Ухвала суду № 40706921, 22.09.2014, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4367/14-к

Провадження № 1-кп/0182/464/2014

У Х В А Л А

Іменем України

22.09.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чуприни А.П.

секретар Чаплі Ю.С.

за участю сторони кримінального провадження

прокурора Ревти Д.Л. -

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340001444 від 08.04.2014 р. по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Орджонікідзе, Дніпропетровської обл.., українки, громадянки України, проживаючу у АДРЕСА_1, працюючу контролером АТК ТОВ „Нікопольський ливарно - механічний завод", з повною середньою освітою, одружену, раніше не судиму,

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного центру зайнятості ( далі по тексту НМЦЗ) з заявою, в якій просила надати їй статус безробітної до вирішення питання про її працевлаштування та ознайомилась з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

При написанні заяви в НМЦЗ ОСОБА_1 умисно приховала від центру зайнятості той факт, що 16.07.2013 року на підставі розпорядження міського голови м. Нікополя №164-р «Про проведення звітно-виборних зборів органів самоорганізації населення - квартальних комітетів приватного сектора міста», вона була обрана головою квартального комітету №38 в м. Нікополі Дніпропетровської області ( протокол зібрання жителів кварталу №38 від 29.09.2013 року).

02.09.2013 року ОСОБА_1 уклала договір цивільно-правового характеру про спільну діяльність із Виконкомом Нікопольської міської ради ( далі по тексту «Виконком») на період з 02.09.2013 року до 30.09.2015 року, а тому, як зайняте населення, не могла бути визнаною безробітною.

Так відповідно до п.2 ч.І ст.1 ЗУ «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-6: «Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи».

Безробіття відповідно до п.1 ч.І вказаного закону: « це соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати ( винагороди) як джерело існування».

Відповідно до ч.І ст.4 зазначеного закону: « До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою».

Відповідно до п.1 ч.І ст.43 зазначеного закону статусу безробітного може набути: «Особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи».

Згідно ст.1 Конвенції «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності» від 06.06.1951 року N 100, ратифікованої Україною 10.08.1956 року: «Термін "винагородження" містить у собі звичайну, основну чи мінімальну заробітну плату або звичайну, основну чи мінімальну платню та всяку іншу винагороду, надану прямо чи непрямо, в грошах або в натурі підприємцем трудівникові внаслідок виконання останнім якоїсь роботи».

Відповідно до ч.І ст.94 Кодексу законів про працю, затвердженого Законом № 322- VIII від 10.12.71 року: «Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».

На підставі укладеного зазначеного договору про спільну діяльність з Виконкомом, ОСОБА_1 є головою органу самоорганізації населення - квартального комітету №38 і згідно п.3.1 Розділу №3 вказаного документу: «За виконання умов, передбачених цим Договором, виконком щомісяця виплачує голові квартального комітету грошову винагороду в розмірі до 700 ( сімсот) гривень, у залежності від фактично виконаних обов'язків». На підставі Розпоряджень міського голови м. Нікополя «Про надання матеріального заохочення головам органів самоорганізації населення» №209-р від 24.09.2013 року, №235-р від 22.10.2013 року, №257-р від 20.11.2013 року, №277-р від 10.12.2013 року ОСОБА_1 нараховувались грошові кошти - вересень (700 грн.), жовтень (700 грн.), листопад ( 700 грн.), грудень (700 грн.) та перераховувались на її картковий рахунок №5168757234854760 в сумі 576,8 грн. Зазначені перерахування підтверджуються платіжними дорученнями №1016 від 18.11.2013 року, №1031 від 09.12.2013 року, №1110 від 26.12.2013 року.

Факт договірних взаємовідносин між ОСОБА_1 та Виконкомом підтверджується наданими ПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі додатком Форми ОК-5 від 22.04.2014 року - індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), згідно якого Виконавчий комітет Нікопольської міської ради ЄДРПОУ №04052198 нараховував ОСОБА_1 заробіток за період з вересня 2013 року по березень 2014 року - 700 грн. щомісячно.

Згідно інформації, наданої Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 12.05.2014 року №370/9/04-07-17-04 ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) прийнята на роботу 02.09.2013 року і їй Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради (РНОКПП 04052198) в 3-му кварталі 2013 року нараховано доходу 700 грн., в 4-му кварталі 2013 року - 2100 грн., в 1-му кварталі 2014 року - 2100 грн.

