. номер НОМЕР_3 ОСОБА_10 не мав технічну можливість запобігти зіткнення ТЗ своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення». «В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 21011», р. номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України». «При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21011», р. номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил Дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням події розглянутої пригоди». «Технічна можливість запобігти пригоді для водія автомобіля «ВАЗ 21011», р. номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України » (2-й том, а.с. 62-65);

- Висновком № 614 / 615-13 комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 26.07.2013 року, згідно з якою дії водія ОСОБА_8 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням технічного характеру дорожньо-транспортної пригоди, а саме занесенням автомобіля «ВАЗ 21011» з подальшим зіткненням з автомобілем «ГАЗ-3307»; та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності (3-й том, а.с.216-239).

- Встановлено, що згідно наказу КЗ «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 3-к від 12.01.2012 року ОСОБА_8 був прийнятий на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту, будівель, споруд та обладнання на 0,5 ставки (3-й том, а.с.37), згідно наказу № 4-к від 13.01.2012 року був переведений на посаду двірника на 0,5 ставки (3-й том, а.с. 35) та згідно наказу № 53-к-1 від 14.05.2012 року був звільнений з посади двірника з 14.05.2012 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (3-й том, а.с.36).

Із наказу № 3-к від 11.10.2011 року Комунального Закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» (3-й том, а.с.115), слідує, що ОСОБА_11 була з 11.10.2011 року зарахована на посаду молодшої сестри Карпівської амбулаторії загальної практики- сімейної медицини Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» по переводу на 0,5 ставки; ОСОБА_5 зарахована на посаду реєстратора медичного Карпівської амбулаторії по переводу з 11.10.2011 року на 0,5 ставки; ОСОБА_12 зарахована по переводу з 11.10.2011 року на посаду сестри медичної загальної практики -сімейної медицини Карпівської амбулаторії на 0,5 ставки; ОСОБА_13 зарахована по переводу з 11.10.2011 року на посаду сестри медичної загальної практики -сімейної медицини Карпівської амбулаторії на 0,5 ставки.

Встановлено, що власником автомобіля «ВАЗ 21011», р.номер НОМЕР_1 є ОСОБА_9, первинний номерний держ.знак автомобіля зазначено: НОМЕР_4, в подальшому вказаний держ.номер був знятий та зданий в МРЕВ ДАІ 17.12.1987 року (1-й том, а.с.91), ОСОБА_8 має посвідчення водія, відкрита категорія «В» (1-й том, а.с.91) та згідно копії довіреності від 10.01.2007 року, був уповноважений керувати транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1, продавати вказаний автомобіль, а в разі потреби знімати та ставити на облік зазначений автомобіль у МРЕВ ДАІ (2-й том, а.с.104-105).

Згідно копії полісу №АА/4473676, укладеного страховиком Приватним Акціонерним Товариством «Страхова група «ТАС», Нікопольська філія- об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, як користувача транспортним засобом ВАЗ-21011, реєстраційний номер НОМЕР_4, за шкоду яка може бути заподіяна третім особам під час ДТП. Ліміт відповідальності визначено 100000 гривень, за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000 гривень. Строк дії з 20.05.2011року по 19.05.2012 року. По даному полісу забезпечений транспортний засіб ВАЗ 21011, номерний знак якого НОМЕР_4 (2-й том, а.с.106).

Згідно копії акту від 20.02.2012 року, затвердженого 21.02.2012 року про проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 20 січня 2012 року, комісія зазначила, що особами, дії або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є: ОСОБА_8, двірник Комунального Закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги», який під час руху на автомобілі не справився з керуванням та допустив виїзд на зустрічну смугу та зіткнення з вантажним автомобілем, чим порушив п.2.3 «Правил дорожнього руху» та ОСОБА_21, завідувач Карпівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, який не організував адміністративно- господарську діяльність амбулаторії, не забезпечує додержання співробітниками норм і правил з охорони праці, своєчасно не проводить інструктажі з охорони праці для працівників амбулаторії, чим порушив п.п. 2.2, 2.5, 2.22 посадової інструкції завідувача Карпівської амбулаторії (3-й том, а.с.41-48).

