Постанова № 40704603, 26.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа № 922/027/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі судового засідання Голозубовій О.І.

за участю представників сторін

позивача - не з'явився,

відповідач-не з'явився,

Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ-Ізотова П.П., за довіреністю б/н від 29.01.2014 року,

розглянувши апеляційну скаргу державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вх. №2625 Х/1-42) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.08.14 у справі № 922/027/13

за позовом ДП "Національна атомна енергогенеруюча комапанія "Енергоатом" в о. ВП "Атоменергомаш", м. Енергодар,

до ПП "Паралеле. Піпед", м. Харків,

про стягнення 31163,56 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19 серпня 2014 року (суддя Сальнікова Г.І.) скаргу ПП "Паралеле.Піпед" на постанову про арешт коштів боржника, на постанову про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження задоволено частково. Визнано недійсною постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ізотова П.П. від 14.07.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Державного виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з вказаною ухвалою не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при її винесенні, просить її скасувати в частині визнання недійсною постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2014 року.

23 вересня 2014 року від позивача надійшов відзив (вх.№8209), в якому останній просить апеляційну скаргу державного виконавця Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ Ізотова П.П. задовольнити, а справу розглядати без їх участі.

У судове засідання, яке відбулось 24 вересня 2014 року, з'явився представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ. Представник позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника позивача та відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Паралеле. Піпед" штрафних санкцій за прострочення поставки продукції у розмірі 10634,20 грн. (пеня - 7554,80 грн. та штраф - 3079,40 грн.), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №20/05/119, укладеним між сторонами 26.12.11 р., а також просив зобов"язати ПП "Паралеле.Піпед" виконати умови договору поставки №20/05/119 від 26.12.11 р. та поставити ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" продукцію за вказаним договором на загальну суму 20529,36 грн., а саме: - кутик 100Х100Х8 ст3пс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 0,04 т на суму 332,59 грн.; - кутик 100Х100Х10 ст3пс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 0,24 т на суму 1995,55 грн.; - кутик 200Х200Х12 ст3пс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 1,6 т на суму 16945,92 грн.; - кутик 125Х80Х10 ст3пс/сп (ГОСТ 8510-86) у кількості 0,14 т на суму 1255,30 грн., судові витрати в розмірі 1609,50 грн. покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.02.2013 р. по справі № 922/027/13 в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 19.02.2013 р. у справі № 922/027/13 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Паралеле. Піпед" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" пеню в сумі 7554,8 грн., штраф в сумі 3079,4 грн., судовий збір в сумі 1609, 50 грн., судовий збір по апеляційній скарзі в сумі 804,75 грн., в інший частині позову відмовлено.

13.05.2013 р. на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. по справі № 922/027/13 видано відповідний наказ.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. по справі № 922/027/13 по справі № 922/027/13 перебуває на виконанні Жовтневого ВДВС ХМУЮ.

14.06.2013 р. головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Умніковим Ігорем Валерійовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження 39645659.

15.11.2013 р. на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції надійшла заява директора ПП "Паралеле. Піпед" в якій зазначено, що на адресу вказаного підприємства надійшов лист разом з постановою про повторне надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження та надано платіжне доручення №389 від 14.11.2013 р. про перерахування коштів стягувачу.

Листом №Р4-в66/33-183 від 05.06.2014 р. Енергодарське відділення АТ "Райффайзен банк Аваль" повідомило позивача (стягувача) про те, що 14.11.2013 р. на рахунок №2600487590 ВП "Атоменергомаш" надішли кошти в сумі 13048,45 грн. від ПП "Паралеле. Піпед", але у зв'язку із тим, що 27.09.2013 р. рахунок стягувача було закрито згідно заяви підприємства, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про закриття рахунку №Р4 в66/33-144 від 15.05.2014 р., зазначені кошти автоматично були перераховані на рахунок 372032 (суми до з'ясування) та того ж дня повернуті ПП "Паралеле. Піпед" відповідно меморіального ордеру №389 від 14.11.2013 р.

14.07.2014 р. старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ізотовим Павлом Петровичем винесено постанову про арешт коштів боржника, в якій на підставі рішення суду по справі №922/027/13-г накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку(ах): на всіх рахунках боржника в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 351533, АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, у тому числі, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів та належать боржнику ПП "Паралеле. Піпед" (адреса: 61064, м. Харків, вул. Стефансона, 26; код ЄДРПОУ 34467217) у межах суми 13048,45 грн.

Також 14.07.2014 р. старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ізотовим Павлом Петровичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в якій на підставі рішення суду по справі №922/027/13-г накладено арешт на все майно, що належить ПП "Паралеле. Піпед" (адреса: 61064, м. Харків, вул. Стефансона, 26; код ЄДРПОУ 34467217) у межах суми звернення стягнення 13048,45 грн., а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ПП "Паралеле. Піпед" (адреса: 61064, м. Харків, вул. Стефансона, 26; код ЄДРПОУ 34467217) лише в межах суми боргу.

ПП «Паралеле.Піпед» з постановою про арешт коштів боржника, та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не погодився, звернувся у зв'язку з цим з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області вимога скаржника в частині визнання недійсною постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ізотова П.П. від 14.07.2014 року про арешт коштів боржника була відхилена, з огляду на здійснення державним виконавцем усіх передбачених законодавством дій.

В той же час, вимога скаржника, щодо визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, була задоволена з огляду на той факт, що державний виконавець до винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2014 р. не було здійснено виконавчі дії щодо виявлення коштів боржника у гривнях та іноземній валюті, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. А таким чином, лише за відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача повинно було бути звернуто стягнення на належне боржнику інше майно. З огляду на зазначені обставини, судом першої інстанції, було визнано недійсною постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ізотова П.П. від 14.07.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Державний виконавець з позицією суду першої інстанції, щодо визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не погоджується, зазначає, про законність здійснення ним усіх дій, вказуючи, що черговість стягнення на кошти та інше майно остаточно визначається державним виконавцем.

Дослідивши доводи апеляційної скарги державного виконавця, колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість та не узгодженість з нормами чинного законодавства з огляду на наступне.

Так порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачений ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Проаналізувавши вищенаведені положення, колегія суддів зазначає, що законодавством чітко передбачений наступний порядок звернення стягнення на майно боржника юридичної особи: так в першу чергу здійснюється звернення стягнення на кошти боржника і лише тільки потім, у разі коли буде встановлено недостатність або відсутність коштів у боржника для покриття заборгованості здійсненюється стягнення на інше майно боржника.

Таким чином, розпочавши примусове виконання рішення суду, початкові виконавчі дії старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ повинні були полягати у виявлення коштів боржника у гривнях та іноземній валюті, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, для подальшого арешту цих коштів та їх стягнення у відповідному визначеному розмірі з метою погашення заборгованості а вже потім, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, звернути стягнення на належне боржнику інше майно.

Проте не встановивши факт відсутності у боржника коштів для погашення заборгованості, як на його думку з метою забезпечення реального виконання рішення, державним виконавцем 14.07.2014 року передчасно було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Колегія суддів твердження державного виконавця, про надану йому законодавством можливість одночасного винесення двох постанов (постанову про арешт коштів боржника, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження) відхиляє та вважає його таким, що не має під собою правового підгрунтя, враховуючи наступне.

Так право державного виконавця на остаточне визначення черговості стягнення на кошти та інше майно боржника не є окремим правовим інститутом, а застосовується виключно як складова загального порядку процедури стягнення за виконавчим документом, визначенего ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначена норма передбачає чіткий порядок і черговість стягнення на майно боржника. Так стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника і тільки у випадку їх відсутності чи недостатності здійснюється стягненняна майно боржника .

При цьому, право державного виконавця на визначення черговості стягнення реалізується виключно за умови дотримання вимог ч.2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження".

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів наголошує,що дані дії державного виконавця не узгоджуються з нормативною базою регулювання процедуру примусового виконання рішення суду, у зв'язку з чим постанова старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ізотова Павла Петровича про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження підлягає визнанню недійсною.

В частині відмови в задоволенні вимоги скаржника в частині визнання недійсною постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ізотова П.П. від 14.07.2014 року про арешт коштів боржника, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Харківської області, з огляду на наступне.

Так скаржник в обґрунтуванні скарги зазначає, що ним у добровільному порядку в надані постановою державного виконавця строки на самостійне виконання рішення суду (7 днів) було виконано рішення суду.

І як доказ наводить той факт, що ним 15.11.2013 року до Жовтневого відділу ДВС ХМУЮ було надано платіжне доручення №389 від 14.11.2013 року, на суму заборгованості 13048,45 грн. про виконання судового рішення з відміткою банку про його виконання.

У зв'язку з чим, на думку скаржника, підстав для початку примусового виконання рішення суду у державного виконавця не має.

Колегія суддів вважає дане твердження безпідставним, та таким що не відповідає дійсності.

Так наданий боржником доказ, а саме платіжне доручення №389 від 14.11.2013 року, яким він начеб то здійснив перерахування стягувачеві коштів в сумі 13048,45 грн, не приймається судом як належний доказ самостійного виконання рішення суду, з огляду на наступне.

Згідно наявних в матеріалах справи бухгалтерських довідок ВП "Атоменергомаш" від 20.01.2014 року та 02.04.2014 року (а.с.31-32) грошові кошти в сумі 13048,45 грн. від ПП «Паралеле.Піпед» на рахунок ВП "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча комапанія "Енергоатом" не надходили.

Більш того, листом №Р4-в66/33-183 від 05.06.2014 р. Енергодарське відділення АТ "Райффайзен банк Аваль" повідомило позивача (стягувача) про те, що 14.11.2013 р. на рахунок №2600487590 ВП "Атоменергомаш" надішли кошти в сумі 13048,45 грн. від ПП "Паралеле. Піпед", але у зв'язку із тим, що 27.09.2013 р. рахунок стягувача було закрито згідно заяви підприємства, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про закриття рахунку №Р4 в66/33-144 від 15.05.2014 р., зазначені кошти автоматично були перераховані на рахунок 372032 (суми до з'ясування) та того ж дня повернуті ПП "Паралеле. Піпед" відповідно меморіального ордеру №389 від 14.11.2013 року.

Таким чином боржник був усвідомлений щодо нездійснення ним відповідного перерахування коштів стягувачеві, і як наслідок самостійного виконання рішення суду.

Дослідивши дані факти, колегія суддів вважає, що є всі правові підстави стверджувати, що боржником не було самостійно виконано рішення суду у встановлені постановою державного виконавця строки, на підставі чого державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства було законно розпочато процедуру примусового виконання рішення.

Як зазначалось колегією суддів раніше, розпочавши процедуру примусового виконання рішення суду, державний виконавець здійснює звернення стягнення на кошти боржника, у відповідності до положення ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження",

Згідно пункту 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесена 14.07.2013 р. старшим державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ Ізотовим Павлом Петровичем постанова про арешт коштів боржника є правомірною, а тому скарга ПП "Паралеле.Піпед" в частині визнання недійсною і відміни постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ про арешт коштів боржника від 14.07.2013 р. не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала Господарського суду Харківської області від 19 серпня 2014 року у справі № 922/027/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Окрім цього, колегія суддів з огляду на той факт, що ухвалою Харківського апеляційного Господарського суду від 15 вересня 2014 року було відстрочено державному виконавцю Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ сплату судового збору, дійшла висновку стягнути з останнього витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19 серпня 2014 року у справі № 922/027/13 залишити без змін.

Стягнути з Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 58) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.