15.10.2013 року ОСОБА_1 власноруч написала заяву про те, що на час звернення до НМЦ вона ніде не працює ( у тому числі без оформлення), не є найманим працівником, не уклала договір цивільно-правового характеру, не навчається на денному (стаціонарному) відділенні навчального закладу, не отримує пенсію ( у тому числі на пільгових умовах), військову ( як працівник органів), за вислугою років, не зареєстрована як фізична особа-підприємець, не є засновником та керівником юридичної особи, товариства, фірми тощо. Також вона зазначила власноруч, що про всі зміни зазначених обставин ( в тому числі виїзд за межі України), тимчасове працевлаштування або працевлаштування за договором вона зобов'язується своєчасно повідомити спеціалістів НМЦЗ. ОСОБА_1 також зазначила, що вона попереджена, що відповідно даних персоніфікованого обліку буде здійснено розрахунок її страхового стажу та відповідно до нього буде призначено виплату допомоги по безробіттю.

В цей же день на неї була заведена персональна картка № 048313101500038 особи, яка звернулась до Центру зайнятості. Згідно п.З ст.44 ЗУ «Про зайнятість населення»: «Відповідальність за достовірність даних, поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного».

22.10.2013 року ОСОБА_1 ознайомилась з пам'яткою своїх прав та обов'язків як особи, яка зареєстрована в державній службі зайнятості як така, що шукає роботу. Відповідно до ч.І ст.22 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ: « Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передував реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування». Згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 вона була звільнена з останнього місця роботи 09.10.2013 року, а саме з TOB «Нікопольського ливарно-механічного заводу». Згідно п.1 Розділу 3 вказаної пам'ятки ОСОБА_1 повинна: «Своєчасно повідомляти спеціаліста центру зайнятості про всі зміни своїх даних, внесених до персональної картки ( зміна прізвища, місця проживання, переоформлення паспорта, вступ до навчального закладу тощо)».

Обов'язок зареєстрованого безробітного повідомляти територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції про працевлаштування передбачений у законах та актах законодавства. Так у відповідності до п.2 ст.44 ЗУ «Про зайнятість населення» ...«зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону»... Згідно ч.І ст.45 вказаного закону реєстрація безробітного припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним

оплачуваної роботи ( надання послуг) ( п.9). Згідно п.З ст.44 вказаного закону: Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного».

Відповідно до «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 року №198 п.28 ч.2: «У разі зміни даних, що впливають на підбір підходящої роботи, або підстав для виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття зареєстрований безробітний подає відповідні документи». Територіальний орган припиняє реєстрацію з дня початку зайнятості особи - укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг) (п.37 п.п.1 ч.І Порядку).

Згідно наказу НМЦЗ №НТ 131015 від 15.10.2013 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного.

22.10.2013 року згідно наказу НМЦ № НТ 131022 їй було призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до додатку ПК №1 «Відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення» від 15.10.2013 року, із ОСОБА_1 проводилось ряд семінарів, в тому числі і семінар 15.10.2013 року із роз'яснення чинного законодавства про зайнятість.

Тобто, факт своєї зайнятості у Виконкомі ОСОБА_1 умисно, із корисливих мотивів приховала та не повідомила про це в НМЦЗ.

Таким чином, ОСОБА_1, приховавши факт своєї зайнятості згідно цивільно- правового договору, укладеного між нею та Виконкомом від 02.09.2013 року, умисно, з корисливих мотивів, обманним шляхом, незаконно стала на облік до НМЦЗ як безробітна та в період з 22.10.2013 року по 15.01.2014 рік ( наказ від 15.01.2014 року №НТ 140115 про припинення виплати допомоги по безробіттю) отримала допомогу по безробіттю в розмірі 2664,59 грн. (жовтень 2013 року - 177,64 грн., листопад 2013 року - 1065,83 грн., грудень 2013 року - 1421,12 грн.).

Факт отримання ОСОБА_1 зазначеної допомоги підтверджується відомостями виплат за видами забезпечення Нікопольським міськрайонним центром зайнятості за жовтень-грудень 2013 року, а також платіжними дорученнями №1646 від 11.11.2013 року, №1767 від 29.11.2013 року, №1887 від 23.12.2013 року.

Таким чином ОСОБА_1, умисно, шляхом обману заподіяла Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Нікопольського міжрайонного центру зайнятості матеріальну шкоду на суму 2664,59 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Ухвалою від 05.06.2014 р. було призначено підготовче судове засідання на 10.06.2014 р., але обвинувачена до суду не з»явилась.

Під час підготовчого судового засідання від прокурора надійшло клопотання про закриття справи у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Вислухавши прокурора, суд вважає, що кримінальне провадження може бути закрито, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18.08.2014р. обвинувачена ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Будь-яких клопотань про продовження судового провадження для реабілітації померлого не надходило.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись п.5 ч.1, ч.6 ст. 284, 314, 315, 316 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340001444 від 08.04.2014 р. стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченої.

Цивільний позов робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загально обов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - Нікопольського центру занятості, залишити без розгляду.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: А. П. Чуприна