Ухвала суду № 40711640, 14.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5089/14-к

Провадження № 1-кп/520/324/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Войтова Г.В.

при секретарі Кирикової О.О.

за участю прокурора Форманюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, українцю, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.07.2011 ОСОБА_1, у світлий час доби, приблизно о 12:20 годині в м. Одесі порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 10.1, 13.1 «Правил дорожнього руху» України, які вказують на те, що:

п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 13.1 ПДР «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Порушення виразилося в тому, що водій ОСОБА_1, в зазначений день та час, керуючи технічно справним автобусом марки «Ікарус», р.н. НОМЕР_1, виїжджаючи із прилеглої території автостоянки будинку № 101 по вул. М. Жукова, зупинився в проїзді для надання переваги в русі транспортним засобам, які рухались перпендикулярно його напрямку руху по проїжджій частині. Будучи не уважним і не стежачи за дорожньою обстановкою, перед відновленням свого руху, не переконався в безпеці маневру і що це не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, відновив рух та продовжив проїжджати через проїзд, виконуючи при цьому маневр правого повороту, рухаючись в напрямку вул. М. Жукова, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, що полягає у притисканні її між лівою боковою частиною автобуса і бетонним стовпом огорожі - границею проїзду, яка рухаючись назустріч автобусу, йшла через вказаний проїзд.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1256 від 24.05.2013, у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини у вигляді переломів ребер 2,4-6 з права по передній паховій лінії, 2,3,5,6 по лопатковій лінії зліва, 4 і 5 по середньо-ключичній лінії, забій легень, закритий перелом лівої ключиці, незначно виражений гемопневматоракс, який ускладнився.

Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, і могли бути спричинені при здавлюванні потерпілої між транспортним засобом, який знаходиться в русі та стаціонарним об'єктом (стіною забору), та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дії ОСОБА_1 на досудовому слідстві кваліфіковано за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Надав письмову заяву про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, та просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставіст. 49 КК України.

Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання, та пояснив, що підсудний ОСОБА_1 може бути звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про можливість звільненням особи від кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Злочин, передбачений ч. 1 ст.286 КК України у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст.2 КК України є злочинами невеликої тяжкості, максимальна санкція яких передбачає основне покарання у виді обмеження волі.

Виходячи з фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення мала місце 11.07.2011 року, відтак на даний час сплинув, передбачений п. 2 ч. 1 ст.49 КК України трьохрічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, при цьому, перебіг строку давності не зупинявся та не переривався. У зв'язку з чим суд, за наявності клопотання, та згоди обвинуваченого ОСОБА_1 на закриття кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»від 31 березня 1989 року № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року № 13 та 3 грудня 1997 року № 12) у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається, вимоги прокуратури Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі медичного закладу - «МКЛ-11» про відшкодування шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»вказано, що звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.

Керуючись викладеним на підставі ст.ст.44, 49 КК України, ст.284,392,393,395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013170110000765 від 16.04.2013 року, - закрити.

Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ОНДІСЕ за проведення транспортно - трасологичної експертизи у розмірі 147,28 грн. на р\р 31256272210989 в Головному Управлінні Державної Казначейської Служби України в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100/272).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ОНДІСЕ за проведення авто- техничної експертизи у розмірі 295,20 грн. на р\р 31256272210989 в Головному Управлінні Державної Казначейської Служби України в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100/272).

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м.Одеси протягом 7 діб з моменту проголошення.

Суддя Войтов Г. В.