При цьому, суд не може взяти до уваги та критично відноситься до пояснень підсудного ОСОБА_8 стосовно того, що в момент, який передував події ДТП -автомобіль під його керуванням - обганяв невстановлений автомобіль і його автомобіль був підрізаний та внаслідок цього сталася дорожньо-транспортна пригода. Зазначені пояснення підсудного не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та повністю спростовуються поясненнями свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_25, оголошеними показаннями свідка ОСОБА_27 та письмовими матеріалами справи, з яких слідує, що ніякі транспортні засоби перед тим, як сталася дорожньо-транспортна пригода -не обганяли автомобіль «ВАЗ 21011», яким керував ОСОБА_8 і в момент зіткнення автомобілів «ВАЗ 21011» та «ГАЗ 3307 КО-413» ніяких інших транспортних засобів не було. Суд розцінює в цій частині показання ОСОБА_8 як такі, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи в їх сукупності приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_8 в пред'явленому йому обвинуваченні, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження, повністю встановлена ??в ході судового слідства і підтверджується показаннями свідків, потерпілих, представників потерпілих, а також письмовими матеріалами кримінальної справи. Дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та загибель кількох людей: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Злочин, скоєний ОСОБА_8, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. ОСОБА_8 раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, є пенсіонером, ветераном війни -учасником війни, участі в бойових діях не брав, має нагороди «Ударника дев'ятою П'ятирічки» і «Переможець соціалістичного змагання 1973 і 1974 року», нагороджений медаллю « 60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» за указом президента В.Ющенко (том 2, а.с. 113-114), має ряд захворювань: ІХС, дифузний кардіосклероз, ГХ ІІ ст., працював на момент вчинення ДТП в Карпівській амбулаторії на посаді двірника, звільнився з роботи з 14.05.2012 року, позитивно характеризувався за місцем роботи, за місцем проживання характеризується позитивно (том 2, а.с. 107-108). Матеріальну та моральну шкоду потерпілим не відшкодовував, вину не визнав, в скоєному не розкаявся. Цивільні позови визнав частково, а вирішення питання щодо задоволеного розміру поклав на думку суду.

Пом'якшувальними провину обставинами суд визнає його похилий вік (на момент постановлення вироку має повних 72 роки), а також те, що являється ветераном війни-учасником війни та має ряд захворювань.

Обставин, які обтяжують покарання - судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, та вважаючи пом»якшуючі покарання обставини виключними і такими, що дають право застосування ст.69 КК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 необхідно обрати покарання, достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами- у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.286 ч.3 КК України з позбавленням права керувати транспортним засобом. Підстав для застосування ОСОБА_8 ст.75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи на думку суду не підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відповідальність юридичної особи настає лише в разі, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода заподіяна ним у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. При цьому, судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_8 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував з Комунальним закладом «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» в трудових відносинах - працював двірником і в його обов'язки не входило виконання обов"язків водія.

Судом також встановлено, що ОСОБА_8 не знаходився в трудових відносинах з Комунальним закладом «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» в якості водія, на момент ДТП керував транспортом, який належить ОСОБА_9, вказаний автомобіль не знаходився на балансі вищевказаного медичного закладу, поїздку, як таку, ОСОБА_8 не погоджував з керівництвом медичного закладу, не поставив керівництво установи до відома про такий від"їзд з місця своєї роботи, не був уповноважений зазначеною установою в особі завідувача або іншої особи на перевезення працівників на своєму чи іншому транспортному засобі, як в день ДТП так і в інші дні, такі дії взагалі не входили в його робочий обов'язок. Отже, встановлено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП, не була пов'язана з виконанням ОСОБА_8 трудових (службових) обов'язків. Суд вважає, що в даному випадку виникли правовідносини, правова природа яких є іншою та не пов"язана з відшкодуванням шкоди юридичною особою, завданою їхнім працівником (двірником) ОСОБА_8 під час виконання ним своїх трудових обов"язків.

Встановлено, що завідувач Карпівською амбулаторією загальної практики сімейної медицини - ОСОБА_21 не являється обвинуваченим по даній кримінальній справі.

Відповідно до ст.28, 51 КПК УКраїни (1960 року), цивільними відповідачами в кримінальній справі є обвинувачені та можуть бути притягнуті батьки, опікуни, піклувальники або інші особи, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.

Встановлено, що Комунальний заклад «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» не несе відповідальності за дії свого робітника ОСОБА_8, який працював двірником та 20.01.2012 року за власним бажанням, без відповідного доручення, перевозив співробітників Карпівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини до с.м.т.Широке у службових справах. Тому, суд вважає, що Комунальний заклад «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» не є належним відповідачем у даній кримінальній справі.

На підставі вищевказаного, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи слід залишити без розгляду, роз"яснивши потерпілим та їх представнику їх право на звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди до вказаного відповідача в цивільно-процесуальному порядку.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 і Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, підлягає частковому задоволенню. На думку суду завдана матеріальна шкода в розмірі 3950 гривень підтверджена документально та підлягає стягненню із ОСОБА_8.

Вимоги, пред'явлені ОСОБА_1 до ПрАТ «??Страхова группа «ТАС» суд вважає не доведеними виходячи з наступного. Відповідно до Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова компанія несе відповідальність за шкоду завдану потерпілому в результаті ДТП за наявності полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановлено, що Приватне Акціонерне Товариство "Страхова група "ТАС" уклало поліс №АА/4473676, за яким об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, за забезпечувальним транспортним засобом ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_4. Однак, ДТП, 20.01.2012 року сталось за участю ОСОБА_8, який керував транспортним засобом ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1. Номерний знак вищевказаного автомобіля ВАЗ 21011 -НОМЕР_4, було вилучено, а отже цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 належним чином не доведена, оскільки вищевказаний страховий поліс не може бути прийнято до уваги як підстава для відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої життю і здоров"ю потерпілих, спричиненої внаслідок ДТП.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає недоведеними вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «??Страхова группа «ТАС» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди в розмірі 12317 грн., а тому цивільний позов в цій частині слід залишити без розгляду з вищевказаних підстав. При цьому, слід роз'яснити ОСОБА_1 та його представнику їх право на подальше звернення до суду для захисту своїх інтересів в порядку цивільного судочинства в разі доведення належності полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/4473676, яким був забезпечений транспортний засіб, за участю якого сталось ДТП.

Цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_22 в частині вимог до Акціонерного товариства ?"Страхова группа «ТАС» (приватне) щодо стягнення матеріальної і моральної шкоди підлягають залишенню без розгляду з вищевказаних підстав, що не позбавляє їх права на подальше звернення до суду з вимогами до вказаного відповідача для захисту своїх інтересів в цивільно-процесуальному порядку.

Цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_22 до ОСОБА_8 в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково. Так, відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовує особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 під час ДТП керував автомобілем ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, його вина в скоєнні ДТП знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз'яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р., із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках потерпілих, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Встановлено, що потерпілим завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю, душевних і психічних стражданнях, яких потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_22 зазнали у зв'язку з втратою рідної людини, а потерпіла ОСОБА_5 у зв"язку з каліцтвом та ушкодженням здоров'я, що призводить до порушення їх звичного способу життя та вимагає додаткових зусиль для його організації.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи ступінь вини ОСОБА_8 в завданні моральної шкоди потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_22, характер та обсяг моральних страждань останніх, тяжкість завданої їм травми, суд вважає, що цивільні позови вказаних потерпілих в частині стягнення із ОСОБА_8 коштів на відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

Таким чином, цивільний позов ОСОБА_7 в частині вимог до ОСОБА_8 щодо стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок смерті матері підлягає частковому задоволенню в розмірі 70 000 грн.; в частині вимог щодо стягнення із ОСОБА_8 2320,55 грн. матеріальної шкоди, пов"язаної з витратами на організацію поминального обіду- підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказані вимоги є обгрунтованими і доведеними, що підтверджується належними доказами в матеріалах справи. В стягненні із ОСОБА_8 іншої частини моральної шкоди - необхідно відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_5 в частині вимог до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином підлягає частковому задоволенню в розмірі 30000 грн. В задоволенні іншої частини моральної шкоди необхідно відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_22 в частині вимог до ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_22 на відшкодування моральної шкоди - 70000 грн. та 2700 грн. на відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з витратами на організацію поминального обіду, оскільки вказані витрати підтверджені доказами, наявними у справі. В стягненні іншої частини моральної шкоди необхідно відмовити.

Підлягають стягненню із ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області витрати пов»язані з залученням експерта і проведенням судової авто- технічної експертизи №70/27-226 від 24.04.2012року в сумі 470 грн.40 коп. та комплексної комісійної судово-автотехнічної та транспортно- трасологічної експертизи № 614//615-13 від 26.07.2013 року на користь держави в сумі 3916 гривень 80 коп..

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960р.) суд,-

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі зазначеної в санкції статті - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_8 обраний запобіжний захід - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального закладу «Широківський центр первинної медико-санітарної допомоги» про відшкодування моральної шкоди, кожному по 500000 грн., а всього 1500000 грн., заподіяної смертю фізичної особи (із змінами і доповненнями) - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 3950 грн.

Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди із Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в сумі 12317 гривень - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, завдану у зв"язку із смертю матері в розмірі 70000 грн., та матеріальну шкоду пов"язану з витратами на організацію поминального обіду в розмірі 2320,55 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення із ОСОБА_8 моральної шкоди - відмовити.

Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 32180 грн. і моральної шкоди в сумі 2550 грн. із Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8, Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану у зв"язку з ушкодженням здоров"я в розмірі 30000 грн.. В іншій частині вимог щодо стягнення із ОСОБА_8 моральної шкоди - відмовити.

Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 4772 грн. 57 коп. і моральної шкоди в сумі 5000 грн. із Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_22 до ОСОБА_8, Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_22 моральну шкоду, завдану у зв"язку із смертю дружини в розмірі 70000 грн., та матеріальну шкоду пов"язану з витратами на організацію поминального обіду в розмірі 2700 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення із ОСОБА_8 моральної шкоди - відмовити.

Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 8538 грн. 54 коп. і моральної шкоди в сумі 2550 грн. із Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) - залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області витрати пов»язані з залученням експерта і проведенням судової авто- технічної експертизи №70/27-226 від 24.04.2012року в сумі 470 грн.40 коп. та комплексної комісійної судово-автотехнічної та транспортно- трасологічної експертизи № 614//615-13 від 26.07.2013 року на користь держави в сумі 3916 гривень 80 коп..

Речові докази по справі: - Автомобіль «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Інгулецького РВ КМУ (т. 1 а.с. 192, 194) - після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8;

- Автомобіль «ГАЗ 3307 КО-413» реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_35, згідно розписок від 09.02.2012 року (том 1, а.с. 230, 231) - після вступу вироку в законну силу повернути власнику (т.1 а.с.103, 105);

- Оглянутий 26.01.2012 року компакт диск з 12 файлами із записом місця дорожньо-транспортної пригоди, а також вилучені частинки лакофарбового покриття жовтого кольору, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи (том 1, а.с. 196, 197) - залишити при кримінальній справі.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Л.Я.Соловйова