Постанова № 40714286, 30.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2013 рокусправа № 2а/0470/7227/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року

у адміністративній справі № 2а/0470/7227/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Валісей» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Дніпропетровська про визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки та щодо висновків викладених у акті № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB фірми «Валісей», -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року задоволено адміністративний позов ТОВ фірми «Валісей», визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки TOB фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та проведення 26.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки TOB фірми «Валісей», та щодо висновків викладених у акті перевірки № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем з підстав неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що документальна позапланова невиїзна перевірка TOB фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року була проведена ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська в період з 22.04.2011 року по 26.04.2011 року, з оформленням за результатами перевірки акту від 26.04.2011 року № 501/233-24232471, за висновками якого, правочини, укладені з контрагентами в силу ч. 1 ст. 203, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України, визнані нікчемними. Також в ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення за лютий 2011 року податкових зобов'язань на загальну суму 3880371 грн. та формування податкового кредиту на загальну суму 3723190 грн. (т.1 а.с.38).

Вирішуючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в акті перевірки висновки податкового органу ґрунтуються на аналізі поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011 року, та інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу щодо звітності позивача і його контрагентів, без урахування первинних документів позивача, оскільки направлений 05.04.2011 року в адресу позивача відповідно до п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України лист щодо надання пояснень та документального підтвердження правомірності декларування показників у податковій звітності з ПДВ за лютий 2011 року (т.1 а.с.87), був повернутий поштою 22.04.2011 року на адресу ДПІ у Ленінському м. Дніпропетровська з відміткою про неможливість його вручення (т.1 а.с.88), при тому, що в розпорядженні податкового органу була адреса місця проживання відповідальної особи позивача за фінансово-господарську діяльність - ОСОБА_1, що підтверджено записом в акті перевірки (т.1 а.с.30).

За наведених обставин, суд першої інстанції визнав, що податковим органом було порушено передбачений пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України порядок призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки TOB фірми «Валісей».

Вирішуючи вимоги позивача в частині протиправності викладених у акті перевірки № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року висновків відповідача про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB фірми «Валісей», суд першої інстанції брав до уваги, що відповідач при включенні до Акту перевірки № 501/233-24232471 від 26.04.2011 висновків про визнання правочинів ТОВ «Валісей» з контрагентами по придбанню та продажу товарів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також визнання цих правочинів нікчемними, висновків про не підтвердження об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до ст. 185, ст. 186, ст.188 розділу 5 Податкового кодексу України, діяв передчасно і необгрунтовано, оскільки фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не наводиться, а рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, і судом на виконання вимог ст.. 11 КАС України доказів існування такого рішення не виявлено. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення податковим органом приписів наказу ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», та про недоведеність висновків акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України суду.

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки рішення суду не відповідає вимогам обґрунтованості та законності, що передбачені положеннями статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав недотримання судом принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, що передбачений положеннями пункту 4 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини 4, 5 статті 11 Кодексу суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Як слідує із судового рішення першої інстанції, суд не звернув увагу на те, що відповідачем щодо позивача була проведена позапланова невиїзна перевірка на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, виходячи зі змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби за наявності обставин для її проведення, що визначені статтями 77 та 78 цього Кодексу. При чому, підпункт 78.1.1 пункту 78. статті 78 Податкового кодексу України (на який посилався податковий орган при проведенні контрольного заходу) передбачає надсилання податковим органом запиту, за наслідками отримання якого платник податків зобов'язаний надати пояснення та документальне підтвердження дотримання вимог податкового законодавства.

Податковим органом були вжиті заходи по витребуванню у позивача документів на підтвердження правильності декларування ним показників у податковій звітності з ПДВ за лютий 2011 року, шляхом направлення на адресу позивача запиту на витребування документів, наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 467 від 22.04.2011 року, та повідомлення № 9140 від 11.04.2011 року в якому товариство уже запрошувалось в ДПІ для ознайомлення та підписання акту перевірки на 26.04.2011 року (т.1 а.с.30, 90, 94-96). Позивач по справі не направив на вимогу податкового органу витребувані документи, а після отримання акту перевірки не скористувався своїм правом, та також не надав відповідачу документів на спростування викладених в акті висновків.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на тому, що в адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.

При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.

Судова колегія бере до уваги, що акт перевірки - це службовий документ, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. За вказаних обставин, акт перевірки та його висновки не є рішенням, та не породжує правових наслідків, а тому не може бути предметом розгляду в адміністративних судах.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям іншого рішення у справі про відмову у задоволені вимог позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну Державної податкової інспекції у Ленінському районі Дніпропетровська - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року- скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Валісей»

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Д.В. Чепурнов