УКРАЇНА
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 819/1252/14-a
"18" вересня 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Найко Н.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - П"єх Л. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області
про:
1) визнання незаконним (протиправним) та скасування розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1";
2) визнання незаконним (протиправним) та скасування розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1.";
3) поновлення на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області з 18.06.2014 року;
4) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, поданих в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить суд:
- визнати незаконним (протиправним) та скасувати розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1";
- визнати незаконним (протиправним) та скасувати розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1.";
- поновити її на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області з 18.06.2014 року;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що оскаржувані розпорядження є незаконними, безпідставними, виданими з грубим порушення трудового законодавства, зокрема, при їх прийнятті не було враховано всіх необхідних обставин, порушено строки накладення самих дисциплінарних стягнень, а також - порушено порядок погодження звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Відтак, з наведених у позові підстав, позивач вважає, що такі розпорядження підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача подала письмові заперечувала проти позову, і в судовому засіданні, підтримуючи викладене в письмових запереченнях, посилалась на те, що звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти райдержадміністрації проведено з дотриманням вимог законодавства, а оскаржувані нею розпорядження - є законними та обґрунтованими. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення обох сторін, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини.
Позивач, ОСОБА_1, з 25.11.2011 року призначена на посаду начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації (із збереженням присвоєного дев'ятого рангу державного службовця), - на підставі відповідного розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації від 25.11.2011 року № 654 «Про призначення ОСОБА_1.» та наказу відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації від 25.11.2011 року № 405-К «Про призначення ОСОБА_1.».
03.04.2014 року розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації № 38-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення законодавства, фінансової дисципліни, безконтрольність, що призвела до перевитрат бюджетних коштів та недоотримання працівниками галузі освіти заробітних плат.
Як стверджує позивач, 22.05.2014 року вона, у відповідності до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950, звернулась до голови Тернопільської обласної державної адміністрації з письмовою вимогою провести службове розслідування, з метою зняття з неї безпідставних звинувачень. Однак, службове розслідування не проводилось, і відмова у проведенні такого розслідування - не надавалась.
18.06.2014 року - ОСОБА_1 розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації від 18.06.2014 року № 65-к «Про звільнення ОСОБА_1.» - позивача було звільнено із займаної посади відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов'язків.
Вподальшому, не погоджуючись із вищезазначеними розпорядженнями голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1" та від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1.", - позивач оскаржила їх в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, розглянувши доводи, викладені в позові та в письмових запереченнях, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому, при вирішенні позовних вимог, оцінюючи правомірність розпоряджень голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1" та від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1.", як рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, - на відповідність критеріям, закріпленим у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які, хоч і адресовані суду, але одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, певною мірою відображаючи принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти, - суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Процитована вище норма Кодексу передбачає два заходи стягнення за порушення трудової дисципліни: догану і звільнення. Вибір власником або уповноваженим ним органом відповідного виду стягнення залежить від тяжкості вчиненого проступку, обставин, за яких його вчинено, заподіяної шкоди.
Дисциплінарне стягнення - передбачений в нормативно-правовому акті захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника відповідно до його компетенції, за вчинений дисциплінарний проступок.
В свою чергу, порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
Водночас, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності.
Разом з тим, оцінюючи розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації № 38-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» від 03.04.2014 року, - суд звертає увагу на наступне.
Як видно з вказаного розпорядження, дисциплінарне стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 було застосоване за порушення позивачем законодавства, фінансової дисципліни, безконтрольність, що призвела до перевитрат бюджетних коштів та недоотримання працівниками галузі освіти заробітних плат.
При цьому, підставою для такого висновку відповідача про порушення ОСОБА_1 законодавства, фінансової дисципліни, безконтрольність, - стала зведена довідка Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про результати ревізії бюджету Збаразького району.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Разом з цим, при вирішення даного спору, суд звертає увагу на те, що, як вірно зазначає позивач, - в порушення даної норми закону, відповідач взагалі не враховував обставин допущення порушень, не встановив належним сирином наявність вини позивача у їх допущенні, не вивчав зазначені порушення та письмові пояснення ОСОБА_1
До такого висновку суд приходить, зважаючи на наступне.
Як вже було зазначено вище, у розпорядженні від 03.04.2014 року №38-е «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани зазначено порушення які були відображені в зведеній довідці Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, складеній за результатами ревізії бюджету Збаразького району за період 2010-2012 років та за 10 місяців 2013 року (перевитрати бюджетних коштів та недоотримання працівниками галузі освіти заробітних плат, допущені у відділі освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області).
