Ухвала суду № 40707843, 22.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5389/14 Справа № 199/8964/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В. В. Доповідач - Городнича В.С. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного 18.04.2011 року договору ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ним та Банком Договір. Свої зобов'язання відповідач не виконував, у зв'язку з чим станом на 26.06.2013 р. заборгованість склала 126 249,43 грн., яку просить позивач стягнути з відповідача, атакож вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 18.04.2011 р. в розмірі 28 772,56 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині зменшення розміру пені та задовольнити у повному обсязі позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, а саме в частині щодо застосування судом ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру пені, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України, ч. 1,2 ст. 509 ЦК України, ст. 526, 527, 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, а також виходив з наступного.

Судом встановлено, що 18.04.2011 р. між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов укладеного договору він складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка».

Всупереч ст. 526, 527, 530 ЦК України та умовам договору зобов'язання з боку позичальника за кредитним договором не виконані, та відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, а саме - розмір заборгованості 26.06.2013 р. складає 126 249, 43 грн.

Також, керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру пені до 3000,00 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ст.548 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положення статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 4 статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Обговорюючи питання відносно вимог щодо пені, суд встановив, що нарахована позивачем пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 92 205,87 грн. значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, яка визначена позивачем у сумі 18 336,12 грн., а тому прийшов до правильного висновку про зменшення розміру пені до - 3 000,00 грн., відповідно до правил ч.3 ст.551 ЦК України.

Посилання ПАТ «Акцент-банк» в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального права при зменшенні розміру пені не можуть бути взяті до уваги, оскільки розмір неустойки зменшені судом відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, а саме у зв'язку з тим, що пеня значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Отже ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного судочинства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-100 цс 14.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Городнича В.С.

Судді: Варенко О.П.

Лаченкова О.В.