Рішення № 40705051, 29.09.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/7683/14-ц

2/643/3212/14

29.09.2014 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі - Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2014 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила визнати недійсним договір поруки № НАG5GА00000010 від 16.02.2007 р., укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на ті обставини, що 16.02.2007 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та третьою особою - її сином ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № НАG5GА00000010, згідно з умовами якого ОСОБА_3 був наданий кредит у фактичному розмірі 29500 доларів США, з відсотками у розмірі 0,92% від суми залишку заборгованості за кредитом щомісячно. Одночасно з метою забезпечення зазначеної угоди були укладені наступні акцесорні угоди: договір поруки, згідно з умовами якого позивачка зобов'язалася виступити поручителем кредитного договору, а також договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, належної їм на праві спільної власності. Згодом відповідач з підстав заборгованості по розрахунках за кредитом звернувся до суду, але 10.02.2011 р. апеляційний суд Харківської області відмовив у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, заявленому до позивача та третіх осіб. 14.12.2011 р. за ініціативою відповідача між ним та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода до кредитного договору, яка змінила його суттєві умови. Оскільки позивачка, як поручитель, на таку зміну умов кредитного договору, а також інші співвласники предмету іпотеки, своєї згоди не давали, то вважала необхідним визнати недійсним договір поруки, оскільки порука припиняється у випадках зміни зобов'язання без згоди поручителя (а.с. 15).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5, який діє на підставі виданої довіреності, підтримав позовні вимоги позивачки, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити. Однак, не зміг пояснити, як змінилися умови кредитного договору після укладення додаткової угоди до кредитного договору між відповідачем та ОСОБА_3

Представник відповідача Вовк О.Ю., який діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2011 р. стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру. Зазначене рішення набрало законної сили. Додаткова угода від 14.12.2011 р. до кредитного договору, укладена між банком та ОСОБА_3, не внесла суттєвих змін до умов кредитного договору, поліпшила становище боржника ОСОБА_3 та частково була списана заборгованість боржника перед банком. Вважав, що підстав для визнання договору поруки недійсним немає.

Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання на неодноразові виклики не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 16.02.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № НАG5GА00000010, згідно з яким, останній отримав кредитні кошти у розмірі 33283,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2017 р. (а.с.3-4).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Приватбанком та ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 16.02.2007 року було укладено Договір іпотеки № НАG5GА00000010. Згідно з умовами зазначено договору, останні надали банку в іпотеку нерухоме майно, яке належить їм на праві власності, а саме: двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по Кредитному договору, між ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" та поручителем - позивачкою ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № НАG5GА00000010 від 16.02.2007 р., згідно з яким поручитель зобов'язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань по Кредитному договору № НАG5GА00000010 від 16.02.2007 р. в повному обсязі солідарно з позичальником, тобто з ОСОБА_3 (а.с. 5).

ОСОБА_3, починаючи з 22.04.2009 року порушив виконання взятих ним зобов'язань, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17.05.2011 р. складала 38078,33 доларів США.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 10 лютого 2011 р. скасоване заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 травня 2010 року та відмовлено в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 6-7).

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2011 р. за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_4 стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № НАG5GА00000010 від 16.02.2007 року в розмірі 38078,33 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2014 р. апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2011 року залишено без змін.

14 грудня 2011 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладена Додаткова угода до Кредитного договору № НАG5GА00000010 від 16.02.2007 року (а.с.8, 9).

Згідно з положеннями ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Частиною першою статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не зазначив, які суттєві умови змінені в кредитному договорі додатковою угодою від 14 грудня 2011 р. до кредитного договору, а саме докази збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для визнання договору поруки № НАG5GА00000010 від 16.02.2007 р., укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, недійсним та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відмовляє.

Відповідно до ч.4 ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 215, 559 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору поруки недійсним - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Харченко А.М.