Як видно з листа Державної фінансової інспекції в Тернопільській області №19-08-12-15/1698 від 27.02.2014 року, - вищезазначена зведена довідка була направлена відповідачу з проханням усунути виявлені порушення, притягнути до відповідальності винних посадових осіб та розробити заходи по виявленню та усуненню причин і умов, які сприяли допущеним недолікам.
При цьому, у вказаній зведеній довідці було лише зазначено про те, що в обревізований період відділ освіти Збаразької РДА очолювали ОСОБА_4(колишній начальник) та ОСОБА_1
Разом з тим, жодних висновків про те, що саме з вини ОСОБА_1 у відділі освіти у період з 01.03.2010 року по 30.11.2013 року були допущені ті порушення, які відображені у довідці, - вищезазначена зведена довідка ревізії бюджету Збаразького району - не містить.
Натомість, як встановлено в судовому засідання та не заперечувалось представником відповідача, станом на даний час посадові особи, які були винні у вчиненні відображених в довідці порушень (працівники бухгалтерії), вже встановлені та понесли адміністративну відповідальність.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту відібрання у ОСОБА_1 пояснень, які б надавались з приводу порушень, про які зазначено у зведеній довідці ревізії бюджету Збаразького району.
Більше того, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 надавались пояснення - не з приводу порушень, відображених у зведеній довідці Державної фінансової інспекції в Тернопільській області. Такі пояснення, як встановлено в ході розгляду даної справи, - надавались позивачем з приводу зовсім інших порушень, а саме, з приводу порушень, які були відображені в акті ревізії № 03-22/262 від 27.12.2013 року, складеного Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності самого відділу освіти Збаразької РДА за період з 01.03.2010 року по 30.11.2013 року.
Вищезазначене свідчить про те, що письмові пояснення ОСОБА_1 з приводу зовсім інших обставин, - не могли бути визначені як одна з підстав для прийняття розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації № 38-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» від 03.04.2014 року.
Вищезазначене залишилось поза увагою відповідача при прийнятті спірного розпорядження від 03.04.2014 року, натомість, без відібрання у встановленому статтею 149 КЗпП України порядку у ОСОБА_1 саме таких пояснень, які б стосувались порушень, відображених у зведеній довідці ревізії бюджету Збаразького району, без надання оцінки таким поясненням та наявності чи відсутності у діях позивача вини у вчиненні таких порушень, як це передбачено нормами цієї ж статті 149 КЗпП України, - обрання та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було передчасним.
Таким чином, як встановлено в ході розгляду даної справи, перед застосуванням до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідачем не було здійснено залежних від нього заходів щодо встановлення належним чином факту наявності чи відсутності вини позивача у порушеннях, відображених у зведеній довідці Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про результати ревізії бюджету Збаразького району.
Відтак, розпорядження від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.", яке було прийняте за відсутності належного підтвердження факту будь-яких порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_1, - призвело до безпідставного застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, і, відповідно до порушення прав позивача.
Що ж стосується підстав, за яких позивача вподальшому було звільнено із займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України, то оцінюючи відповідне розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації від 18.06.2014 року № 65-к «Про звільнення ОСОБА_1.», - суд виходить з наступного.
Як зазначено у вищенаведеному розпорядженні, підставою для звільнення ОСОБА_1, зокрема, став лист Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області від 19.02.2014 р. № 16.2/217, у якому йдеться мова про порушення санітарних вимог, виявлених при проведенні планової перевірки дотримання санітарного законодавства в ЗОШ І-ПІ ст. № 1 м. Збаража (в частині приміщень в дитячому дошкільному закладі №1 м. Збараж «Калинонька», орендованих під класи ЗОШ (початкові класи) по набору приміщень та їх площі не відповідають санітарним вимогам: відсутній спортивний майданчик, спортивний зал, їдальня тощо).
Разом з тим, оцінюючи вказаний лист, - суд приходить до переконання, що він не може свідчити про наявність вини ОСОБА_1 у зазначеному порушенні, з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки Збаразької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 Збаразької міської ради Тернопільської області, в яку входять і початкові класи, що знаходяться в орендних приміщеннях дитячого дошкільного закладу № 1 м. Збараж «Калинонька», - спеціальною комісією складений акт готовності навчального закладу до 2013/2014 навчального року від 21.08.2015 року. У вказаному акті чітко зазначено, що школа повністю готова до початку навчального року за умови проведення ремонту спортивного залу корпусу початкових класів, а також встановлено, що санітарний стан навчального закладу - задовільний, організація питного режиму задовільна. Даний акт підписаний всіма членами комісії, в яку входили, в тому числі, як представник Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області Чванкін О.І., так і заступник голови Збаразької районної державної адміністрації Заваденко Н.М.
Вищезазначене свідчить про те, що спеціальною комісією жодних порушень санітарних норм, в тому числі і тих, які вподальшому відображені у листі Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області від 19.02.2014 р. № 16.2/217 (невідповідність орендованих під початкові класи ЗОШ приміщень та їх площ санітарним вимогам, а саме: відсутність спортивного майданчика, спортивного залу, їдальні тощо), - встановлено не було.
Крім того, як вірно зазначає позивач, мережа загальноосвітніх навчальних закладів Збаразького району на 2013/2014 навчальний рік із зазначенням шкіл та кількості учнів була затверджена розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації № 307-од від 12.09.2013 року, і початкові класи в орендованих приміщеннях ЗОШ №1ё - були сформовані на прохання батьків, які мають пріоритет у виборі місця та форми навчання для своїх малолітніх дітей.
Суд звертає увагу на те, що в письмових поясненнях, наданих ОСОБА_1 заступнику голови Збаразької РДА, позивач зазначила обставини та факти, які не лише не підтверджують наявність вини безпосередньо самої ОСОБА_1 у порушенні чинних санітарних вимог, але, й навпаки, в силу положень чинного законодавства, - свідчать про відсутність вини позивача у їх вчиненні.
Також, суд при розгляд даної справи вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Частиною 2 статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 20 п. 11 Положення про Департамент освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.04.2013 року № 134-од, - саме Директор департаменту погоджує звільнення з посад керівників органів управління освітою райдержадміністрацій, Тернопільської міської ради, Інституту післядипломної педагогічної освіти та інших структурних підрозділів.
Відповідно до п. 1 розділу «Організаційно-розпорядча діяльність» Положення про відділ освіти Збаразької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Збаразької РДА від 12.07.2013 року № 243-од, - начальник, який очолює відділ освіти, - звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу - за погодженням з Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації.
Разом з тим, судом встановлено, що в порушення зазначених вимог, звільнення ОСОБА_1 директором Департаменту освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації - не було погоджено.
Як видно з наявної в матеріалах справи відповіді №04/3518-10 від 13.08.2014 року, наданої на запит суду Департаментом освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, - журналі вхідної документації департаменту освіти і науки облдержадміністрації не зареєстроване звернення голови Збаразької районної державної адміністрації щодо погодження звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Збаразької райдержадміністрації. Враховуючи вищенаведене, у журналі вихідної документації також не зареєстровано і листа про погодження звільнення ОСОБА_1 на ім'я голови Збаразької районної державної адміністрації.
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано того, що голова Збаразької РДА не звертався до директора Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації.
Натомість, як вказано у вищезазначеному Департаменту освіти і науки Тернопільської ОДА та підтверджено наявними у справі матеріалами, - звернення з приводу звільнення ОСОБА_1 за №02-771/01-16 від 08.05.2014 року відбулось за підписом першого заступника голови Збаразької РДА (Б.І. Яциковського) та було адресоване голові Тернопільської обласної державної адміністрації (О.М. Сиротюка).
І відповідний лист-погодження щодо звільнення ОСОБА_1 - підписаний головою Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.05.2014 року №01-1882/13-22.
Разом з тим, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на достатність такого погодження звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Збаразької райдержадміністрації, оскільки в силу вищенаведених положень чинного законодавства голова ОДА - не наділений повноваженнями щодо звільнення начальників, які очолюють відділи освіти райдержадміністрацій.
Такими виключними повноваженнями - наділений лише директор Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації.
При цьому, іншого порядку погодження звільнення начальника відділу освіти райдержадміністрації, окрім того, який визначений вищенаведеними положеннями статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Положення про Департамент освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.04.2013 року № 134-од, Положення про відділ освіти Збаразької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Збаразької РДА від 12.07.2013 року № 243-од, - законодавчо не передбачено.
Вищезазначене свідчить про те, що з боку відповідача - не було дотримано процедури погодження звільнення ОСОБА_1 з посади керівника відповідного структурного підрозділу РДА, а саме, з посади начальника відділу освіти Збаразької РДА.
Відтак, оскільки звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області, - не було погоджене у встановленому законом, виключному порядку, то для подальшого прийняття головою Збаразької РДА розпорядження про звільнення позивача із займаної посади - не було визначених законом підстав.
Таким чином, розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації від 18.06.2014 року № 65-к «Про звільнення ОСОБА_1.», - не може бути визнане законним та обґрунтованим, а тому таке розпорядження також підлягає скасуванню.
