Ухвала суду № 40708386, 23.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Київ К/800/62329/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по справі № 812/2928/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000081540 від 13.03.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ TOB «Хімтехнологія» за січень 2013 року, за результатами якої зафіксовані порушення підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п. 4.6.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

13.03.2013 року відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000081540 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 934424,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до вимог п. 98.8 ст. 98 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.07.2012 року реєстрацію ТОВ «Цикл» платником ПДВ було анульовано на підставі рішення ТОВ «Цикл» про припинення шляхом приєднання до ТОВ «Хімтехнологія». Всі податкові зобов'язання ТОВ «Цикл» були сплачені. Станом на 29.07.2011 року від ТОВ «Цикл» підприємству-правонаступнику (ТОВ «Хімтехнологія») передано дебіторську заборгованість, в тому числі й залишок від'ємного значення з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, і який було відображено ТОВ «Цикл» в рядку 24 ліквідаційної декларації по ПДВ за липень 2012 року. Факт наявності правомірно сформованого податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Цикл» підтверджено в ході позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Цикл» за період з 01.07.2008 по 23.09.2011 року, проведеної ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Згідно пп. 184.9 п. 184 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Цикл» не надавало податкову декларацію, яка містить суму податку на додану вартість до відшкодування, підтверджену відповідною перевіркою та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно п.98.1 та 98.1.2 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема: злиття платників податків, а саме - передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, внаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

Стаття 98 Податкового кодексу України регламентує не тільки порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, та зокрема в п. 98.9 встановлює, яким чином повинна бути використана сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків, що реорганізується. Реорганізація дає право на перерахування у розпорядження правонаступників невідшкодованих податків та зборів, пропорційно частині майна що розподіляється.

Існуючий Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, не регламентує для жодного з видів реорганізації, передбачених ст.98 Податкового кодексу України, питання відображення в декларації з ПДВ підприємства-правонаступника від'ємного значення (невідшкодованого податку) з ПДВ підприємства, що ліквідується.

В той же час, відповідно до вимог ст.98 Податкового кодексу України реорганізація дає право на перерахування у розпорядження правонаступників невідшкодованих податків та зборів, пропорційно частині майна, що розподіляється.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі №812/2150/13-а, а також постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 812/2150/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановлено обґрунтованість включення до податкової декларації (попереднього податкового періоду, зокрема, за листопад 2012 року) залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 940948,00 грн., сформованого ТОВ «Цикл».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по справі № 812/2928/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБившева Л.І. підписФедоров М.О.