Ухвала суду № 40699817, 29.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/2853/13-ц 29.09.2014 29.09.2014 29.09.2014

Провадження №22-ц/784/2293/14

Провадження № 22-ц/784/2293/14 Головуючий у першій інстанції: Циганок В.Г.

Категорія 69 Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Романенко Ю.О.,

за участю: представника заявниці - ОСОБА_3, заінтересованої особи - ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2014 р. за заявою

ОСОБА_6,

заінтересовані особи - Миколаївська міська рада,

приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_7,

ОСОБА_4

про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 р. ОСОБА_6 звернулась із заявою (заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_7.) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявниця вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. помер її батько - ОСОБА_8 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, площею 0,07 га, за адресою АДРЕСА_2

Посилаючись на те, що на день відкриття спадщини, вона постійно проживала разом з батьком у кімнаті АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, заявниця просила про встановлення зазначеного вище факту.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2013 р. до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_4

Рішенням цього ж суду від 27 травня 2014 р. заяву ОСОБА_6 задоволено. Встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_6 разом зі спадкодавцем ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на наявність між нею та ОСОБА_6 спору про право, просила скасувати судове рішення та залишити заяву без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. помер батько заявниці - ОСОБА_8 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, площею 0,07 га, за адресою: АДРЕСА_2 Єдиним спадкоємцем ОСОБА_8 є його донька - ОСОБА_6, яка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Проте, нотаріус відмовив їй у реєстрації заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, а факт прийняття заявницею спадщини після смерті батька не доведений, оскільки остання на час відкриття спадщини не була зареєстрована разом зі спадкодавцем.

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 р., ОСОБА_6 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються довідкою № 1510 від 12 вересня 2013 р., виданою КП «Гуртожиток», відповідно до якої на день смерті разом з померлим ОСОБА_8 проживала донька - ОСОБА_6 та дві її неповнолітні доньки ( а.с. 31, 34); актом від 6 грудня 2013 р. про не проживання заявниці за місцем її реєстрації (а.с. 30), також довідкою з МЗОШ № 33, яка підписана класним керівником про те, що донька заявника ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно відвідувала свою ученицю з організаційних та виховних питань з квітня 2009 р. та до теперішнього часу відвідує за адресою її постійного проживання АДРЕСА_1 (а.с. 114). Також зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність заявницею факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вірно задовольнив заяву.

Посилання апелянта на наявність між нею та ОСОБА_6 спору про право, що є підставою для залишення без розгляду заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, як роз'яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих факті, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не є спадкоємцем ОСОБА_8 і спір між нею та ОСОБА_6 виник не у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не визнає, що заявниця є спадкоємцем ОСОБА_8, а у зв'язку із оспоренням права спадкодавця на земельну ділянку, яка увійшла до складу спадщини.

Таким чином наявний між заявницею та ОСОБА_4 спір про належність спадкодавцеві майна не може бути підставою для залишення без розгляду заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

До того ж, з приводу цього питання 4 березня 2014 р. постановлено ухвалу судової плати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, яка набрала законної сили ( а.с. 104).

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: