Рішення № 40704413, 30.09.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 925/1455/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.,

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про стягнення 42 531,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі за текстом позивач) звернулася до суду з позовом до Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" (далі за текстом відповідач) про стягнення 42 531,65 грн., з яких: 34883,89 грн. заборгованість за договором № 14/12-268 від 31.05.2012 про реструктуризацію заборгованості, 370,34 грн. 3 % річних, 2420,28 грн. інфляційні нарахування, 2441,87 грн. штраф та 2415,33 грн. пеня.

Ухвалою суду від 21.08.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2014.

Ухвалою суду від 09.09.2014, у зв’язку з неявкою представників в судове засідання та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 18.09.2014.

Ухвалою суду від 18.09.2014, у зв’язку з неявкою представників в судове засідання, розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

В судове засідання представники сторін не з’явились.

15.09.2014 до суду надійшла телеграма представника позивача, якою повідомлено про неможливість з’явлення в судове засідання у зв’язку з відсутністю коштів на відрядження, розгляд справи просить провести без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини нез’явлення суду не повідомлено. 29.09.2014 до суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення представнику відповідача.

Суд вважає, що відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, заперечень проти позову та будь-яких письмових пояснень суду не надав.

Розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача у відповідності ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

31.05.2012 між Дочірньою компанією “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (кредитор) та Уманським комунальним підприємством “Уманьтеплокомуненерго” (боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-268 (далі за ткстом – Договір), відповідно до якого сторони домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 15.10.2010 №55/10-11БО (п. 1.1. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що загальна сума основного боргу, яка підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1. Договору, складає 2910305,77 грн., станом на 31.03.2012, що підтверджується Актом звірки розрахунків. Боржник зобов’язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п.2.1. цього договору, шляхом сплати зобов’язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі – графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Відповідно до п. 2.5 Договору у випадках, якщо у боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти , що надійшли від боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 34883,89 грн. боргу за період з 01.03.2014 по 18.08.2014.

Заборгованість утворилася внаслідок 4-х місяців прострочення оплати згідно графіку, з урахуванням 13621,19 грн. Оплачені відповідачем за цей період (30.04.2014) у сумі 50000,00 грн., з яких 36378,81 грн. зараховані в рахунок погашення заборгованості за попередні місяці.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), відповідно до якої суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 34883,89 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підтягається до задоволення.

Відповідно до п. 3.4. Договору за прострочення виконання зобов’язань, вказаних у пункті 2.2. цього Договору, боржник зобов’язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.

Позивачем заявлено до стягнення 2415,33 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за Договором та 2441,87 грн. 7% штрафу.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування.

Судом перевірено нарахування позивачем 7% штрафу в сумі 2441,87 грн., розрахунок є вірним.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 370,34 грн. та 2420,28 грн. інфляційних нарахувань.

Нарахування 3 % річних та інфляційних позивачем проведено вірно, тому заявлені суми підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82 ГПК України. -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Уманського комунального підприємства “Уманьтеплокомуненерго” (вул. Тищика, 12-А, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 02082675) на користь Дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) 34883,89 грн. основного боргу, 2415,33 грн. пені, 2441,87 грн. 7% штрафу, 2420,28 грн. інфляційні нарахування, 370,34 грн. 3% річних, 1827,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Суддя В.А. Швидкий