Крім того, поза увагою суду не можуть залишитись наступні обставини та положення чинного законодавства.
Так, відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 (надалі - Порядок №950), встановлено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, службове розслідування може бути проведено - на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Пунктом 2 наведеного Порядку №950 встановлено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа, керівником підрозділу з питань запобігання та протидії корупції відповідного органу.
Позивач посилається на те, що 22.05.2014 року вона, як особа публічної служби, у відповідності до Порядку № 950, звернулась до голови Тернопільської облдержадміністрації Сиротюка О.М. з письмовою вимогою провести службове розслідування, з метою зняття з неї безпідставних звинувачень. Однак, службове розслідування не проводилось та відмови у проведенні такого розслідування надано також не було.
Разом з тим, при вирішенні даного спору - суд не може прийняти до уваги такі посилання позивача, з огляду на те, що позивач до голови РДА, розпорядження якого є предметом оскарження у даній справі, з приводу проведення службового розслідування - не зверталась. А тому, у разі, якщо ОСОБА_1 вважає, що головою Тернопільської облдержадміністрації Сиротюком О.М. шляхом вчинення (невчинення) певних дій чи допущення бездіяльності з приводу звернення позивача від 22.05.2014 року були порушені гарантії захисту її прав, як особи публічної служби, - то позивач вправі звернутись до суду із відповідним позовом до голови ОДА, який на даний час не є стороною у даній справі.
Щодо порушення відповідачем строків застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень, вставлених трудовим законодавством, зокрема, статтею 148 КЗпП України, - то суд приходить до переконання, що за наведених вище обставин, порушення відповідачем строків застосування таких стягнень - не має самостійного суттєвого значення при вирішенні питання про правомірність прийняття оскаржуваних розпоряджень голови Збаразької РДА.
Решта доводів сторін, окрім тих, про які зазначено вище, вищенаведених висновків суду - не спростовують та в основу судового рішення за наслідками розгляду даної адміністративної справи - покладені бути не можуть, оскільки надані на їх підтвердження документи не містять інформації, яка б дозволяла визнати їх належними та допустимими доказами у даній справі, враховуючи безпосередній предмет спору, а відтак, - не повинні прийматися до уваги судом в контексті вимог щодо належності та допустимості доказів, які можуть бути враховані при розгляді конкретної адміністративної справи, закріплених статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому, при вирішенні позовних вимог, оцінюючи правомірність розпоряджень голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1" та від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1.", як рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, - на відповідність критеріям, закріпленим у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які, хоч і адресовані суду, але одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, певною мірою відображаючи принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти, - суд приходить до висновку, про те, що вказані розпорядження прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та є такими, що порушують права позивача.
Згідно зі статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Вищезазначені обставини та норми Закону не можуть залишитись поза увагою суду, який в силу положень чинного процесуального законодавства, зобов'язаний при розгляді справи забезпечувати дотримання усіх принципів здійснення правосуддя (закріплених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України) в адміністративних судах у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Право на справедливий судовий розгляд (рішення Суду у справі Sokurenko and Strygun v.Ukraine, no. 29458/04, §23, від 20.07.2006) включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні (рішення Суду у справі Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine, no. 37878/02, §§50 і 53, від 28.02.2008).
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд - є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.12.004 року №22-рп/2004).
Суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відтак, оскільки основною метою адміністративного судочинства є прийняття рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, - то, виходячи з усього вищенаведеного, оцінивши докази, надані сторонами, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог, встановлених частиною третьою статті 2 КАС України, виходячи з системного аналізу усіх вищенаведених положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, - суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування оскаржуваних розпоряджень голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1" та від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1".
Крім того, згідно зі статтею 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення її на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області з 18.06.2014 року.
Також, як встановлено положеннями частини 2 статті 235 КЗпП України - при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.
З врахуванням вказаної норми закону - суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати відділом освіти Збаразької РДА (яка є структурним підрозділом РДА) на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по момент постановлення судом рішення у даній справі, тобто, з 18.03.2014 року по 18.09.2014 року включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, в даному випадку, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Збаразької РДА з 18.06.2014 року та в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Питання про розподіл судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 153, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1".
3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.06.2014 року №65-к "Про звільнення ОСОБА_1".
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області - з 18.06.2014 року.
5. Зобов'язати Збаразьку районну державну адміністрацію Тернопільської області вчинити дії щодо нарахування та виплати відділом освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 18 березня 2014 року по 18 вересня 2014 року включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
6. Допустити негайне виконання даної постанови суду - в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області - з 18.06.2014 року та в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.
Судове рішення № 40701150, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 18.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/1252/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: