Вирок № 40701954, 23.09.2014, Оболонський районний суд міста Києва

23.09.2014 Справа № 756/7524/14-к

№ 1 - кп/756/386/14

756/7524/14 - к

В И Р О К

іменем України

23 вересня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Дев'ятка В.В.,

при секретарі - Снісар Т.В.,

з участю прокурора - Охріменко О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм РОХЦ «Перемога», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 27.11.2009 вироком Сквирського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 308 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

05 травня 2014 року, близько 02 години 10 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Вольксваген Т - 4» д.н.з. НОМЕР_6, по проїзній частині вул. Куренівської, біля будинку № 2-Б в м. Києві, від вул. Фрунзе в напрямку переулку Куренівського, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим порушив п. п. 1.5. та 2.3. б) Правил дорожнього руху України. ОСОБА_4, перебуваючи на другорядній дорозі та наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1 -«Дати дорогу», відповідно до чого не не надав дорогу автомобілю марки «Деу-Сенс» д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі вул. Скляренка, від вул. Сирецької в напрямку пр. Московського в м. Києві, чим грубо порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди пасажирка автомобілю марки «Деу-Сенс» д.н.з. НОМЕР_7 ОСОБА_3, згідно висновку судово - медичної експертизи № 943/Е від 23.05.2014, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості а саме: закрита черепно - мозкова травма-струс головного мозку, забійна рана тьмяно-скроневої ділянки справа; забійна рана тильної поверхні правої кисті; закрита травма грудної клітки - перелом правої ключиці у середній третині діафаза зі зміщенням уламків

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди водій автомобіля марки «Деу-Сенс» д.н.з. НОМЕР_7 ОСОБА_5, згідно висновку судово - медичної експертизи № 944/Е від 23.05.2014, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості а саме: закрита травма лівої кисті - перелом 2, 3, 4 п'ясних кісток; закрита травма лівої гомілки- перелом великогомілкової та малогомілкової кісток на межі середньої та нижньої третині діафазів зі зміщенням уламків.

Порушення ОСОБА_4 п. п. 1.5., 2.3. б) та п. 16.11 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі, щиро покаявся, підтвердивши фактичні обставини справи викладені у вироці вище, зокрема пояснив, що дійсно 05 травня 2014 року, близько 02 години 10 хвилин, він керував автомобілем марки «Вольксваген Т - 4» д.н.з. НОМЕР_6, по проїзній частині вул. Куренівської, біля будинку № 2-Б в м. Києві, від вул. Фрунзе в напрямку переулку Куренівського, проявив неуважність до дорожньої обстановки, після чого перебуваючи на другорядній дорозі та наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг не надав дорогу автомобілю марки «Деу-Сенс» д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі вул. Скляренка, від вул. Сирецької в напрямку пр. Московського в м. Києві в результаті чого сталося зіткнення вказаних автомобілів.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 05.05.2014, близько 02 год., 10 хв. вона разом з ОСОБА_5 на автомобілі марки «Деу-Сенс» рухалася по головній дорозі вул. Скляренка, від вул. Сирецької в напрямку пр. Московського в м. Києві, під час зіткнення з автомобілем «Вольксваген Т - 4» втратила свідомість та згадати деталі зіткнення не може.

Згідно висновку експерта № 943/Е від 23.05.2014, ОСОБА_3 в результаті дій ОСОБА_4, який 05 травня 2014 року, близько 02 години 10 хвилин керував автомобілем марки «Вольксваген Т - 4» по проїздній частині вул. Куренівської, отримала тілесні ушкодження, зокрема:

А) закрита черепно - мозкова травма- струс головного мозку, забійну рану тьмяно-скроневої ділянки справа.

Б) забійна рана тильної поверхні правої кисті;

В) закрита травма грудної клітки - перелом правої ключиці у середній третині діафаза зі зміщенням уламків.

Кожне з виявлених тілесних ушкоджень, зазначених у п.п. А), Б), В) відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 40-45).

