Ухвала суду № 40714278, 12.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2013 року

справа № 0870/8682/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі № 0870/8682/12 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Запорізької митниці м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення № 112030000/2012/000078/2 від.29.03.2012, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці (далі - Відповідач), в якому просив, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача з митної оцінки товару № 112030000/2012/000078/2 від 29.03.2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ВАТ "Запоріжсталь" , в порушення вимог чинного законодавства, не виконано законні вимоги Запорізької митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару. Подальші дії Відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З вказаним рішенням не погодилося ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", подало апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин справи та на порушення норм матеріального права, просили постанову суду Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (ідентифікаційний код 00191230) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 18.04.2000, що підтверджується Довідкою № 2305 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

10 жовтня 2011 року між ВАТ "Запоріжсталь" (покупець) та компанією "Cargowest Limited" (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № ВП.1323.37515.11.92И (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених в специфікаціях до контракту, вугілля для приготування пиловугільного палива та вдування в доменні печі, що іменується в подальшому товар.

На виконання умов контракту компанією "Cargowest Limited" у березні 2012 року поставлено на адресу ВАТ "Запоріжсталь" на умовах DAF - кордон Росії/України (згідно "Інкотермс-2000") вугілля кам'яне бітумінозне марки ССОМСШ за ціною 144 долари США за тонну.

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст. 266, 267 МК України у розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1), тобто, поставлено вугілля кам'яне бітумінозне марки ССОМСШ кількістю 1747,500 тонн за ціною 144 долари США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті (Специфікація № 5 до Контракту) на умовах поставки DAF - кордон Росії/України (згідно "Інкотермс-2000").

Запорізька митниця при здійснені митного оформлення товару виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 та витребувала від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості.

Витребувавши додаткові документи та не отримавши їх, Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за Контрактом, про що було видане Рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2012/000078/2 від 29.03.2012, відповідно до якого Відповідачем визначено митну вартість товару за методом №6.

08.06.2012 року листом № 95/2045736 ВАТ "Запоріжсталь" звернулось з проханням до Запорізької митниці переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару із застосування методу № 6 та застосувати митну вартість за методом № 1 і у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості, визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори. ВАТ "Запоріжсталь" були надані відповідачу документи згідно з додатком. Однак, відповідач 14.06.2012 року відмовив у скасуванні рішення №112030000/2012/000078/2 від 29.03.2012 року.

Скасування вказаного рішення про визначення митної вартості товарів і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", суд першої інстанції виходив з того, що Товариством, в порушення вимог чинного законодавства, не виконано законні вимоги Запорізької митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару. Тому подальші дії Відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 264 Митного Кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Згідно з пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 ( далі - Порядок № 1766), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 року «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи форм контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для витребовування додаткових документів стало те, що заявлена митна вартість товару (0.144 долари США) не відповідала рівню митної вартості уже оформлених товарів (0.15 доларів США). Крім того, Позивачем не надано оригінал сертифікату про походження товару, як це передбачено договором (контрактом).

Оскільки Позивачем не були надані витребовувані документи, а надані документи обґрунтовано давали достатньо підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується Позивачем через митний кордон України, Відповідачем була правомірно скоригована митна вартість товару з урахуванням слідуючи положень Митного Кодексу України.

Згідно зі статтею 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

З огляду на вказане, та враховуючи те, що Позивач не надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару саме за першим методом, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач правомірно визначив митну вартість товару за шостим методом, оскільки застосування попередніх методів не представилось можливим (метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів № 2,3 в зв'язку з невідповідністю умов згідно до ст. 268, 269 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару, застосовано метод № 6 у відповідності з вимогами статті 273 МК України. ВМД №209040000/2012/001447 від 23.03.2012 року.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Підприємством із самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом № 1, визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.. 205,206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі № 0870/8682/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов