Ухвала суду № 40700687, 29.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9316/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 14 715 764,32 грн. з розрахункових рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет", -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 14 715 764,32 грн. з розрахункових рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2014 року провадження по справі було закрито.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року по справі №826/13565/13-а апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2013 року скасовано та постановлено нове рішення, яким в задоволенні вимог ТОВ «Альянс Маркет» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 року №0003722207, №0003732207, №0003742207 відмовлено. Означена постанова набрала законної сили, а тому податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно облікових карток, узгоджені податкові зобов'язання відповідачем на час звернення органом державної податкової служби до суду не сплачені.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як встановлено судом першої інстанції, 29 квітня 2014 року на адресу ТОВ "Альянс Маркет" було надіслано податкову вимогу від 28.04.2014р. № 1984-25 на суму податкового боргу у розмірі 17 102 201, 80 грн.

Відповідно до п. 91.1. ст. 91 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пп. 89.1.1 та пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

28.04.2014 заступником начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято рішення № 464/26-58-25-01-23 про опис майна у податкову заставу (а.с. 52).

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

07.05.2014 ТОВ "Альянс Маркет" отримано лист №8449/10/26-58-25-01-13 (а.с. 53) з проханням надати документи опису майна у податкову заставу, проте відповіді на адресу податкового органу не надійшло.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Вказана норма свідчить про те, що процедура стягнення боргу у порядку, визначеному зазначеною статтею, передбачає скорочену процедуру стягнення податкового боргу у безспірному порядку, яка не може бути застосована при оскарженні платником податків податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання.

Згідно листа Вищого адміністративного суду № 149/11/13-11 від 02.02.2011 року, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Водночас, ВАС України звертає увагу, що від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. Зокрема, підставами для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків є недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 статті 20 Податкового кодексу України (пункт 20.1.15.2 підпункту 20.1.15 статті 20 Податкового кодексу України); у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України (підпункт 20.1.16 Податкового кодексу України, частина друга пункту 89.4 Податкового кодексу України, частина друга пункту 91.4 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 20.1.16 п. 2.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Аналізуючи обставини даної справи та матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки відповідач перешкоджав виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, що на думку колегії суддів є законною підставою для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2014 року - скасувати.

Справу за поданням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 14 715 764,32 грн. з розрахункових рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.