Згідно висновку експерта № 944/Е від 23.05.2014, ОСОБА_5 в результаті дій ОСОБА_4, який 05 травня 2014 року, близько 02 години 10 хвилин керував автомобілем марки «Вольксваген Т - 4» по проїздній частині вул. Куренівської, отримав тілесні ушкодження, зокрема:

А) закрита травма лівої кисті - перелом 2, 3, 4 п'ясних кісток;

Б) закрита травма лівої гомілки- перелом великогомілкової та малогомілкової кісток на межі середньої та нижньої третині діафазів зі зміщенням уламків.

Кожне з виявлених тілесних ушкоджень, зазначених у п.п. А), Б) відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 48-52).

Згідно висновку експерта №277/ат від 27.05.2014, 05.05.2014, близько 02 год. 10 хв., на проїзній частині вул. Куренівської, керуючи автомобілем «Вольксваген Т - 4» д.н.з. НОМЕР_6 ОСОБА_4 мав керуватися вимогами п. п. 1.5., 2.3. б) та п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Крім того, у разі виконання останнім вимог зазначених пунктів, він мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Деу-Сенс» д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_5

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Деу-Сенс» д.н.з. НОМЕР_7 ОСОБА_5 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів 12.2; 12.3 ПДР не вбачається (а.с. 57-67).

Зважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим, суд, дослідивши показання останнього, дослідивши інші докази у справі, зокрема висновки судово-медичних експертиз та висновки авто-технічної експертизи, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена в повному обсязі.

За встановлених обставин, дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття у вчиненні злочину, добровільне часткове відшкодування шкоди, завданої злочином.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні ОСОБА_6 міри покарання судом враховуються матеріали, що характеризують особу винного, зокрема те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується позитивно, працює.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати покарання ОСОБА_4 у виді обмеження волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

До початку судового слідства, у відповідності до ст. 128 КПК України, потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_5, через свого представника ОСОБА_2, заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 та ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином. У заявленому позові позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, а також витрати на банківську комісію, що становлять 64 (шістдесят чотири) гривні; на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень. Крім того, позивачі просять стягнути із співвідповідача ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 68 копійок та 16000 (шістнадцять тисяч) гривень відповідно, та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2500 (двісті тисячі п'ятсот ) гривень кожному.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити цивільний позов в межах доведеності, представник потерпілого просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі посилаючись на доведеність всіх обставин; захисник, обвинувачений визнали позов частково, просили зменшити розмір відшкодування моральної шкоди; та думку представника співвідповідача, яка позов визнала позов частково, а саме визнала в частині матеріальної шкоди з підтвердженими витратами, однак в частині відшкодування моральної шкоди позов не визнала.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Позивачі обґрунтовують матеріальну шкоду завдану злочином, понесеними витратами на лікування та придбання ліків, а моральну емоційними стражданнями, внаслідок злочину та витратами, пов'язаних з відновленням психічного стану.

Представником потерпілих (цивільних позивачів), на обґрунтування поданого цивільного позову, в частині розміру матеріальної шкоди, були надані копії призначень лікаря на придбання необхідних ліків і медикаментів та копії відповідних фіскальних чеків. Моральна шкода, згідно пред'явленого позову, обґрунтовується душевними стражданнями.

03.10.2013, між ОСОБА_4 та страховою компанією ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/7484220 (далі-страховий поліс), яким встановлено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 100000 (сто тисяч гривень), за шкоду заподіяну майну 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, та строк дії якого на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не сплив.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому вказаним законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до копій фіскальних чеків, квитанцій та накладних (а.с. 112-116) сума витрат на придбання ОСОБА_3 ліків, медикаментів та супутніх витрат становить 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 68 копійок. Разом з тим сума аналогічних витрат ОСОБА_5, з урахуванням копій фіскальних чеків, квитанцій та накладних становить 13862 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 54 копійки (а.с.163-172).

