Рішення № 40704302, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13441/14 10.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Букова Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Резвова О.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 10 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

04 липня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 02.07.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" (відповідач-2) про стягнення з останніх солідарно 1 246 956,87 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 2194L10/00 від 22 грудня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір фінансового лізингу № 2194L10/00 від 22 грудня 2010 року на виконання якого позивачем передано відповідачу-1 предмет лізингу - нерухоме майно, однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем-1 сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснювалася, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно тарифів внесення платежів відповідачем-1 порушувалися, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем, яку останній, просить суд стягнути з відповідачів солідарно, оскільки відповідач-2, як поручитель відповідача-1 згідно договору поруки № 2194L10/00/SUR від 30 листопада 2012 року, зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань відповідача-1, що виникли з договору фінансового лізингу № 2194L10/00 від 22 грудня 2010 року.

Відповідачі відзивів на позовну заяву до суду не надали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/13441/14. Розгляд справи призначено на 30.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 року розгляд справи відкладено до 27.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 року розгляд справи, у зв'язку із неявкою представників відповідча-2, було відкладено до 10.09.2014 року.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 28.08.2014р. через канцелярію подав до суду заяву б/н від 22.08.2014р. "Про збільшення позовних вимог" в якій ТОВ "УніКредит Лізинг" просить суд стягнути солідарно з ТОВ "АТЛ" та "Т.Л. Авто" заборгованості за договором фінансового лізингу № 2194L10/00 від 22 грудня 2010 року в сумі 1 520 943,80 грн. з них основного боргу - 1 301 543,74 грн., пені - 107 642,95 грн., втрат від інфляції - 93 794,38 грн. та 3% річних - 17 962,73 грн. Відповідна заява прийнята судом до розгляду по справі № 910/13441/14 з заявленими первісними вимогами згідно позову б/н від 02.07.2014р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2010 року між позивачем (надалі - Лізингодавець) та відповідачем-1 (далі по тексту - Лізингоодержувач) (разом - сторони) укладено договір фінансового лізингу № 2194L10/00 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір лізингу або Договір фінансового лізингу) предметом якого у відповідності до п. 1.1. є те, що Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця, що обраний Лізингоодержувачем, Предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених Договором. Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу у користування та сплачувати Лізингодавцю Лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку «Тарифи» до Договору, який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та чинним законодавством.

На виконання умов Договору, позивачем було передано відповідачу-1 нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 952,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, Мереф'янське шосе, буд. 9-А, що підтверджується Актом приймання-передачі б/н від 23.12.2010р.

Згідно п. 5.1 Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та Дати платежів визначаються у графіку лізингових платежів, що міститься у Додатку(-ах) до Договору.

Позивач зазначає, що в період з 15.11.2013р. по 15.08.2014р. Лізингоодержувач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором в частині сплати лізингових платежів, у зв'язку із чим у відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем за прострочення платежів відповідно до графіків лізингових платежів, сума якої становить - 1 301 543,74 грн. (розрахунок заборгованості міститься в справі).

Окрім того, позивач, з підстав прострочення відповідачем-1 сплати лізингових платежів за Договором, вказує про нарахування Лізингоодержувачу штрафних санкцій, що складаються з: пені - 107 642,95 грн., втрат від інфляції - 93 794,38 грн. та 3% річних - 17 962,73 грн., розмір яких Лізингодавець, з урахуванням існуючого боргу за Договором в сумі 1 301 543,74 грн., просить суд стягнути з відповідачів солідарно, оскільки відповідач-2, як поручитель відповідача-1 згідно договору поруки № 2194L10/00/SUR від 30 листопада 2012 року, зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань відповідача-1, що виникли з договору фінансового лізингу № 2194L10/00 від 22 грудня 2010 року.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи представлені сторонами документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Як вже було встановлено судом, 22 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір фінансового лізингу № 2194L10/00 предметом якого згідно п. 1.1. є те, що Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця, що обраний Лізингоодержувачем, Предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених Договором. Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу у користування та сплачувати Лізингодавцю Лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку «Тарифи» до Договору, який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та чинним законодавством.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору Лізингодавець передав Лізингоодержувачу визначений за Договором лізингу Предмет лізингу, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 952,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, Мереф'янське шосе, буд. 9-А, що підтверджується Актом приймання-передачі б/н від 23.12.2010р. (копія акту в справі).

За п. 5.3. Договору Лізингові платежі за Договором складаються з: авансового (першого лізингового) платежу, який сплачується до передачі Предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу та є частиною відшкодування Предмету Лізингу, а також періодичних Лізингових Платежів, які сплачуються після передачі Предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу за Курсом продажу, тобто за курсом продажу - як безготівковим курсом продажу долара США/Євро, встановлений на офіційному сайті ПАТ «Укрсоцбанк» на дату, що передує даті платежу або іншій даті, визначеній в Договорі.

Додатком № 1 від 22.12.2010р. до Договору, Додатковою угодою № 1 від 30.11.2012р. та додатком № 1 до неї сторонами взаємно погоджено графіки здійснення лізингових платежів в період з 15.01.2011р. по 15.07.2017р. (копії додатків містяться в справі). Окрім того, зі змісту Додаткової угоди № 1 від 30.11.2012р. випливає, що Лізингоодержувач та Лізингодавець визначили, що станом на 30.11.2012р. у відповідача-1 існує борг перед позивачем в сумі 333 501,89 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати Лізингоодержувачем на користь Лізингодавеця лізингових платежів за Договором, а також сплати Лізингоодержувачем заборгованості за Договором лізингу до суду не представлено. Доводів позивача щодо розміру заборгованості у відповідача-1 за Договором Лізингоодержувачем у встановленому законом порядку не спростовано.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів, що спростовують доводи позивача у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів за Договором за період з 15.11.2013р. по 15.08.2014р.) до суду не надано, приймаючи до уваги, що доказів сплати Лізингоодержувачем на користь Лізингодавеця лізингових платежів у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на вересень 2014 року не представлено, суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за Договором в розмірі 1 301 543,74 грн. за прострочення Лізингоодержувачем у здійсненні платежів за Договором фінансового лізингу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 12.3. Договору передбачено, що у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є вимоги про стягнення 78 723,89 грн. пені за несплату Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за Договором, зокрема сплати лізингових платежів, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення171291.4416.11.2013 - 14.04.20141506.5000 %0.036 %*9151.19171291.4415.04.2014 - 15.05.2014319.5000 %0.052 %*2764.13Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення433229.6816.12.2013 - 14.04.20141206.5000 %0.036 %*18516.12433229.6815.04.2014 - 14.06.2014619.5000 %0.052 %*13756.53Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення27628.9416.01.2014 - 14.04.2014896.5000 %0.036 %*875.8027628.9415.04.2014 - 15.07.2014929.5000 %0.052 %*1323.16Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення29121.5016.02.2014 - 14.04.2014586.5000 %0.036 %*601.5829121.5015.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %*1409.8029121.5017.07.2014 - 15.08.20143012.5000 %0.068 %*598.39Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення33002.1616.03.2014 - 14.04.2014306.5000 %0.036 %*352.6333002.1615.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %*1597.6733002.1617.07.2014 - 22.08.20143712.5000 %0.068 %*836.36Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення172250.0116.04.2014 - 16.07.2014929.5000 %0.052 %*8249.12172250.0117.07.2014 - 22.08.20143712.5000 %0.068 %*4365.24Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення89400.0016.05.2014 - 16.07.2014629.5000 %0.052 %*2885.2989400.0017.07.2014 - 22.08.20143712.5000 %0.068 %*2265.62Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення130899.9916.06.2014 - 16.07.2014319.5000 %0.052 %*2112.33130899.9917.07.2014 - 22.08.20143712.5000 %0.068 %*3317.33Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення128920.0116.07.2014 - 16.07.201419.5000 %0.052 %*67.11128920.0117.07.2014 - 22.08.20143712.5000 %0.068 %*3267.15

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення85800.0116.08.2014 - 22.08.2014712.5000 %0.068 %*411.37тобто: 11 915,31 грн., 32 272,64 грн., 2 198,96 грн., 2 609,77 грн., 2 786,65 грн., 12 614,36 грн., 5 150,91 грн., 5 429,66 грн., 3 334,26 грн., 411,37 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення Лізингоодержувачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо сплати лізингових платежів, доведеними в межах заявленого періоду нарахування, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, є вимоги про стягнення 17 962,73 грн. 3% річних та 93 794,38 грн. втрат від інфляції.

Також суд зауважує на тому, що 30.11.2012р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 (по тексту - Поручитель) було укладено договір поруки № 2194L10/00/SUR (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого за Договором лізингу (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них), Поручитель, як солідарний боржник зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою до 858 487,25 доларів CША (вісімсот п'ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят сім Доларів США 25 центів), що на день укладання Договору становить гривневий еквівалент 7 034 444,53 (сім мільйонів тридцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) гривень 53 копійки, та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати Лізингоодержувачем відповідно до умов Договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в Договорі фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 Договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога, (з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання, - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої Вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо Вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Лізингодавця, вказані в Вимозі).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаної норми Договору поруки, в червні 2014 року позивачем було направлено на адресу Поручителя вимогу № 4497 від 19.06.2014р. в якій Лізингодавець вказав про сплату Поручителем заборгованості в розмірі 1 087 023,72 грн. в строк протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги (копія вимоги в справі). Факт надсилання позивачем вимоги та отримання її відповідачем-2 19.06.2014р. підтверджується повідомлення про вручення кур'єрської кореспонденції за реєстр. № 15-1093-5041 (копія повідомлення в справі).

Позивач стверджує, а відповідачем-2 не спростовано, що на вказану вимогу Поручитель відповіді не надав, заборгованість за Договором лізингу, як солідарний боржник, не погасив.

В частині 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору лізингу та Договору поруки відповідач-1 та відповідач-2 виступають солідарними боржниками перед позивачем, а відтак останні зобов'язані сплатити позивачу заборгованість за Договором лізингу в солідарному порядку.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги, про стягнення солідарно з відповідачів простроченої заборгованості за Договором лізингу, а також пені, втрат від інфляції та 3% річних, підлягають частковому задоволенню в сумі 1 492 024,54 грн. з них основного боргу - 1 301 543,74 грн., пені - 78 723,89 грн., втрат від інфляції - 93 794,38 грн. та 3% річних - 17 962,73 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 29 834,83 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (ідентифікаційний код 32312185, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 36, п/р 26005106003001 в AT «КБ «Експобанк», МФО 322294), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" (ідентифікаційний код 36702953, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 36, п/р 26003119609 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (ідентифікаційний код 33942232, адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, п/р № 26502010003043 ТОВ «УніКредит Банк», МФО 300744), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 1 301 543,74 грн. (один мільйон триста одна тисяча п'ятсот сорок три гривні 74 копійки), пені - 78 723,89 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять три гривні 89 копійок), втрат від інфляції - 93 794,38 грн. (дев'яносто три тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 38 копійок), 3% річних - 17 962,73 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 73 копійки) та судові витрати - 29 834,83 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 83 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу-1 по справі № 910/13441/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.09.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало