Постанова № 40712760, 29.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа №922/1709/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - Романенко К.Ю.;

1-й відповідач - не з'явився;

2-й відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" (вх. №1597Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2014 року у справі №922/1709/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавіст", м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське", м. Донецьк,

про стягнення заборгованості в розмірі 820520,84 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 травня 2014 року у справі №922/1709/14 (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" суму основного боргу з урахуванням курсової різниці в розмірі 280006,65 грн., 457532,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10358,01 грн. неустойки, 72624.13 грн. збитків, судового збору в розмірі 16410,42 грн. В частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВІСТ" - відмовлено в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2014 року у справі №922/1709/14 скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Агро-Луганське" посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Через канцелярію суду позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні скарги, рішення суду залишити без змін.

Другий відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання відповідачі не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив рішення суду залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро - Луганське" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № АВ-13/107 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, продавець зобов'язується передавати погодженими партіями товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього визначну грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару відповідає сертифікату якості або іншому обов'язковому документу, зазначеному у Специфікації (накладної). Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про товар.

Відповідно до п.3.2.1. - п. 3.2.6. Договору, продавець зобов'язався, передати товар, якість якого на момент його передачі покупцю відповідає сертифікату якості фірми - виробника. Надати покупцеві на його вимогу сертифікат якості фірми-виробника. Передавати товар на складі, погодженому сторонами даного Договору. Повернення товару здійснюється на складі Продавця або в іншому місці, погодженому сторонами Договору. Передавати товар в належному товарному вигляді, без будь-яких дефектів і пошкоджень. При наявності товару на складі передавати його покупцю в терміни, згідно п.5 (умови постачання) даного Договору. Вчасно інформувати покупця про фактичну наявність товару на складах шляхом видачі відповідного рахунку-фактури на оплату товару.

Пунктом 3.1.2. Договору покупець взяв на себе зобов'язання сплатити ціну товару згідно п. 4 даного Договору.

Пунктом 10.1. та 10.2. Договору встановлено, що даний Договір вважається укладеним з моменту підписання першої видаткової накладної або специфікації і діє до 31 грудня 2013 р.

Дія даного Договору продовжується на тих же умовах і на той же термін, якщо в останній місяць терміну дії цього Договору продавець не направить покупцеві заяву про припинення цього Договору.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки матеріали справи не містять заяви про припинення Договору, вказаний договір станом на момент розгляду справи є діючим.

На виконання умов договору купівлі продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013 року позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 228 090,06 грн., згідно видаткових накладних № РН-0000107 від 24.04.2013р. на суму 226 950,42 грн., № РН-0000222 від 25.06.2013р. на суму 1139,64 грн.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.4.1. Договору, ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю покупцем на наступних умовах: а) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію, в якій міститься графік покупець сплачує продавцеві товар у відповідності з зазначеним графіком. Графік оплати товару може бути; б) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію і не погодили терміни оплати товару, то Покупець повинен сплатити за товар продавцю до його постачання, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації; в) якщо сторони або їх представники не підписали специфікацію, однак продавцем було видано покупцеві рахунок-фактура, в якому міститься термін "передплата" або термін "передплата" взагалі не міститься, то покупець повинен оплатити за партію товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата товару по такому рахунку-фактурі була проведена покупцем по закінченню одного календарного дня, то продавець зобов'язується, за своїм розсудом, або повернути сплачену покупцем суму, або поставити товар, передбачений в рахунку-фактурі; г) якщо поставка конкретної партії товару не узгоджена сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то покупець сплачує продавцеві товар за видатковою накладною протягом п'яти календарних днів з дати прийняття товару. Якщо продавцем був виданий рахунок-фактура, в якому міститься посилання на передоплату або вказаний термін оплати у видатковій накладній і разом з тим сторонами був узгоджений певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена покупцем в той чи інший термін, покупець в будь-якому випадку зобов'язується повністю оплатити товар до закінчення більш пізнього строку, зазначеного у видатковій накладній або специфікації, або рахунку-фактурі.

У Специфікації № 1 до Договору містився наступний графік оплати товару: до 10.03.2013 - 20% від загальної ціни товару, а саме 45390,08 грн., до 01.11.2013 - 80% від загальної ціни товару, а саме 181560,34 грн.

Відповідно до накладних, вартість товару, отриманого другим відповідачем, в порушення умов Договору, оплачена в сумі 46529,72 грн.

Тобто, не сплаченою залишилась сума боргу в розмірі 181560,34 грн., доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем до суду також не надано.

Як вбачається з гарантійного листа №86 від 06.12.2013 р., другий відповідач суму основного боргу за Договором купівлі-продажу визнав у повному обсязі та гарантував виконати свій обов'язок з оплати товару до 01.03.2014року.

Однак, станом на момент розгляду справи заборгованість сплачена не була.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 4.7. Договору ціна товару за цим Договором встановлюється сторонами в гривнях.

Крім цього, сторони цього Договору визначають доларовий еквівалент ціни товару. Ціна (вартість) товару, який підлягає оплаті покупцем, визначається сторонами на день оплати товару шляхом множення доларового еквівалента узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни товару. Сторони також вирішили, що якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни товару менше (нижче), ніж курс гривні до долара США, визначений на 14 годин 00 хвилин за київським часом банком продавця, зазначеному в цьому Договорі (в реквізитах сторін) (наприклад: курс НБУ 7,50 гривень за 1 долар СІЛА, а курс Банку Продавця 8,70 грн. за 1 долар США), то покупець для визначення суми оплати за товар (ціни товару) помножує доларовий еквівалент узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на курс гривні до долара США, встановлений банком продавця на день фактичної оплати покупцем ціни товару, а саме на 14 годин 00 хвилин за київським часом (наприклад: 5000 доларів США (доларовий еквівалент ціни товару визначений на момент підписання специфікації або видаткової накладної) х 8,70 грн. (курс гривні за 1 долар США банку продавця на 14 годин 00 хвилин за київським часом) = 43500грн. (ціна товару на день оплати покупцем). Якщо офіційний курс гривні до долара США встановлений на день фактичної оплати покупцем ціни товару або курс гривні до долара США, визначений на 14 годин 00 хвилин за київським часом банком продавця, більше (вище) курсу, який був встановлений на день узгодження сторонами ціни (вартості) конкретної партії товару, що підлягає оплаті, то ціна (вартість) товару змінюється автоматично без будь-яких додаткових узгоджень.

Проте, для належного ведення бухгалтерського обліку протягом 7-ми календарних днів після оплати товару за зміненою ціною покупець зобов'язаний скласти та направити продавцю цінним листом з описом вкладення (з повідомленням про вручення) Акт донарахування ціни товару, в якому послатися на номер і дату видаткових накладних за якими змінена ціна товару у відповідності зі зміненим курсом долара США по відношенню до гривні.

Крім цього, в даному Акті мають бути зазначені: найменування товару, кількість, первісна і змінена ціна товару, а також курс долара США до гривні на момент узгодження ціни товару і на момент його фактичної оплати. Ціна товару підлягає зміні також і при зменшенні курсу долара США.

Судом встановлено, що у Специфікації № 1 до Договору купівлі-продажу зазначено, що доларовий еквівалент ціни товару складає 27846,68 доларів США, курс купівлі долара за згодою сторін на 10 г. 00 хв. 20.02.2013 (дата підписання Специфікації № 1) склав 8,15 грн. за 1 долар США.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо обов'язку сплати другим відповідачем позивачу суму боргу з урахуванням курсової різниці.

Таким чином, заборгованість другого відповідача перед позивачем з урахуванням курсової різниці становить 280 006,65 грн.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач не спростував тверджень позивача, господарський суд, на думку судової колегії, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 280 006,65 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 457 532,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10358,01 грн. неустойки, колегія суддів також вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 8.4.1. Договору купівлі-продажу, крім суми основного боргу, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару, другий відповідач зобов'язаний сплатити неустойку, крім збитків, у розмірі 0,5% від загальної ціни товару за кожен день, незалежно від провини.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір неустойки встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.4.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку прострочки оплати більш ніж на 60 календарних днів, другий відповідач відшкодовує позивачу збитки у розмірі 20% від ціни неоплаченого товару, якщо більш ніж на 100 днів, то 40% від ціни неоплаченого товару, а якщо більш ніж на 200 днів, то 60% від ціни неоплаченого товару.

Пунктом 4.3. та п. 4.4. Договору, окрім неустойки, ТОВ "Агро-Луганське" зобов'язано сплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами (ст. 536, п. 2 ст. 625 ЦК України, п. З ст. 692 ЦК України) у розмірі від 0,1% до 3% від несплаченої суми в залежності від кількості днів прострочки.

Відповідно до п. 4.4. Договору, відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються у наступному розмірі: а) 0,1 % від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності за кожною видатковою накладною) за кожний календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений Покупцем; б) 0,5 % від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності за кожною видатковою накладною) за кожний календарний день протягом шістдесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, зазначених у підпункті "а" п. 4.4. цього Договору; в) 3 % від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності за кожною видатковою -накладною) за кожний календарний день до дня повної оплати з дати закінчення шістдесяти календарних днів, зазначених у підпункті "б" п. 4.4. цього Договору.

Отже, перевіривши правильність нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 457532,05 грн., неустойки в розмірі 10358,01 грн., колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.

Щодо збитків у сумі 72624,13 грн. колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно приписів статті 551 Цивільного кодексу України сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір збитків може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Окрім того, як встановлено місцевим господарським судом, 12.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАВІСТ" був укладений Договір поруки №12/06, відповідно до умов якого ТОВ "ФАВІСТ" поручилося перед позивачем за виконання боржником ТОВ "Агро-Луганське" всіх грошових зобов'язань, які виникли або можуть чикнути в майбутньому за Договором купівлі-продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013р.

Відповідно до п. 1.2 - п. 1.3 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання або неналежне виконання боржником зобов'язань за Договором купівлі-продажу, які забезпечуються поручителем в повному обсязі (основний борг, відсотки за користування чужими грошовими коштами, збитки, неустойка, валютні зміни ціни товару).

Згідно з п.5.1. Договору поруки, порука припиняється після перебігу шестимісячного строку з моменту укладання договору поруки.

Договір поруки № 12/06 був укладений 12.06.2013 року, а отже порука за даним Договором припинилась 12.12.2013 року.

З чого вбачається, що вимога щодо стягнення з першого відповідача заборгованості за Договором купівлі-продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013р. не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення 72624,13 грн. збитків, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2014 року у справі №922/1709/14 в частині стягнення 72624,13 грн. збитків скасувати. В позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2014 року у справі №922/1709/14 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 29.09.2014 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.