Відповідно до ст. 24.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених підстав, суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню витрати на придбання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ліків, медикаментів та супутніх витрат, оскільки вони підтвердженні відповідними призначеннями закладів охорони здоров'я.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат потерпілих, які одночасно є цивільними позивачами по справі, пов'язаних з правовою допомогою їхнього представника - ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодесом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умов, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що витрати на правову допомогу підлягають частковому задоволенню, зокрема розмір мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2014 року - 1218 гривень, з 1 липня 2014 року - 1250 гривень) та тривалість судових засідань у справі ( з 1 червня 2014 - 55 хвилин, з 1 липня - 1 год. 40 хв.) - з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підлягають витрати пов'язані з правовою допомогою представника - адвоката ОСОБА_2 у сумі 1280 (тисяча двісті вісімдесят) гривень 60 коп., кожному.

Разом з тим, потерпіла ОСОБА_3 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати на банківську комісію, що становить 64 (шістдесят чотири) гривні, та обґрунтовує понесені витрати відповідною квитанцією (а.с.112). Дослідивши вказану квитанцію, суд вважає, що витрати на банківську комісію не підлягають задоволенню, оскільки з наданої квитанції не убачається за яку саме банківську операцію була сплачена комісія, а тому визначити причино-наслідковий зв'язок понесених витрат із вчиненням, щодо ОСОБА_3 протиправних дій не виявляється можливим.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань було визначено розмір шкоди та якими доказами це підтверджено.

Відповідно до вимог ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеню вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача.

Враховуючи викладене, суд зважає на те, що обвинувачений ОСОБА_4 одружений, має на утримані малолітню дитину (а.с. 177), та вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 до 15 (п'ятнадцяти тисяч) гривень, а також зменшити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5 до 15 (п'ятнадцяти тисяч) гривень.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 328 гривень; стягнути з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 693 гривні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з урахуванням ліміту виплати моральної шкоди страховиком, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 14675 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень; а з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 14307 (чотирнадцять тисяч триста сім) гривень.

Однак, суд також враховує, що в матеріалах справи міститься розписка про отримання ОСОБА_3 грошових коштів на часткове відшкодування заподіяних злочином моральних збитків на загальну суму 3 (три тисячі) гривень (а.с.176). З урахуванням вказаної розписки, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнення моральної шкоди на вказану суму, а саме з 14 675 (чотирнадцяти тисяч шістсот сімдесят п'яти) гривень до 11675 (одинадцяти тисяч шістсот сімдесят п'яти ) гривень.

Крім того, 28.08.2014, прокурором Охріменком О.О. в судовому засіданні було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги витрати на лікування потерпілої ОСОБА_3, в сумі 2151 (дві тисячі сто п'ятдесят одна) гривня 71 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор послався на ст. 1206 ЦК України та надав довідку розрахунку вартості витрат на лікування на підтвердження суми заявлених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована, тому, суд приходить до висновку, що прокурор Охріменко О.О. пред'явив позов до неналежного відповідача, разом з тим прокурор в порядку ст.33 ЦПК України не заявив клопотання про заміну неналежного відповідача на належного.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009, цивільний процесуальний Кодекс України не передбачає можливості заміни відповідача за ініціативою суду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє прокурору Охріменку О.О. в позовних вимогах у з в'язку із тим, що позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік. Зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілих, поданий через свого представника задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 11675 (одинадцяти тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 14307 (чотирнадцять тисяч триста сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_3 1280 (тисячу двісті вісімдесят) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_5 1280 (тисячу двісті вісімдесят) гривень 60 копійок.

Стягнути з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код 25185738) на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 68 копійок.

Стягнути з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код 25185738) на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 13862 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 54 копійки.

Стягнути з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код 25185738) на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 328 (триста двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код 25185738) на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 693 (шістсот дев'яносто три) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог та позові прокурора - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь УК в Оболонському районі м Києва/24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006, судові витрати за проведення експертизи в сумі 737(сімсот тридцять сім ) гривень 88 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. Дев'ятко