Ухвала суду № 40704117, 30.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.14р. Справа № 904/5918/14

За позовом Державного підприємства "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Київ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків у розмірі 170 605,84 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Павлюк С.О. - представник ( дов. № 1600 від 04.08.2014)

від відповідача: Циберман М.В. - представник (дов. № 42 від 01.01.2014 )

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 170 605,84 грн. за договором № ПР/В121648/НЮдч12/12/28/05-П від 28.12.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2014.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 27.08.2014 на 23.09.2014.

23.09.2014 представник відповідача надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та застосувати спеціальний строк позовної давності, передбачений ст. 863 Цивільного кодексу України.

23.09.2014 представник позивача надав заяву про зміну підстав позову, в якій зазначає, що під час складання позовної заяви був використаний невірний текст договору від 28.12.2012.

При наданні позовної заяви позивачем не було додано до позовної заяви розрахунку збитків.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 було зобов'язано позивача надати обґрунтований розрахунок суми позову з зазначенням окремо по кожному вагону суми збитків.

Позивач витребувані судом документи не надав.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як зазначено в частині 1 пункту 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Відсутність розрахунку суми збитків не дозволяє суду розглянути справу по суті.

Так, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми позову. В доданих до позовної заяви первинних документах наявні копії розрахункових відомостей, суми яких не відповідають сумі позовних вимог. Сума позовних вимог по вагонам №67613323, 65521304, 60277811, 64146731, 60296621, 96394143, 67361188 підтверджується виключно рахунком на оплату, який при відсутності калькуляції або протоколу погодження договірної ціни на виконання усунення конкретної несправності не може вважатись первинним документом, що підтверджує понесені витрати.

Тому наявність розрахунку може або підтвердити, або спростувати заперечення відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі (статті 64 та 65 Господарського процесуального кодексу України) або в ухвалі про відкладення розгляду справи (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 2 та 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012 року, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Таким чином, неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню справи по суті.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не надав суду витребувані ухвалою суду документи, які необхідні для об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин справи і прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 412,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2748 від 25.07.2014.

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору у розмірі 3 412,12 грн. підлягає поверненню Державному підприємству "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" з державного бюджету України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 170 605,84 грн. - залишити без розгляду.

Повернути з державного бюджету України Державному підприємству "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (02093, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74; ідентифікаційний код 14294471) - 3 412,12 грн. суму судового збору, перераховану платіжним дорученням № 2748 від 25.07.2014, яке знаходиться у матеріалах справи № 904/5918/14.

Суддя Я.С. Золотарьова